Нарощування потенціалу вітчизняного насінництва залежить від якнайшвидшого припинення війни

Про це повідомив Олександр Захарчук, д.е.н., завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», передає прес-служба закладу.

«Збільшенню обсягів експорту насіння цього виду агропродукції значною мірою сприяло визнання у 2020 році Європейським парламентом української системи сертифікації насіння еквівалентною вимогам ЄС. Внаслідок цього рішення вітчизняне насіння отримало доступ на ринок Європейського Союзу — один із найбільш привабливих і водночас найбільш захищених від іноземного насіння ринків світу. Торік Україна вперше експортувала насіння до Німеччини, Румунії, Польщі, Франції та Угорщини», — йдеться в повідомленні.

Так, у структурі українського експорту насіння зернових та олійних культур традиційно домінує кукурудза, обсяги поставок якої на зарубіжні ринки за 2021 рік у вартісному вимірі становили $17,3 млн, тобто 2/3 від загального експорту насіння.

«Найбільшими споживачами насіння кукурудзи стали країни СНД, які закупили його на суму $10,8 млн. Решту кукурудзи — 33% — імпортували країни — члени ЄС та інші європейські країни. Левова частина цього насіння надійшла до Білорусі — 4,2 тис. т на суму $8,2 млн, а також до Казахстану — 600 т на суму $1,2 млн, Угорщини — 481 т на $1,3 млн, Румунії — 458 т на $1,2 млн, Молдови — 365 т на суму $1 млн та Польщі — 340 т на $0,6 млн. Серед інших покупців є і Німеччина (195 т) та Франція (95 т)», — додає Захарчук.

Зауважимо, що основним покупцем української насіннєвої пшениці у 2021 році став Ізраїль — 1,1 тис. т. Ще 515 т Україна продала до Швейцарії, 492 т — до Молдови, 264 т — до Чехії, 290 т — до Казахстану. Загалом торік було продано 2,7 тис. т насіння пшениці на $1,8 млн. Також у 2021 році було експортовано 2,3 тис. т насіння сорго на суму $300 тис., з яких 1,3 тис. т продано до Туреччини, 469 т — до Іраку, 200 т — до Кувейту, 95 т — до Ізраїлю. Зі 1142 т насіння жита 1133 т продано до Білорусі, решта — 6 т — придбала Німеччина.

«Серед олійних культур лідером продажу є насіння соняшнику — 298 т на суму $2,3 млн. Ріпаку продали 44 т на $0,5 млн, а сої — 67 т на $0,1 млн. Насіння соняшнику продавали у США — 82 т на $901 тис., Австрію — 83 т на $560 тис., Казахстан — 52 т на $221 тис., Молдову — 39 т на $374 тис., Францію — 26 т на $116 тис. та Румунію — 13 т на суму $133 тис», — підкреслює науковець.

Насіння ріпаку торік купували лише Білорусь (42 т на $0,4 млн) та Молдова (2 т на $46,7 тис.), а сої — Азербайджан (33 т на $66 тис.), Казахстан (20 т на $28 тис.), Молдова (10,5 т на $15 тис.) та Білорусь (3 т на $3,3 тис.).

«Таким чином, за 2021 рік Україна експортувала на світовий ринок — у першу чергу, європейський — 14,1 тис. т насіння зернових культур та 0,4 тис. т насіння олійних культур, що є найкращим результатом за останні 10 років. Причому потенціал вітчизняного насінництва, який значно зріс за рахунок іноземних компаній, що працюють в Україні, лише набирає обертів», — пояснює Олександр Захарчук.

Однак в умовах російської агресії є загроза зменшення виробництва вітчизняного насіння, в першу чергу у зв’язку із скороченням площ насінницьких посівів, розміщених на території, де ведуться військові дії, використання частини їх для забезпечення продовольчих потреб в інших регіонах України, а також зменшення надходження інвестицій у галузь внаслідок війни.

«Отже, подальше нарощування потенціалу вітчизняного насінництва напряму залежить від якнайшвидшого припинення війни для успішного проведення посівної кампанії та нарощування обсягів виробництва насіння», — підсумував експерт.

Нагадаємо, на Херсонщині опублікували перелік підприємств, які займаються насінництвом.