Наразі значної загибелі та пошкоджень рослин пшениці озимої не виявлено — НААН

Про це свідчать дані аналітичної довідки про агрометеорологічні умови та стан посівів в Україні на 5 лютого 2021 року, передає прес-служба НААН.

«Кінець третьої декади січня-початок першої декади лютого характеризувалися відносно теплою, як для цього періоду, погодою зі значними опадами у вигляді дощу та мокрого снігу. Середньодобові температури повітря були вищими за норму на 2,5−11°С і становили від 5°C морозу до 7°C тепла. Максимальна температура повітря на більшій частині території країни підвищувалася до плюсових значень і знаходилися у межах від 2 до 14°C тепла, мінімальна — знижувалася до 4−14°С морозу», — йдеться в повідомленні.

Зазначимо, що опади різної інтенсивності у вигляді дощу, мокрого снігу та снігу спостерігалися майже на всій території країни. Так, за даними наукових установ академії у Харківській області їх кількість становила — 30−55 мм, у Дніпропетровській та Херсонській — 31−40 мм, у Сумській та Кіровоградській — 23−39 мм, у Київській та Львівській — 8,2−8,9 мм, у Житомирській — 4 мм. Опади, які пройшли, значно покращили стан зволоження ґрунту під озимими культурами, особливо у південних областях, де до цього часу відмічалися низькі запаси продуктивної вологи як в орному, так і метровому шарах ґрунту.

«За повідомленням Укргідрометеоцентру у січні місяці в окремих районах Одеської та Миколаївської областей на 1−19 мм було перевищено максимальну добову кількість опадів за період спостережень. Мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння озимих культур (3 см) у найхолодніші ночі знижувалася: у Кіровоградській області — до 9°C морозу, у Харківській — до 8°C, у Львівській — до 3°C, у Київській — до 2,5°С, у Херсонській — до 1°C морозу, які значно вищі за критичні температури вимерзання», — розповідають у НААН.

Зазначимо, що розрахункова критична температура вимерзання становить: для пшениці озимої у фазі «утворення сходів — 3-го листка» — 11−13°С, у фазі «кущіння» — 13−17°С, жита озимого — 15−17°С, ячменю та ріпаку озимих — 10−14°С морозу.

«Протягом останнього місяця озимі культури перебувають у стані зимового спокою. Умови для перезимівлі озимих культур були сприятливими. Проте, внаслідок підвищення температурного режиму у південних областях спостерігалось деяке відновлення вегетації, що призвело до витрачання цукрів у вузлах кущіння, яке в свою чергу знижує морозо- і зимостійкість рослин та загрожує успішній перезимівлі посівів», — пояснюють у відомстві.

Так, за даними:

1. Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН (Львівська область) уміст розчинних вуглеводів у вузлах кущіння пшениці озимої оптимального строку сівби (22 вересня) станом на 2 лютого становив 16,5−16,7%, у листках — 19,5−19,7%, що є низьким показником і свідчить про значні їх витрати.
2. Інституту зрошуваного землеробства НААН (Херсонська область) станом на 25 січня вміст цукрів у вузлах кущіння пшениці озимої, залежно від строків сівби і сорту, становив 34−44%, ячменю озимого за оптимального строку сівби — 38%, ріпаку озимого на зрошені — 29%.
3. ННЦ «Інститут землеробства НААН» (Київська область) вміст цукрів, залежно від культури та сорту, коливався в межах від 15 до 26% на суху речовину.

«За результатами відрощування монолітів науковцями Інституту рослинництва імені В.Я.Юр'єва НААН станом на 1−3 лютого життєздатність посівів озимих зернових культур висока і становить для пшениці м’якої озимої 93−98% (для сортів з середнім рівнем стійкості 82−88%), для тритикале озимого — 94−98%, для жита озимого — 96−99% життєздатних рослин», — коментують експерти.

За результатами відрощування монолітів озимих культур, взятих науковцями Інституту сільського господарства Степу НААН з полів центральної частини Кіровоградської області 22 січня 2021 року, за період перезимівлі, що вже відбувся, значної загибелі та пошкоджень рослин пшениці озимої не виявлено. У більшості зразків рослини у всіх пробах відросли. Лише у ячменю озимого, зрідженість у зразках у фазі «кущіння» не перевищувала 5%.

«Ситуація, яка складається на сьогоднішній день на посівах озимих зернових культур, вимагає оперативного і чіткого оцінювання їх стану до кінця перезимівлі, що надасть можливість вчасно провести необхідні заходи з догляду за ними. Рекомендується крім загальноприйнятих строків відбору додатково відбирати зразки для визначення життєздатності рослин після різких змін погодних умов (кожен раз після глибоких відлиг та сильних морозів)», — підкреслюють експерти.

Таким чином, наступний загальноприйнятий термін відбирання монолітів для визначення життєздатності озимих культур — 23 лютого. При визначенні життєздатності рослин особливу увагу необхідно звернути на стан конусів наростання та кореневої системи, температурний режим на глибині залягання вузлів кущіння, появу і поширення хвороб.

«Фітосанітарний стан посівів озимих зернових культур переважно добрий. Проте, на час припинення осінньої вегетації на листових пластинках ячменю озимого спостерігався розвиток гельмінтоспоріозу. Поширеність мишовидних гризунів в умовах цього року незначна і не перевищує економічний поріг шкодочинності», — підсумували у НААН.

Нагадаємо, закупівельні ціни на кукурудзу в Україні почали знижуватися.