Не в лісі темному: як вирощують новорічні ялинки на ґрунті та в пробірці

Новорічне дерево народжується з насінини. Для кілограму насіння знадобиться 50 кг шишок. Їх збирають із найбільш урожайних «плюсових» ялин або сосен. Хворі шишки вибраковують, а здорові сушать за температури 47-49  ͦС. У цей час з-під лусочок шишки випадають насінини.  Вони мають  спеціальні крильця для того, аби у лісі якомога ширше «розлітатись» і давати початок новим деревам. Натомість у промисловому виробництві насінини обезкрилюють і додатково перевіряють на життєздатність. Оскільки всього 1% від зібраного насіння зійде і зрештою перетвориться на красиве доросле дерево. Від збору шишок до  посіву минає рік. Перед висівом насіння обов’язково протруюють.

Навесні його висівають у теплицях або у відкритому ґрунті. У посівному відділенні розпочинається справжня боротьба за виживання. На одному гектарі спочатку може зійти 1,5 млн. сіянців. За рік насінини перетворюються на невеликі пагони висотою 7-10 см. При цьому углиб корінь досягає 15-20 см. Сіянці сосни вирощують рік, ялини – два роки. За рік сіянець сосни сягає 10-12 см, ялини – всього 3-5 см. Протягом цього часу їх поливають і прополюють. Спочатку через краплинне зрошення вносять азотні і калійні добрива. Згодом, під час одеревеніння, хвойні підживлюють нітроамофоскою, калієм, кальцієм, мікроелементами та Гумісолом.

Сіянці Сосни звичайної у теплиці

Сіянці сосни звичайної у лісовому розсаднику

Сіянці Ялини звичайної

Восени наступного року їх викопують і пересаджують у підготовлені ділянки – шкілки. Фахівець Київського обласного управління лісового та мисливського господарства Людмила Шрамкова зауважує, що задля отримання товарних ялинок ніхто не вирубує ліс. Їх вирощують на спеціальних плантаціях. Для них використовують незадіяні площі – місця вирубки, яри, балки, піщані місця.

У шкільному відділенні однорічні сосонки і дворічні ялинки садять на відстані 1-2,5 м один від одного. Завдяки цьому можна добре розростатись вшир, формувати гарну пишну крону. Натомість просто у лісі хвойні дерева висаджують на відстані 70-75 см. Адже у живій природі перед ними постає зовсім інша мета – вирости якомога вище і зайняти своє місце під сонцем. При цьому ошатністю крони можна поступитись. Аби сосна досягла одного метра у висоту, має пройти шість років. Найбільш «ходові» новорічні дерева по 1,5-2 м висотою перед тим, як на два тижні прикрасити чиюсь домівку, сім-вісім років росли у лісі. Цікавий факт: вік ялини можна визначити за кількістю горизонтів, тобто ділянок на стовбурі, де утворюється пояс гілок.

Ялина звичайна, яка зростає у шкілці новорічних ялинок

Чи не єдині заходи по догляду під час вирощування у шкілці – ручне прополювання рядків та скошування трави, аби вона не пригнічувала ріст хвойних. З кожним роком кількість агротехнічних заходів зменшується із 4-5 до 3-4 разів у рік, а потім від догляду відмовляються взагалі. На бідних ґрунтах саджанці живлять мінеральними добривами. Начальник наукової частини ВП НУБіП України «Боярська лісова дослідна станція» Олександр Мельник зауважує, що 20% саджанців випадають. У посушливі роки ця кількість збільшується. Найскладніший етап для хвойного дерева – перший рік життя. Якщо воно успішно проживе цей рік, то і надалі із ним усе буде гаразд.

Ялина європейська звичайна

У разі закладання плантацій на розсадниках після шести-восьми років вирощування ялинок ділянку очищають і дають їй рік «відпочинку» — утримують під паром.Якщо плантації закладають на лісових ділянках, то на місці зрубаних ялин чи сосен весною висаджують такі деревні рослини, які з часом сформують на площі стійкий і продуктивний лісовий ценоз.

Життя після свята

Завідувач кафедри відтворення лісів та лісових меліорацій НУБіП України Віктор Маурер пояснює, що є тільки один виправданий спосіб «рубання» новорічних ялинок – це проведення доглядових  рубок (освітлень і прочисток) ялини та сосни у передноворічний період. У Державному агентстві лісових ресурсів повідомляють, що в такий спосіб серед молодняку можна щороку вилучати мільйон ялинок.

Нині в Україні на 5 тис. га плантацій вирощується 15 млн. новорічних дерев. З них цьогоріч планується реалізувати півмільйона. У який саме спосіб – на сайті Держлісагентства не вказується. Однак в Україні поширена традиція зрізати ялинки. Це означає, що вагома частина із 500 тис. дерев, які зростали у середньому сім років, за два тижні після свят опиниться на звалищі. У кращому випадку якусь частину з них перероблять на щепу для опалення. А якщо ці півмільйона дерев повернути до лісу, скверів і парків? Таке можливо, якщо вирощувати їх із закритою кореневою системою у контейнері. Це поширена практика у багатьох розвинених країнах Європи: Німеччині, Бельгії, Великобританії тощо. Невеликі трирічні – п’ятирічні ялинки в контейнерах прикрашатимуть свято упродовж п’яти – восьми років. При цьому, після щорічного використання, їх  дорощують у себе на прибудинковій територій, поступово збільшуючи розмір контейнеру та додаючи до нього нову порцію удобреного субстрату. Зрештою новорічне деревце можна буде пересадити у відкритий ґрунт.

Ялина канадська Коніка з грудою грунту

Для вирощування ялинок у горщиках потрібні спеціальні умови – регулярне підживлення та краплинний полив. А ще їх потрібно щоразу пересаджувати із меншого у більший контейнер. При цьому насіння висівають як у відкритий ґрунт, так і в теплиці у борозенки  або спеціальні касети. 

Заробляти на ялинках

Андрій Перебийніс є власником розсадника декоративних рослин Proxima у Київській області. Лінійка новорічних дерев представлена шістдесятьма сортами ялин. Найбільш розповсюджені ялини – європейська звичайна, канадська «Коніка» та колюча блакитна. Дерева регулярно підстригають, що дозволяє зменшити відстань між мутовками. Завдяки цьому ялинка нижча, а крона – густіша. Новорічні дерева тут реалізовують або у горщиках або викопують разом із грудою землі. Останні запаковують у мішковину та металеву сітку, які після висадки у грунт розчиняються протягом шести і 24-х місяців відповідно. Такий спосіб реалізації передбачає вирощування на дерново-підзолистих, підзолистих і чорноземних ґрунтах, де може сформуватись грудка. У розсаднику хвойні раз на 40-50 днів обробляють інсектицидами. Для поливу використовують стрічки крапельного зрошення. Власник розсадника пояснює, що для вирощування ялинок у горщику необхідні також високовартісні субстрати і добрива, препарати для різних ґрунтів. Proxima також здає новорічні дерева в оренду на два тижні. Вартість оренди сягає 30% ціни дерева на продаж.

Ялина колюча блакитна Хупсі

Великий асортимент передбачає різноманітні способи розмноження – з насіння, щепленням і черенкуванням (вегетативно). Насіння для ялини звичайної і ялини колючої Андрій Перебийніс закуповує в Україні. Сортові прищепи виробник імпортує, зокрема, з Німеччини та Америки. Наприклад, до підщепи – ялини колючої – щеплять сорти «Костер» або «Хупсі».  Ялини канадські розмножуються черенкуванням у мультиплатах під туманними установками. Черенки (гілочки) висаджуються в ячейки з торф’яним субстратом, де черенок зав’язує корінь.

За словами власника Proxima щороку в грудні їм вдається реалізувати 30-60 ялинок з грудою землі і 300-600 – у  горщику. Найбільше продаються ялини колючі блакитні. Серед найекзотичніших дерев в асортименті розсадника – сорти «Хупсі» і «Костер» ялини колючої з червоними шишками. Перебийніс говорить, що на ринку набагато більше компаній, які лише перепродають дерева. І в рази менше тих, хто їх вирощує. Для своєї реклами Proxima використовує оголошення в Інтернеті, сайт, сторінку на фейсбуці і зрештою "сарафанне радіо", по якому постійні клієнти-ландшатні дизайнери діляться один з одним відгуками.  

Ялина колюча блакитна Хупсі з червоними шишками

Сосна in vitro

Нині сучасні методи біотехнології дозволяють одержувати високоякісні рослини in vitro із фрагмента органа, тканини або клітини у асептичних умовах. Такі дослідження проводять у науково-дослідній лабораторії біотехнології рослин «Боярської ЛДС". Одним із методів біотехнології є мікроклональне розмноження – це безстатеве розмноження у культурі in vitro, за допомогою якого отримують рослини, генетично ідентичні вихідній формі. Такий метод розмноження in vitro базується на здатності рослин до регенерації – відновленні втрачених органів та тканин. Саме тому із однієї клітини можна отримати повноцінну рослину, тобто теоретично скільки клітин – стільки можна отримати і рослин.

З чого починають вирощування сосни in vitro?

Передусім необхідно підібрати рослину-донор, яку будуть клонувати (масово розмножувати). Донором може бути як однорічний сіянець, так і багатовікове дерево. Як рослинний матеріал використовують меристеми, бруньки, листки, черешки, пагони, стебла, суцвіття, кірку тощо. В операційному приміщенні його витримують у низці стерилізуючих агентів для знезараження. Після цього  вводять у лабораторний посуд із стерильним живильним середовищем. Воно на 80-90 % складається із дистильованої води. Серед його компонентів присутні неорганічні сполуки, амінокислоти, вітаміни, джерело вуглецю та енергії (цукроза, фруктоза, глюкоза тощо), регулятори росту, антиоксиданти, сорбенти тощо. Як ущільнювач переважно використовують агар мікробіологічний. Після цього пробірки з тканинами та органами рослин витримують у культуральному приміщенні за строго контрольованих умов: температури 24±2°С, освітлення 2,0−3,0 клк, 16-годинного фотоперіоду, відносної вологості повітря 70−75 %. Щоденно рослинний матеріал перевіряють на наявність мікробіоти, заражений утилізують. Оскільки лише із асептичного матеріалу можна одержати рослину в пробірці.

Рослини-регенеранти у культуральному приміщенні

На 10-30 добу культивування із асептичних тканин отримують життєздатні мікропагони. Їх, у свою чергу, також ділять на фрагменти, і культивують на завчасно приготовлених живильних середовищах. Після етапу масового клонування мікропагони укорінюють, а потім починають їх адаптацію до умов відкритого ґрунту. Для успішної адаптації використовують низку методологічних підходів із урахуванням індивідуальних особливостей кожної рослини. Лише після цього їх висаджують у контейнери із нестерильним субстратом для дорощування, а згодом – на лісокультурну ділянку.

Завідувач лабораторії, канд. с-.г. наук Оксана Чорнобров розповідає, що тривалість розроблення технології мікроклонального розмноження під кожну окрему рослину (починаючи від добору рослинного матеріалу, його масового розмноження, укорінення і закінчуючи адаптацією до умов відкритого ґрунту) залежить від комплексу фізіологічних, генетичних, гормональних та фізичних чинників і становить у середньому один-два роки, а при використанні донорного матеріалу із вікових дерев – і того більше. При цьому, із рослинним матеріалом деревних рослин працювати набагато складніше, аніж із трав’янистим, адже регенераційна здатність у них різна. Завідувач наголошує на тому, що одержані у лабораторії рослини in vitro є високоякісними, оскільки вони генетично-однорідні, безвірусні, оздоровлені та «омолоджені».

У культуральному приміщенні завідувач лабораторії Оксана Чорнобров зі студентами кафедри ботаніки, дендрології та лісової селекції НУБіП України.

Вченим лабораторії уже вдалось отримати рослини верби в умовах in vitro, успішно їх адаптувати до умов відкритого ґрунту, створити біоенергетичну плантацію та одержати біомасу. Наразі у лабораторії створено колекція рослин in vitro, яка представлена деревними, декоративними, швидкорослими та ягідними регенерантами. Нині вчені лабораторії активно досліджують регенераційну здатність рослинного матеріалу сосни, метасеквойї, дуба, липи, бука, берези для масового клонування високоякісних рослин in vitro. Вони в майбутньому будуть використовуватися як сучасна альтернатива традиційно отриманим сіянцям і саджанцям.

Колекція оздоровлених рослин, одержаних біотехнологічними методами

фото: розсадник декоративних рослин Proxima