Обмеження імпорту мінеральних добрив: захист вітчизняного виробника чи посилення монополії?

Про це йдеться у повідомленні ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада» (ВАР).

Минулого тижня Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (МКМТ) провела засідання, під час якого було задоволено клопотання компанії «Остхем» Дмитра Фірташа та прийнято рішення про проведення розслідувань щодо імпорту в Україну азотних добрив та добрив мінеральних з вмістом азоту, фосфору та калію, незалежно від країни походження.

Згідно із законодавством, наступним кроком може стати запровадження режиму нагляду за імпортом цих добрив. А це, фактично, означає квотування імпорту добрив або встановлення спеціального мита на імпорт добрив в Україну. Або і те, і інше разом.

Подібні заходи призведуть до низки негативних наслідків, як для аграріїв зокрема, так і для держави в цілому. Наразі в Україну імпортуються добрива з країн ЄС, Персидської затоки, Північної Африки, СНД, а також - Туреччини, Казахстану, Білорусії, Грузії, Китаю, США тощо. Обмеження імпорту добрив призведе до їх дефіциту і, передусім, – до суттєвого подорожчання, що означає додаткові витрати для аграріїв. Однак дефіцит добрив – це ще і скорочення кількості їх внесення у ґрунти. Результатом цього є падіння врожайності.

Окрім того, незрозумілими є мотиви прийняття даного рішення. Адже Антимонопольний комітет підтвердив існування фактів, які можуть свідчити про зловживання монопольним становищем компанії «Остхем» як виробника мінеральних добрив на внутрішньому ринку. Обмеження імпорту добрив з інших країн призведе не просто до посилення даної монополії, а до остаточного її закріплення.

Крім того, введення додаткових мит або квотування імпорту добрив негативно відіб’ється на стосунках України з країнами-поставниками добрив, які є нашими партнерами у боротьбі з російською агресією.

«Відтак, Всеукраїнська Аграрна Рада закликає Аграрні асоціації та всю широку аграрну спільноту України підтримати ініціативу ВАР та підписати звернення до Президента з вимогою захистити інтереси України та вітчизняного АПК і втрутитися у ситуацію, не допустити запровадження штучних перешкод для аграріїв, що значно збільшать їх витрати, знизять ефективність та призведуть до зменшення обсягів аграрного виробництва», — йдеться у повідомленні.

Завтра, 28 серпня, відбудеться прес-конференція, під час якої представники ВАР більш детально розкажуть про небезпеку рішення МКМТ.

 Організатор: ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада»

Місце проведення: ІА УНІАН, м. Київ, вул. Хрещатик, 4. 

Час: 13:00

Спікери: Голова ВАР Андрій Дикун, Голова спілки виробників, імпортерів та трейдерів агрохімії і агротехнологій Сергій Рубан. 

Акредитація ЗМІ за телефоном: (096) 211-16-90 та e-mail: [email protected]

Текст звернення додається: 

Шановний Володимире Олександровичу!

21 серпня 2019 року Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (далі – Комісія) провела засідання, під час якого було задоволено клопотання компанії «Остхем» Дмитра Фірташа та прийнято рішення:

порушити та провести спеціальне розслідування щодо імпорту в Україну деяких азотних добрив (зокрема: нітрату амонію та вапняково-аміачної селітри, карбаміду та карбамідно-аміачної суміші) незалежно від країни їх походження та експорту;
порушити та провести спеціальне розслідування щодо імпорту в Україну добрив мінеральних з вмістом азоту та фосфору та добрив мінеральних з вмістом азоту, фосфору, калію, що класифікуються за кодом УКТЗЕД 3105, незалежно від країни їх походження та експорту.

Наступним рішенням Комісії, згідно Закону України “Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну”, може стати застосування попередніх спеціальних заходів та (або) запровадження заходів нагляду за імпортом, що фактично означає квотування імпорту добрив та/або встановлення спеціального мита щодо імпорту в Україну добрив, що є об’єктом спеціального розслідування.

Слід розуміти, що в Україні проти поставок добрив з Російської Федерації вже введено ряд торгівельних обмежень, зокрема, антидемпінгові мита, ембарго, економічні санкції, тому вищевказані спеціальні розслідування фактично спрямовані проти виробників добрив країн ЄС, Персидської затоки, Північної Африки, Туреччини, Казахстану, Білорусії, Грузії, Китаю, США тощо. Формальною підставою для порушення розслідування є нібито різке зростання імпорту мінеральних добрив з названих країн. В то же час, зростання сукупного імпорту є незначним – відбувається перерозподіл імпортних поставок на користь виробників з країн-партнерів України, що і було метою введення торгових обмежень проти російських виробників.

Також необхідно взяти до уваги той факт, що Антимонопольний комітет України за результатами проведеного розслідування, дійшов висновку, що компанія «Остхем» зловживає своїм монопольним становищем на рику азотних добрив України. В результаті ціни на азотні добрива на внутрішньому ринку України останні п'ять років перевищують ціни експорту з України відповідних добрив та світові ціни на 20-50%.

У разі задоволення вимог компанії «Остхем» та введення будь-яких нових обмежень на імпорт добрив, - за такі рішення Уряду в кінцевому випадку вимушені будуть платити саме українські аграрії.

Мінеральні добрива складають близько третини у собівартості продукції. Значна різниця між українськими та міжнародними цінами на добрива знижує конкурентоздатність українських сільгоспвиробників на міжнародному ринку порівняно з іноземними виробниками, в першу чергу російськими, які є прямими конкурентами українських експортерів.

Більше того, обсяг вітчизняного виробництва складних дво- та трикомпонентних добрив (NP/NPK) забезпечує лише мізерну долю попиту аграріїв. Зокрема, загальний обсяг виробництва складних добрив у 2018 році склав близько 250 тисяч тон, в той час як обсяг споживання аграріями склав понад 1,8 мільйони тон у 2018 році. Таким чином, у разі запровадження будь-яких заборон на імпорт складних добрив, на українському ринку утвориться їх дефіцит, що буде мати наслідком значне скорочення рівня їх внесення, а отже – суттєву втрату врожайності.

Що стосується азотних добрив, слід також враховувати, що Україна використовує в якості сировини для їх виробництва природний газ та аміак походженням з РФ. При цьому, за заявами представників хімічної галузі, природний газ складає 80-90% собівартості азотних добрив. Виходячи з вищенаведеного, будь-яке перешкоджання імпорту азотних добрив в Україну з третіх країн, що не використовують російський газ для їх виробництва (США, Казахстан, Китай, країни Персидської затоки, Північної Африки тощо), на даний момент не тільки не відповідає національним інтересам України, а й ставить їх під загрозу, оскільки не лише завдає тяжкого удару сільському господарству України, але й призведе до зростання витрат в іноземній валюті, які Україна змушена сплачувати державі-агресору за природний газ та аміак.

Враховуючи зазначене, просимо Вас, шановний Володимире Олександровичу, захистити інтереси України та вітчизняного АПК і втрутитися у ситуацію, не допустити запровадження штучних перешкод для аграріїв, що значно збільшать їх витрати, знизять ефективність та призведуть до зменшення обсягів аграрного виробництва.

Також просимо

Ініціювати розслідування обставин прийняття Комісією вищеназваного рішення, яке, на нашу думку, завдає прямої шкоди національній безпеці, тому що призводить до:

збільшення монопольних прибутків компанії «Остхем» та її власника Дмитра Фірташа, а також збільшення збитків українських аграріїв через зростання цін на мінеральні добрива на внутрішньому ринку;
збільшення споживання Україною російського природного газу та аміаку, що поставляється підприємством Аркадія Ротенберга (керував будівництвом Кримського моста);
ускладнення відносин з країнами-партнерами України, чия підтримка критично необхідна для забезпечення міжнародного тиску на країну-агресора, з метою відновлення територіальної цілісності України;

Вимагати звільнення при формуванні нового складу Уряду всіх членів Комісії, які підтримали прийняття вищезазначеного рішення;
Доручити РНБО включити підприємство «Мінеральні добрива» (Росія, місто Росош), яке належить Аркадію Ротенбергу, в санкційні списки підприємств, чию продукцію заборонено імпортувати в Україну.