Пандемія коронавірусу посприяє розвитку сільських територій

Таку думку висловив Мирослав Козак, кандидат економічних наук, завідувач відділу організації наукових досліджень та інноваційного розвитку Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», передає прес-служба закладу.

«Розвитку сільських територій сприятимуть два чинники: вимушене повернення селян-заробітчан з-за кордону, а також приплив міських жителів, які на час карантину перебрались в село. За різними оцінками, чисельність трудових мігрантів складає 1−2 млн українців, тобто 15% від всього сільського населення. Всі вони, отримавши досвід стандартів якості європейського життя, мають більш прогресивні погляди та власні вмотивовані потреби, а також володіють необхідним рівнем знань і навичок для створення нових бізнес-проектів вже на сільських територіях», — розповідає науковець.

На його думку, такі люди можуть стати лідерами, здатними змінити сільський світогляд власним прикладом. Крім того, на час карантину в село перебралась частина міських жителів. Наразі складно підрахувати точну кількість, проте можна виділити дві категорії населення, які залишаться в селі й після завершення карантину: люди, які втратили роботу в місті і проживатимуть в селі в цілях економії, а також спеціалісти, які вже зараз працюють дистанційно.

«Запровадження карантинних заходів прискорило існуючі тенденції дистанційної роботи, а також поширення її на нові сфери. Компанії та працівники вже вклали інвестиції у необхідне обладнання, інфраструктуру, програмне налаштування, а також здобули нових навичок. Після скасування карантину деякі підприємства свідомо залишать частину співробітників на дистанційному режимі», — вважає Козак.

Таким чином, нагальним завданням влади у сфері розвитку сільських територій є створення для цих груп людей необхідних преференцій, які стимулювали б їх створювати та розвивати бізнес саме в Україні. Це дасть можливість запустити такі механізми розвитку сільських територій, які не лише зменшать негативний вплив наслідків карантину, але й матимуть довготерміновий ефект розвитку сільських територій.

«Основою таких змін мають стати інфраструктурні інновації з урахуванням викликів сьогодення. Вже нині такі елементи інфраструктури як швидкісний інтернет, інтернет-банкінг, хмарні технології, інноваційні поштові служби дали змогу ефективно організувати велику кількість робочих місць вдома», — пояснює фахівець.

Він зазначає, що в першу чергу слід зосередити увагу на елементах інфраструктури, які формують комфортні умови проживання та роботи. Нині існує велика кількість інновацій, що можуть швидко, якісно та за помірну ціну вирішити будь-які організаційно-побутові питання.

«Таке покращення інфраструктури сприятиме і подальшому розвитку сільського туризму, який набуває нових перспектив. Оскільки країни традиційного туризму після закінчення карантину не одразу відкриють кордони, 2020 року велика кількість населення України місцем відпочинку оберуть територію власної країни. Також інфраструктурні інновації сприятимуть збільшенню сфер диверсифікації зайнятості на сільських територіях та розвитку малого й середнього бізнесу з формуванням локалізованих закритих продовольчих ланцюгів — просування інноваційної концепції слоуфуд (slow food) та крафтового виробництва», — підкреслює Мирослав Козак.

Нагадаємо, Польща скасувала 14-денний карантин для сезонних заробітчан.