Нашестя патогенів або як зміни клімату впливають на ареал небажаних організмів

На сьогоднішній день відмічаємо розширення площ амброзії полинолистої та вовчку соняшникового, який є проблемою №1 при вирощуванні соняшнику в Україні. Амброзія раніше вважалась проблемою Півдня та деяких частин східних областей України. Наразі цей бур’ян вже ідентифікований в Тернопільській та Закарпатській областях. Також вважалось, що вовчок соняшниковий це також проблема Півдня та Сходу України і подальше його поширення неможливе. Тепер же цей паразит вже присутній в Київській, Черкаській, Вінницькій та навіть на півдні Чернігівської області. 

А та ж сама діабротика (західний кукурудзяний жук - Ред.), яка була для нас диковинкою ще 4 роки тому, на сьогодні вже ідентифікована в Україні. Розповсюдження цього жука вже відмічається у Прикарпатті. Це надзвичайно небезпечний шкідник, я бачив у 2014 році в Угорщині яких страшних збитків він може завдати. Якщо не контролювати цього шкідника, то вирощування кукурудзи може бути дуже ризикованим. Тому раджу використовувати для протруювання насіння кукурудзи препарати на основі клотіанідину.

Ще однією проблемою постав ваточник сирійський, який ще нещодавно не носив ніякої загрози для сільського господарства України, а вже сьогодні ніхто не знає, що із ним робити. Наразі немає жодних ефективних методів контролю цього бур’яну. Це багаторічний бур’ян, який розмножується вегетативним способом та насінням. Якщо однорічні рослини ще можна більш-менш ефективно контролювати, то із багаторічними рослинами зробити майже нічого неможливо. Деякі гербіциди мають гербістатичну дію на цей бур’ян, тобто призупиняють його розвиток, але не вбивають ваточник. Вже винайдена схема для боротьби з ним в одному з агрохолдингів, але її можна використати при відсутності культури на полі. Визначається осередок цього бур’яну, знищується культура і за допомогою ручних обприскувачів проводиться обробка ваточника сумішшю гліфосатвмісного препарату в нормі 12 літрів на гектар, з 3 л/га препарату на основі дикамби та 1,5 л/га препарату на основі мезотріону. Також до цього «коктейлю» додають прилипач у нормі 0,5 л/га. Лише така суміш здатна ефективно контролювати цей бур’ян. Також мені відомо про такі радикальні засоби боротьби як вивезення ґрунту з поля, його просіювання і повернення знову на поле. І з часом ця проблема для України ставатиме все гострішою, а її вирішення поки що не знайдене. Погіршує ситуацію ще те, що більшість R&D центрів знаходяться в Європі, в якій відсутня ця проблема.

Також проблемою є така хвороба як тифульоз, про яку в Україні почали говорити у 2016 році. Ця хвороба частіше виникає на ріпаку, її відмічають раз на три роки. А от на ячмені її відмічають значно рідше. Куди частіше аграрій стикається з проблемою снігової плісняви на озимій пшениці. У тих господарствах, де половина сівозміни припадає на зернові, ризик виникнення снігової плісняви значно зростає. Патогенні гриби, які викликають цю хворобу, можуть зберігатись в ґрунті декілька років після чого знову уражують зернові культури. Цього року така ситуація доволі вірогідна, оскільки погодні умови є сприятливими для розвитку збудника цієї хвороби. Тоді як для личинок шкідників зима цього року несприятлива, непромерзлий ґрунт буде стимулювати їх ураження різними бактеріями та хворобами. 

Також наразі більш агресивно стали себе поводити збудники піренофорозу зернових, тоді як раніше цю нішу займав септоріоз. Жовта плямистість або піренофороз пшениці раніше була для нас чимось незвичним, тоді як зараз він активно почав поширюватись, особливо враховуючи те, що ця хвороба має більшу посухостійкість. Наразі його вже відмічають навіть у центральних регіонах країни.

Ще однією проблемою останні декілька років став склеротиніоз. Це просто бич для соняшнику, сої та ріпаку. І якщо кошикову форму на соняшнику ми відмічали давно, то тепер почали розвиватись коренева та стеблова форма склеротиніозу. І якщо від кошикової форми цієї хвороби усі знають як захиститись, то із стебловою люди просто не знають що робити. Найкращим рішенням у цьому випадку може стати морфорегулятор-фунгіцид на основі мепікват-хлориду з додаванням прогексадіону кальцію та піраклостробіну. Його вчасне застосування на полі забезпечить відмінну профілактику цієї хвороби. А для боротьби із кореневою формою склеротиніозу наразі просто немає зареєстрованих препаратів, які б могли впоратись із цією проблемою. Хоча ефективні діючі речовини для цього вже є.

Проте у зміни клімату є і інша сторона медалі. Деякі бур’яни та хвороби пішли з наших полів. Вже немає такої проблеми із осотом рожевим, який раніше створював серйозну конкуренцію посівам.