Нові валютні правила: на що треба зважати?

Сам закон дійсно не передбачає суттєвих обмежень щодо валютних операцій та не містить положень про отримання індивідуальних ліцензій НБУ наприклад на відкриття рахунків в іноземних банках, та для здійснення інвестицій за кордон.

Єдине обмеження, яке містить закон – це граничні строки розрахунків за валютними операціями. При цьому загальні правила, строки, їх призупинення та відповідальність суттєво не змінились.

Однак змінив Закон відповідальність за порушення вимог валютного законодавства встановивши наступну відповідальність:

• Для фізичних осіб за порушення правил про валютні операції – у вигляді штрафу в розмірі від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією валютних цінностей;
• Для службових осіб підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності або громадян - суб'єктів підприємницької діяльності за порушення порядку здійснення валютних операцій – у вигляді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
• Для юридичних осіб – у вигляді штрафних санкцій у розмірі до 100 відсотків суми операції, проведеної з порушенням валютного законодавства.

Також законом скасована відповідальність за незаконне відкриття або використання за межами України валютних рахунків.

До всього зазначеного Закон зобов’язує Національний Банк України привести свої нормативно-правові акти у відповідність до цього закону не пізніше ніж за 30 днів до дня його введення в дію.

Зважаючи на зазначене закон дійсно виглядає неабиякою лібералізацією, ані обмежень на придбання та продаж валюти, ані обмежень на здійснення розрахунків, інвестування за кордом і т. ін.

Однак не все так просто. Так ст. 7 Закону зазначає, що порядок проведення переказу валютних цінностей визначається Національним Банком України. До того ж ст. 12 все таки залишила за Нацбанком право на застосування у випадку необхідності наступних заходів захисту:

• обов’язковий продаж частини надходжень в іноземній валюті у межах, передбачених нормативно-правовими актами Національного банку України;
• встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів;
• встановлення особливостей здійснення операцій, пов’язаних із рухом капіталу;
• запровадження дозволів та (або) лімітів на проведення окремих валютних операцій;
• резервування коштів за валютними операціями;
• інші засоби захисту, в т. ч. обмежувати або забороняти видачу коштів з поточних та вкладних (депозитних) рахунків фізичних та юридичних осіб, а також обмежувати або тимчасово забороняти проведення валютних операцій на території України, зокрема операцій з вивезення, переказування і пересилання за межі України валютних цінностей.

Зважаючи, що сьогодні 8 січня 2019 р. спливає строк для приведення нормативно-правових актів НБУ у відповідність до положень Закону, Нацбанк заздалегідь, а саме ще 04 січня 2019 р. потурбувався про публікацію відповідних постанов.

Отже, нижче коротко надаємо перелік основних змін, що відбудуться у валютному регулюванні:

• Скасовано індивідуальні ліцензії в т. ч. на розміщення валютних цінностей на рахунках і у вкладах за межами України, на здійснення інвестицій за кордон (в т.ч. придбання цінних паперів, нерухомості, корпоративних прав) та ін.;
• Валютний контроль платежів за кордон у сумі від 150 000 грн. і більше;
• Купівля валюти на міжбанку із під відповідні зобов’язання у валюті та із наданням підтверджуючих документів  у сумі від 150 000 грн. і більше;
• Граничний строк розрахунків за операціями з експорту та імпорту – 365 днів;
• Обов’язковий продаж валютних надходжень у валюті 1-ї групи Класифікатора та російських рублях у розмірі 50%;
• Залишилось придбання валюти для здійснення розрахунків за кожним зовнішньоекономічним контрактом в одному банку (з можливістю передачі контракту до іншого банку, як і раніше);
• Залишилось отримання валюти за кредитним контрактом з нерезидентом та придбання валюти для виплати кредиту – в одному банку;
• Залишилася заборона на припинення зобов’язань за ЗЕД контрактом та зняття його з валютного нагляду за взаємозаліком;
• Виплата нерезиденту дивідендів нарахованих за період до 2017 року включно у розмірі не більше 7 000 000 євро в місяць;
• Повернення інвестицій нерезиденту у випадку продажу цінних паперів, корпоративних прав та ін. у сумі не більше 5 000 000 євро в місяць;
• Можливість купівлі-продажу валюти через ПТКС (платіжний термінал + банкомат);
• Фінансовий моніторинг платежів та звітність банком перед НБУ по валютних операціях від 150 000 грн. та більше;
• Купівля готівкової валюти на суму до 150 000 грн. протягом одного дня в одному банку;
• Для фізичних осіб встановлений ліміт на переказ за кордон валюти в т.ч. для розміщення на власних рахунках для власних не підприємницьких потреб в розмірі не більше 50 000 євро в рік;
• Для юридичних осіб встановлений ліміт на переказ коштів для певних неторговельних операцій (наприклад розміщення інвестицій закордоном) на суму не більше 2 000 000 євро в рік.
• Операції в межах ліміту повинні бути узгоджені обслуговуючим банком з НБУ до їх проведення;
• Обслуговуючий банк і далі матиме право витребувати в резидента додаткові документи, що пов’язані із здійсненням валютного нагляду за валютною операцією.

Звертаємо окрему увагу на той факт, що всі зазначені заходи захисту підлягають подальшому скасуванню та/або зміні в напрямку полегшення. Найцікавіше в даному випадку – пункт 2 переліку вимог Закону, з якими він пов’язує таке полегшення/скасування що стосується набрання чинності законами України про міжнародну співпрацю України в галузі оподаткування, які визначатимуть:

• правила оподаткування контрольованих іноземних компаній;
• правила звітності в розрізі країн для міжнародних груп компаній;
• правила обмеження витрат на фінансові операції з пов’язаними особами;
• правила оподаткування постійного представництва;
• заходи щодо запобігання зловживанням у зв’язку із застосуванням договорів про уникнення подвійного оподаткування;
• процедуру врегулювання спорів з питань застосування конвенцій про уникнення подвійного оподаткування;
• питання впровадження міжнародних стандартів для автоматичного обміну фінансовою інформацією.

Цікавим також є той факт, що Законом поставлене завдання Кабінету Міністрів України спільно з Національним банком України протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом розробити та внести на розгляд Верховної Ради України законопроекти стосовно зазначених вище питань щодо міжнародної співпраці в сфері оподаткування. Крім того в даному переліку є також законопроект про  одноразове декларування активів фізичних осіб.

Таким чином протягом наступного року ми можемо побачити подальший рух України в напрямку світового тренду на деофшоризацію, боротьбу за податки та автоматичного обміну податковою інформацією.