П'ять найважливіших тез про дерегуляцію в сфері АПК

Теза перша  

Підписавши Угоду про асоціацію з ЄС, Україна взяла на себе зобов'язання щодо гармонізації своїх законів з європейськими. Це зумовлює необхідність проведення серйозних змін практично у всіх галузях нашого законодавства.

Водночас, я візьму на себе сміливість стверджувати, що завдання з реформування законодавства у сфері АПК є одним з найважчих. Це пояснюється як особливостями (недоліками) українського законодавства, так і специфікою європейського нормативного регулювання у сфері харчової безпеки. Кількість та обсяг відповідних європейських нормативно-правових актів, особливості використовуваної в них юридичної техніки, визначають їх оцінку як найбільш складних з точки зору розробки, тлумачення та реалізації. Це, до речі, визнається і самими європейцями.

Теза друга

Європейський закон, який дерегулює галузь, знімає чи обмежує 22 дозвільні процедури минулого тижня прийняла Верховна Рада України. Мова йде про Закон України №2558а «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції в агропромисловому комплексі». Загальновідомо, що надмірна зарегульованістьпідприємницької діяльності призводить до значних економічних втрат та є одним з основних джерел корупції. Втім, агросектор пов’язаний з виробництвом продуктів харчування, а значить з ризиками для здоров'я людей. Це означає, що держава мала знайти «соломонове рішення», яке дозволило б надати максимально можливу свободу бізнесу, забезпечивши максимальну безпеку для людей і довкілля.

Коли ми працювали над розробкою законопроекту №2558а, то поставало питання, в тому числі, і про серйозний економічний ефект. За попередніми підрахунками він становить $300 млн.

Отже, хочу наголосити ще раз, що отримують експортери та аграрії від прийняття цього закону:

1. Понад 30 тис. підприємців не будуть змушені отримувати ліцензію на застосування засобів захисту рослин.

2. Прийняття закону дозволить уникнути зайвого простою транспорту.

3. Зменшаться ціни на імпортні фрукти та горіхи.

4. Демонополізується ринок добрив. Це знизить їх ціну та пришвидшить процес їх ввезення на територію України. На наш ринок прийдуть великі західні виробники. 

5. Скасовуються дозвільні процедури, які значно спростять вихід інвесторів на агроринок. Збільшиться рентабельність виробництва та, як результат, знизяться  ціни на продукти харчування.

6. Значно знизяться ризики корупції, пов’язані із видачею дозвільних документів.

7. Зменшиться адміністративне навантаження на тваринництво і надасться поштовх для розвитку приватної ветеринарної практики.

8. Підвищується швидкість реалізації зовнішньоекономічних контрактів за рахунок скасування їх реєстрації в рибогосподарській сфері.

Теза третя

Якщо ще говорити про успіхи в дерегуляції в 2015 році, то тут ми маємо значний прогрес. Наприклад, ми скасували 14 дозволів, встановили мінімальний строк оренди землі сільськогосподарського призначення у 7 років, визначили порядок розрахунків щодо орендної плати за землю в натуральній формі, скоротили перелік істотних умов договору оренди землі, скасували обов'язковість державної експертизи проектів землеустрою щодо сівозміни, удосконалили регулювання виробництва органічної продукції. Також систематизовано та уніфіковано види і зміст документації із землеустрою, а також встановлено чіткий порядок погодження і затвердження документації із землеустрою. Це все те, що зробить ведення сільськогосподарської діяльності простішим, з меншою кількістю паперів, довідок та походів по кабінетах чиновників.

Ми значно спростили процес, що пов’язаний з переміщенням деяких сільськогосподарських товарів територією України, зокрема,  скорочено строк видачі карантинного та фітосанітарного сертифікатів з 5 днів до 24 годин. Також нами впроваджено ризик-орієнтований підхід до контролю у сфері карантину рослин та інші заходи, що зменшують адміністративне навантаження.

Теза четверта

За 2015 рік нами розроблено, а парламентом прийнято 9 законів в рамках наближення законодавства в сфері АПК до європейських стандартів. Це дуже суттєвий прогрес, адже ці закони створюють умови збільшення конкурентоспроможності українських товарів АПК не тільки на європейському але й на більшості ринків світу, де європейські стандарти визначені як національні або є тотожними до них. Наприклад по багатьом стандартам країни Близького Сходу використовують нормативи або правила ЄС. Отже, ці законодавчі зміни є запорукою розширення ринку збуту вітчизняних агротоварів, а значить збільшення експорту та як наслідок, збільшення бюджетних прибутків. Зростання аграрного експортного потенціалу є умовою економічного зростання, стабільності гривні, стану сільських регіонів, рівня занятості та заробітних плат в секторі.

Теза п'ята

Сьогодні у Верховній Раді знаходиться 10 законопроектів, що розроблені Мінагрополітики. Серед них є такі важливі документи, що:

• стимулюють створення та діяльність сімейних фермерських господарств,

• посилюють роль територіальних громад в управлінні земельними ресурсами та визначають проведення земельних торгів,

• встановлюють ефективний державний контроль безпечності та якості харчових продуктів та кормів, здоров’я та благополуччя тварин.

Наполеонівські плани

На наступний, 2016  рік в нас запланована розробка та передача до Верховної Ради законопроектів, що мають підвищити безпечність та якість продуктів харчування. По-перше, ми будемо впроваджувати Регламент ЄС про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів. Це зробить прозорим та повним процес розкриття інформації про те, з чого зроблений харчовий продукт.

По-друге, ми впровадимо регламент ЄС «Про новітні харчові продукти», щоб убезпечити споживачів від ризиків, що пов’язані з появою та використанням нових харчових технологій.

По-третє, ми адаптуємо регламент ЄС про охорону географічних зазначень та позначень походження сільськогосподарської продукції і харчових продуктів.

Насамкінець, в планах також розробка та внесення до парламенту змін  до закону про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини. Це відкриє двері до виробництва в Україні органічної продукції екологічного виробництва, що може експортуватися до країн Європи. Тобто найдорожчої, найякіснішої, елітної продукції, що може вироблятися в Україні з огляду на її величезний аграрний потенціал.