Обрати варіант: що держава втратить та що отримає від (не)скасування спецрежиму ПДВ

Сьогодні парламент вкотре буде намагатися прийняти податкову реформу. Після аграрного майдану у минулий четверг нова її версія вже не вимагає миттєвої відмови від усіх пільг. Втім, чи залишиться хоча б частково спецрежим ПДВ ще не відомо. Щоб показати, що держава та бізнес втратить чи отримає, якщо візьме за основу той чи інший сценарій, Agravery.com публікує частину доповіді експерта Аналітичної платформи АПК з податково-бюджетних питань Леоніда Тулуша.

МОДЕЛЬ 1  – податкові норми залишаються без змін: збереження спец режиму ПДВ та невідшкодування ПДВ при експорті по визначених товарних позиціях (1101-1108; 1205-1206).

Опис загальних ефектів від реалізації моделі

Інтереси сільгосппідприємств

Плюси (позитив)

+ приріст доходів + та приріст рентабельності (як операційної, так і загальної);

+ зменшення потреби у кредитних ресурсах, що дає економію на відсотках банкам;

+ зменшення потреби у держфінпідтримці, що дає економію на адмініструванні підтримки;

+ здешевлення вартості кормів, внаслідок чого формуються додаткові доходи у тваринництві;

+ можливість збереження окремих напрямів діяльності, в першу чергу тваринництва (із врахуванням ПДВ підтримки така діяльність була б нерентабельною)

Мінуси (негатив):

- недоотримання доходів по експортно орієнтованих культурах (1001-1008, 1205-1206);

- звуження ринків низькомаржинальних продуктів та ринкової частки окремих категорій виробників за рахунок фактору різної маржинальності.

Інтереси бюджету

Плюси (позитив)

+ відсутність необхідності надання держфінпідтримки (в частині с.-г. підприємств) (можливе порівняння із рівнем держпідтримки 2008 р. або половиною рівня в європейських країнах);

+ відсутність необхідності бюджетного відшкодування ПДВ при експорті с.-г. культур (1001-1008, 1205-1206) (розрахунок у двох варіантах):

  а) по усьому ланцюгу поставок (с.-г., послуги елеваторів, логістика тощо);

  б) по с.-г. частині (лише по безпосередній вартості сільгосппродукції);

+ надходження ПДВ від сфери постачання МТР для потреб с.-г. виробництва (ПДВ, сплачений у ціні виробничих факторів) (корелює із попередньою позицією);

Мінуси (негатив):

- втрати бюджетних надходжень від справляння ПДВ від сільгосппідприємств:

  а) об’єктивні – внаслідок використання пільг безпосередньо с.-г. підприємствами:

  б) суб’єктивні – внаслідок формування оптимізаційних схем (реалізації офіційно не облікованого зерна (виробленого не суб’єктами спец режиму ПДВ), перекидання частини доходу, належного етапу переробки/торгівлі на пов’язаних осіб - суб’єктів спецрежиму;

- необхідність підтримки сільгосптоваровиробників, що не мають можливості застосовувати спецрежим і фактично позбавлені держпідтримки (ОСГ, СОК)

Інтереси економіки в цілому (споживачі, ОСГ, СФГ місцеві громади, економ. розвиток):

Плюси (позитив)

+ нижчі ціни на сільгосппродукцію (як безпосередньо по експортноорієнтованим культурам, по яким відсутнє ПДВ-відшкодування, так і по тваринницькій продукції), що дає два ефекти:

  а) нижчий рівень показника інфляції (індексу споживчих цін);

  б) здешевлення продовольчих товарів для населення.

+ можливість розвитку окремих низькомаржинальних видів сільгоспдіяльності, які без ПДВ-підтримки є нерентабельними;

+ можливість розвитку тваринництва (подвійний ефект – за рахунок ПДВ-надбавки та за рахунок більш нижчих цін на корми), що позитивно впливає на с.-г. зайнятість;

+ можливість розвитку соціально-орієнтованих сільгосппідприємств зі знаною часткою тваринництва, що позитивно позначається на розвитку сільських територій).

Мінуси (негатив):

- впровадження агресивних бізнес-стратегій агрохолдингами, які отримують найбільше вигод від застосування спецрежиму ПДВ, від чого потерпають сільські територій;

- дискримінація дрібних с.-г. виробників (ОСГ) що не мають доступу до спец режиму ПДВ;

- стримування розвитку обслуговуючої кооперації (на СОКи не поширюється спец режим);

- формування нераціональної структури агропромислового виробництва із надвисокою частко високомаржинальних, а не соціально важливих продуктів, які б забезпечили підвищення рівня сільської зайнятості.

Застосування «нульової» моделі (збереження діючих податкових норм) є невигідним сільгоспідприємствам, що вирощують експортноорієнтовані культури, по яким відсутнє відшкодування ПДВ по експорті. Розрахунки показують, що навіть за «обережного» сценарію зростання внутрішніх цін на таку продукцію (пшеницю, кукурудзу, ячмінь, ріпак) доходи сільгосппідприємств зросли б на понад 5 %, а прибутку  - на понад 20 %.

Загальний ефект для сільгосппідприємств, що вирощують експортноорієнтовані зернові та олійні культури від застосування спец режиму ПДВ практично є нульовим – зростання доходів від спец режиму по зернових та олійних культурах не перевищує 1,5 %.

Значно більше значення спец режим ПДВ має для неекспортноорієнтовних рослинницьких галузей (ПДВ-акумуляція забезпечує їм близько 10 % додаткових фінансових ресурсів, яких вони фактично будуть позбавлені при відміні спец режиму ПДВ).

Виключне значення спец режим має для тваринництва – як з точки зору майже 11 %-ого приросту доходів, так і з точки зору здешевлення вартості кормів на 14-15 % (майже 4,5 млрд грн.). Відміна спец режиму для тваринництва може обумовити зниження чистого доходу на понад 14,5 %.

Крім того, позитивними ефектами від застосування спец режиму ПДВ для с.г. підприємств є економія на банківських відсотках – майже 2,2 млрд грн. та на втратах при наданні держпідтримки у прямій формі (понад 2,0 млрд грн.).

Загалом позитивний ефект від застосуванні спец режиму ПДВ с.г. підприємств оцінюється у понад 19,1 млрд грн., що становить понад 6,2 % від загального рівня доходів сільгосппідприємств.

Застосування «нульової» моделі для бюджету є дещо невигідним, оскільки обумовлює втрати бюджету загалом на рівні 8 млрд грн., а з врахуванням економії на прямій держпідтримці напрямів діяльності, які потребують такої підтримки, – лише 2,1 млрд, що складає лише 1,2 % загальних надходжень ПДВ до бюджету по економіці – такий рівень не можна вважати критичним.

Загальний висновок щодо застосування моделі:

Застосування моделі є:

- дуже вигідним (більш точніше – вкрай необхідним) для тваринницьких підприємств,

- вигідним для неекспортноорієнтованих рослинницьких галузей,

- дещо невигідним для бюджету (із можливими варіаціями при різних рівнях держфінпідримки);

- значно невигідним для експортноорієнтованих рослинницьких галузей.

МОДЕЛЬ 2 – Повна відміна спец режиму ПДВ + відновлення відшкодування ПДВ при експорті

Опис загальних ефектів від реалізації моделі

Інтереси сільгосппідприємств

Плюси (позитив):

+ додаткові доходи виробників експортноорієнтованих культур (1001-1008, 1205-1206), по яким нині відсутнє ПДВ-відшкодування при експорті – за рахунок підвищення ціни на суму ПДВ, яке вже повинно відшкодовуватись з бюджету (крім насіння соняшнику, яке у не переробленому вигляді не вивозиться)

+ розвиток ринків низькомаржинальних продуктів та зростання ринкової частки окремих категорій виробників, які або взагалі не отримували переваг від застосування спец режиму (дрібні товаровиробники), або відповідний ефект був значно нижчим, ніж при виробництві високомаржинальних культур та у холдингових структурах.

Мінуси (негатив):

- зниження доходів на частку ПДВ-акумуляції та зниження рівня рентабельності діяльності;

- збільшення потреби у кредитних ресурсах + додаткові витрати на сплату на банківських відсотків;

- збільшення потреби у держфінпідтримці, яка по факту буде меншою від заявленої на адмінвитрати;

- здорожчання вартості кормів, що обумовить зменшення доходів у тваринництві (ціни на тваринницьку продукцію визначаються купівельною спроможністю населення і не можуть суттєво зрости);

- відмова від окремих напрямів діяльності, в першу чергу тваринництва (без ПДВ підтримки та внаслідок зростання вартості кормів така діяльність буде нерентабельною).

Інтереси бюджету

Плюси (позитив)

+ додаткові бюджетні надходження від справляння ПДВ від сільгосппідприємств (обсяг яких може бути значно меншим від задекларованого нині як ПДВ-акумуляція – внаслідок ліквідації оптимізаційних схем агрохолдингами шляхом «перекидання» частини доходів на пов'язаний сільгосппідрозділ;

+ вирівнювання умов господарювання різних категорій с.-г. товаровиробників, що обумовлює зменшення потреби у держфінпдтримці тих, хто був позбавлений додаткових фін ресурсів за рахунок застосування спец режиму ПДВ.

Мінуси (негатив)

- необхідність бюджетного відшкодування ПДВ при експорті с.-г. культур (1001-1008, 1205-1206) (розрахунок у двох варіантах):

  а) по усьому ланцюгу поставок (с.-г., послуги елеваторів, логістика тощо);

  б) по с.-г. частині (лише по безпосередній вартості сільгосппродукції);

- необхідність надання держфінпідтримки (в частині с.-г. підприємств) (можливе порівняння із рівнем держпідтримки 2008 р. або половиною рівня в європейських країнах), що виникає після скасування дії спец режиму ПДВ;

Інтереси економіки в цілому (споживачі, ОСГ (СФГ) місцеві громади, економ. розвиток):

Плюси (позитив)

+ вирівнювання умов господарювання різних категорій с.-г. товаровиробників, що частково нівелює переваги агресивних бізнес-стратегій агрохолдингіви, що позитивно вплине на розвиток сільських територій;

+ розвиток дрібних сільгосптоваровиробників (ОСГ, СФГ) та с.-г. обслуговуючої кооперації внаслідок вирівнювання умов господарювання із сільгосппідприємствами – платниками ПДВ;

+ вирівнювання структури агропромислового виробництва (як по видах продукції, так і по категоріях товаровиробників).

Мінуси (негатив)

+ підвищення цін на сільгосппродукцію (як безпосередньо по експортноорієнтованим культурам, по яким буде ПДВ-відшкодування, так і по тваринницькій продукції), що дає два ефекти:

  а) підвищення загального показника інфляції (індексу споживчих цін);

  б) здорожчання продовольчих товарів для населення.

+ відмова сільгосппідприємств від окремих низькомаржинальних видів сільгоспдіяльності, які без ПДВ-підтримки є нерентабельними, в першу чергу це стосується тваринництва (по якому буде подвійний удар – позбавлення ПДВ-акумуляції та зростання цін на корми при тому ж рівні цін на тваринницьку продукцію), що негативно вплине на пропозицію тваринницької продукції та с.-г. зайнятість.

Модель 2 є найменш бажаною для сільгосппідприємств – від неї виграють лише сільгосппідприємства, які вирощують переважно експотноорієнтовану продукцію, експортні поставки якої звільняються від ПДВ. Загалом по експортноорієнтованій продукції ситуація буде нейтральною - з незначними втратами сільгосппідприємств (за рахунок зниження доходності вирощування соняшнику та сої).

За умов компенсації сум ПДВ-підтримки по неескпортноорієнтованій рослинницькій продукції за рахунок прямого бюджетного фінансування втрати сільгосппідприємств будуть частково покриті бюджетними виплатами, проте в будь-якому випадку частина негативного ефекту для даної групи сільгосппідприємств залишиться (особливо для тих, які  будуть позбавлені доступу до держпідтримки).

Найбільший негативний ефект буде спостерігатись для тваринницьких підприємств – на них буде подвійний удар:

- з одного боку, здорожчання вартості кормів, що становлять в середньому 60 % у загальних витратах;

- з іншого боку, позбавлення додаткових доходів за рахунок можливості залишення ПДВ у власному розпорядженні.

Загальний висновок щодо застосування моделі:

Застосування моделі є:

- невигідною для сільгосппідприємств в цілому;

- вигідною лише для сільгосппідприємств, які вирощують переважно експотноорієнтовану продукцію, експортні поставки якої нині звільняються від ПДВ.

- фактично нейтральною для сільгосппідприємств, що виробляють переважно експортноорієнтовану продукцію.

- вкрай невигідною для тваринницьких підприємств, які понесуть подвійні збитки, що складно буде компенсувати прямою бюджетною підтримкою;

- загалом прийнятним для бюджету, хоч все буде залежати від рівня прямої бюджетної підтримки.

МОДЕЛЬ 3 – Відміна спецрежиму ПДВ для рослинництва + повне відновлення відшкодування ПДВ при експорті + збереження спец режиму ПДВ для тваринництва (окремо: без птахівництва)

Опис загальних ефектів від реалізації моделі

Інтереси сільгосппідприємств

Плюси (позитив):

Сільгосппідприємства (переважно рослинницькі)

Ті ж плюси та мінуси, що й у моделі 1.

Сільгосппідприємства (змішані: тваринництво + рослинництво)

Плюси (позитив):

+ приріст доходів від експортноорієнтованих культур (1001-1008, 1205-1206), по яким нині відсутнє ПДВ-відшкодування при експорті (в частині рослинництва);

+ збереження доходів за рахунок ПДВ-акумуляції (в частині тваринництва).

Мінуси (негатив):

- зниження доходів на частку ПДВ-акумуляції (в частині рослинництва);

- зниження доходів внаслідок здорожчання кормів та зростання виробничих витрат (в частині тваринництва);

- додаткові витрати на сплату на банківських відсотків;

- втрати бюджетної підтримки внаслідок збереження спец режиму ПДВ для тваринництва («чисте сальдо підтримки» - за вирахування адмінвитрат);

Сільгосппідприємства (переважно тваринницькі)

Плюси (позитив):

+ збереження доходів за рахунок ПДВ-акумуляції (в частині тваринництва).

Мінуси (негатив):

- зниження доходів внаслідок здорожчання кормів та зростання виробничих витрат (в частині тваринництва);

- втрати бюджетної підтримки внаслідок збереження спец режиму ПДВ для тваринництва («чисте сальдо підтримки» - за вирахування адмінвитрат);

Інтереси бюджету

Плюси (позитив)

+ додаткові бюджетні надходження від ПДВ із сільгосппідприємств (по рослинницькій продукції);

+ відсутність необхідності держфінпідтримки сільгосппідприємств (рослинництво – не потребує підтримки, тваринництво – підтримується за рахунок спец режиму ПДВ).

Мінуси (негатив)

- необхідність бюджетного відшкодування ПДВ при експорті с.-г. культур (1001-1008, 1205-1206) (розрахунок у двох варіантах):

- втрати ПДВ-надходжень по тваринницькій продукції;

- необхідність надання держфінпідтримки виробникам тваринницької продукції, що позбавлені можливості користування спец режимом ПДВ;

Інтереси економіки в цілому (споживачі, ОСГ (СФГ) місцеві громади, економ. розвиток):

Плюси (позитив)

+ часткове вирівнювання умов господарювання різних категорій с.-г. товаровиробників, що частково нівелює переваги агрохолдингів і позитивно вплине на розвиток сільських територій;

+ вирівнювання структури агропромислового виробництва (як по видах продукції, так і по категоріях товаровиробників).

Мінуси (негатив):

+ підвищення цін на сільгосппродукцію (як безпосередньо по експортноорієнтованим культурам, по яким буде ПДВ-відшкодування, так і по тваринницькій продукції), що дає два ефекти:

  а) підвищення показника інфляції (індексу споживчих цін);

  б) здорожчання продовольчих товарів для населення.

+ відмова сільгосппідприємств від окремих низькомаржинальних видів сільгоспдіяльності, які без ПДВ-підтримки є нерентабельними, в першу чергу тваринництва (у разі, якщо негативний ефект від здорожчання вартості кормів перевищить позитив від режиму ПДВ-акумуляції), що негативно вплине на пропозицію тваринницької продукції та с.-г. зайнятість;

+ подальше стримування розвитку дрібних сільгосптоваровиробників (ОСГ, СФГ) та с.-г. обслуговуючої кооперації внаслідок нерівномірності умов господарювання із сільгосппідприємствами – платниками ПДВ (в частині тваринництва).

Модель з поширенням ПДВ на усе тваринництво є непривабливою для бюджету, проте у разі непоширення спецрежиму на птахівництво, бюджетні втрати будуть мінімальними.

Загальний висновок щодо застосування моделі:

Застосування моделі є:

- невигідною для сільгосппідприємств в цілому;

- дуже вигідною для сільгосппідприємств, які вирощують переважно експотноорієнтовану продукцію, експортні поставки якої нині звільняються від ПДВ;

- дещо невигідною для сільгосппідприємств, які вирощують переважно експотноорієнтовану продукцію (усе залежить від співвідношення між обсягами зернових / олійних культур);

- загалом невигідною для тваринницьких підприємств в цілому (з огляду на втрати прямої бюджетної підтримки в умовах збереження дії спец режиму ПДВ);

- нейтральною для птахівничих підприємств (у разі збереження спец режиму-ПДВ);

- вкрай невигідною для тваринницьких підприємств, які понесуть подвійні збитки, що складно буде компенсувати прямою бюджетною підтримкою;

- загалом нейтральною для бюджету (у разі непоширення спец режиму ПДВ на птахівництво).