Осінні ризики: чи варто підживлювати ріпак мікродобривами?

Озимий ріпак – ризикована культура, особливо в останні роки. Тож чи варто витрачати на її осінній розвиток додаткові кошти, чи краще не ризикувати і зберегти ресурси господарства для інших культур – в рамках проекту «Живлення в авангарді» дізналось Agravery.com.

Головний редактор Agravery.com

Живлення рослин — це не лише застосування азоту, фосфору та калію: надважливо забезпечити сільськогосподарські культури і мікро- (Mn, Zn, B, Cu, Mo) та мезоелементами (Ca, Mg, S, Si, Cl). Кожен з них відіграє свою фізіологічну роль в продуційних процесах культур. А їх дефіцит може призвести до зниження врожайності, погіршення її якості та зниження стійкості культур до стресів і хвороб. Тому Agravery.com разом з компанією «UKRAVIT» продовжує спецпроект «Живлення — в авангарді: від старту до врожаю», в якому буде розповідати про особливості застосування мікродобрив та їх вплив на культури, а також, як з їх допомогою отримати щедрий, якісний врожай з високим економічним ефектом.

Ризикувати чи не ризикувати, підживлюючи з осені озимий ріпак, ­ ось одвічне питання всіх аграріїв, які вирощують цю культуру. Адже кожна копійка, вкладена в олійну восени, може бути втрачена через несприятливі погодні умови. Тому аграрії доволі обережно ставляться до осінніх інвестицій в озиму. Тож сільгоспвиробники іноді відмовляються від певних елементів захисту рослин і листкового підживлення. Проте, на думку експертів, саме така тактика й призводить до погіршення стану культури, а тому зменшує шанси на перезимівлю.

Більше того, за словами керівника напрямку розвитку продуктів і сервісів мікродобрив компанії «UKRAVIT» Сергія Адаменка, левова частка майбутнього врожаю ріпака закладається ще восени: «Формування генеративних органів, які будуть визначати майбутню врожайність ріпака озимого, проходить у його початкові фазах росту та розвитку. У фазу осінньої розетки, тобто коли культура формує 6−8 листків, відбувається диференціація генеративних органів. У цій фазі на верхівці кореневої шийки, так званому „конусі наростання“, закладаються квіткові та пазушні бруньки, які визначають 70% її майбутньої врожайності».

Крім того, за словами спеціаліста з компанії «UKRAVIT», близько 65−75% стрижневих коренів ріпака озимого формується ще восени, що теж потребує достатнього забезпечення доступними сполуками азоту, фосфору, сірки, калієм, магнієм, марганцем, цинком, молібденом, а особливо — сполуками бору.

Без дуплистості

Нестача сполук бору восени на ріпаку озимому, за словами головного технолога агрономічної служби «Контінентал Фармерз Груп» Юрія Піцика, може призвести до дуплистості кореня. Тому компанія здійснює осіннє підживлення ріпака мікродобривами з умістом цього елемента двічі. Бор застосовується в комплексі з регуляторами росту та фунгіцидами в одному робочому розчині. «Восени культура отримує половину від загальної кількості потрібного бору. Саме завдяки цьому мікроелементу нам вдається запобігти дуплистості кореня, що спричиняє розвиток захворювань в рослин», — розповів Юрій Піцик.

За словами Сергія Адаменка, бор допомагає уникнути дуплистості кореня завдяки тому, що сприяє росту меристемних тканин точок росту як вегетативних органів, так і кореневої системи. А також поліпшує синтез цукрів та їх транспорт із вегетативних органів до кореневої системи. Тому експерт радить застосовувати позакоренево добриво Авангард Бор для підживлення ріпака озимого ще восени.

Втім, для ріпака озимого дуже важливими в осінній період є й інші елементи живлення. Адже, за словами Сергія Адаменка, збалансоване мінеральне живлення сприяє формуванню добре розвинутої кореневої системи, в якій накопичується достатня кількість поживних речовин, цукрів, білків, що забезпечує стійкість культури до різких перепадів температур осінньо-зимового періоду, морозостійкість, зимостійкість та успішне відновлення весняної вегетації й стрімкий ріст і розвиток культури.

Проте, як стверджує заступник керівника агробізнесу «Епіцентр К» директор з виробництва «Епіцентр Агро» Богдан Черемха, внесення комплексу мікродобрив доцільне лише у разі пізнього посіву озимого ріпака. Тоді як у цьому році в агрохолдингу проводився ранній посів. Тож, за його словами, в такому випадку внесення більшості мікроелементів не є доцільним.

«При пізньому посіві доцільно застосовувати мікродобрива, оскільки вони є каталізаторами обмінних процесів, що, своєю чергою, допомагає рослинам досягти оптимальних параметрів для входу в зиму, тобто, забезпечують формування діаметру кореневої шийки 8−10 мм і 6−8 листків. У разі раннього посіву — навпаки, рослину потрібно обробляти ретардантами, аби вона не переросла. Втім, навіть у цьому випадку рослині все одно потрібен бор, а отже, без застосування борвмісних мікродобрив не обійтись. Адже при достатній для рослини кількості бору не відбувається розтріскування кореневої шийки. Тому в цьому році ми внесли на посіви озимого ріпака 150 г бору в поживній речовині на гектар», — запевняє Богдан Черемха.

Ріпакова рулетка

Власне, як додає заступник директора господарства «Рудківське» Володимир Дукач, питання, підживлювати ріпак озимий восени чи ні, актуальне лише у разі, якщо господарство отримало сходи. Тоді як вони сходів ріпака озимого на площі 700 гектарів з першого вересня досі не дочекались. «Ось нещодавно пройшов дощ, і десь до 10 жовтня ми плануємо отримати сходи. Але ще стоїть питання, якими вони будуть, адже насіння довго пролежало в землі. Якщо вони будуть більш-менш рівномірними, то, звісно, ми будемо намагатись їх витягнути та підживлюватимемо усім, чим зможемо: карбамідом, мікродобривами, гуматами. Адже все буде потроху впливати на кінцевий результат. Але й за таких умов ми не розраховуємо, що навіть при пізній зимі ріпак сформує кореневу шийку більш, ніж 4 мм. І ось тоді все вже залежить від погоди, чи зможе він пережити зиму, чи ні», — запевняє Володимир Дукач.

Втім, навіть за такої ситуації Володимир Дукач не вагається, чи треба підживлювати ріпак. Його філософія проста: раз посіяли, то треба намагатись врятувати майбутній врожай. Хоча й ризики не отримати нічого дуже великі, а додаткові обробки тільки збільшуватимуть майбутні втрати. Втім, вони ж і даватимуть надію на успіх.

Проте далеко не усі господарства готові взагалі іти на ризик після того, як попередній врожай ріпака був втрачений. Так, у ФГ «Аллазаров» вирішили відмовитись від посіву озимого ріпака в цьому році.

Та у разі, якщо господарство отримало сходи ріпака, варто подбати про його підживлення, аби максимально збільшити шанси на перезимівлю культури. Які добрива краще застосовувати розповідає - Сергій Адаменко.

 

1. На ґрунтах, які характеризуються високою родючістю та високим забезпеченням вологою, рекомендується позакоренево підживлювати ріпак озимий у фазі 5−6 листків добривами Авангард Сірка+азот+мікро у дозі 3 л/га та Авангард Бор в дозі 1,0 л/га;

2. За середньої родючості ґрунту рекомендується застосовувати у фазі 5−6 листків добрива Авангард Ріпак у дозі 2 л/га та Авангард Бор в дозі 1,0−1,5 л/га;

3. За низької родючості ґрунту та на змитих ґрунтах рекомендується застосовувати у фазі 5−6 листків добрива Авангард Ріпак у нормі 1,5 л/га, Авангард Бор у дозі 1,0−1,5 л/га та Авангард Стимул з нормою 0,5−1,0 л/га;

4. За ґрунтової, повітряної посухи, різного роду стресів, за пізніх строків посіві ріпака озимого рекомендується застосовувати у фазі 4−6 лисків добриво Авангард Бор в дозі 1,0−1,5 л/га та у фазі 7−8 лисків ­ підкислювач Айворі Плюс в дозі 0,3−0,4 л/га разом із добривом Авангард Кремній Біо, марка А в дозі 1 л/га, яке забезпечує стимулюючий і антистресовий ефекти та додаткове накопичення цукрів у кореневій системі ріпаку озимого.

 



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама