На шляху до Європи: як вплинуть на тютюнників ріст акцизів та нові директиви

Завтра на засіданні парламентського комітету з питань охорони здоров'я планується до розгляду законопроект про внесення змін до деяких законів України про захист здоров'я населення від шкідливого впливу тютюну. Розроблений задля того, як написано в пояснювальній записці, аби адаптувати законодавство України до вимог ЄС, які набирають чинності для країн ЄС тільки з 20 травня 2016 року.

Автори законопроекту – Ганна Гопко, Ігор Луценко, Ольга Богомолець, реєструють його вдруге. Вперше документ носив іншу назву і мав розглядатися в комітеті Верховної Ради з питань податкової та митної політики. Не чекаючи висновків комітету, автори відкликали законопроект і зареєстрували його повторно під іншою назвою. Щоб направити до комітету з питань охорони здоров'я, не дивлячись на норми, що стосуються виробництва тютюнової продукції, звітності виробників та імпортерів, нових заборон і обмежень, тобто  знаходяться у компетенції комітету з податкової і митної політики.

Адаптація до майбутнього

"Законопроект пропонує запровадити радикальні зміни в регулювання виробництва і обігу тютюнової продукції менше ніж за рік, хоча в України немає таких зобов'язань", - зазначають у компанії JTI Україна. Угода про Асоціацію між Україною та ЄС вимагає імплементації попередньої Директиви (2001/37/ЕС), тобто заходів з регулювання тютюнової галузі, які країни ЄС застосовують з 2001 року і по сьогоднішній день. "Немає жодних підстав пропускати цей етап і прагнути застосовувати заходи нової директиви, це суперечило б принципам поступовості та поетапності!", - впевнені виробники.

Окрім цього, прийняття законопроекту матиме негативний вплив на ціни та обсяги виробництва. "Заборона ряду інгредієнтів, нові вимоги до рецептури і маркування сигарет зажадають істотних додаткових матеріальних витрат з боку виробників тютюнової продукції", - впевнені в  JTI Україна. Наприклад, за оцінками асоціації «Укртютюн», якщо законопроект набуде чинності, великі виробники тютюнової продукції будуть змушені витратити близько 1,4 млрд грн на переналаштування і закупівлю нового виробничого обладнання. Це призведе до підвищення цін не менш ніж на 30%, що спровокує скорочення легального ринку і зниження обсягів податкових надходжень до бюджету від тютюнової галузі.

Також нова директива перешкоджатиме експорту, адже учасникам ринку доведеться використовувати окремі виробничі лінії для виробництва продукції на експорт. Оскільки це зажадає додаткових витрат, експорт тютюнової продукції може опинитися під загрозою. За даними Державної фіскальної служби, фабрика JTI в Кременчузі (ПАТ «Джей Ті Інтернешнл Україна») є одним з 50 найбільших експортерів в Україні і найбільшим експортером тютюнової продукції - в 2014 році 64% всієї тютюнової продукції, яку експортувала Україна, була проведена на цій фабриці. Вся вона призначалася для країн, які не будуть імплементувати нову Директиву ЄС найближчим часом.

Має недоліки і юридична сторона законопроекту. На думку учасників ринку, документ містить нетипові для законодавства формулювання, наприклад, «комерційні комунікації в сфері послуг інформаційного суспільства», «істотна модифікація вироби» і т.д.

Поступове збільшення

Документ, що розглядатиметься на комітеті - не єдина перешкода для тютюнової галузі. Міністерство фінансів в проекті податкової реформи пропонує підвищити акциз на 40%. Тобто середній акциз на пачку сигарет у 2016 році зросте з 6,3 грн до 9,5 грн, а середня ціна пачки сигарет - із 15 грн до 20 грн. При цьому Мінфін вважає, що споживання сигарет в Україні скоротиться з 58 млрд штук у 2015 році до 54 млрд штук у 2016 році.  А надходження до Державного бюджету України збільшаться на 7,5 млрд грн - із 21 млрд грн у 2015 році, до 28,5 млрд грн у 2016 році.  Нагадаємо, що за даними ДФС, шість тютюнових компаній заплатили до держбюджету 20% усіх надходжень до бюджету від  100 найбільших платників податків – 11,7 млрд. грн.

Представники тютюнової індустрії не погоджуються з таким сценарієм розвитку і пропонують підвищити ставку на 20%, щоб середній акциз зріс з 6,3 грн до 7,6 грн, а середня ціна пачки сигарет зросла з 15 грн  до 17,5 грн у 2016 році. Це, за їхніми розрахунками, дасть змогу збільшити надходження до державного бюджету з 21 млрд грн нинішнього року до 24,7 млрд грн - у наступному році.    

Протягом 2017- 2018 років, у рамках адаптації ставок акцизного податку до мінімальних стандартів ЄС передбачається, що ставка акцизу на сигарети буде зростати приблизно на 7% + рівень інфляції щороку. Для порівняння, в ЄС мінімальна ставка акцизу нині становить 90 євро на 1000 сигарет. Звісно, що представникам галузі це не до вподоби. "Ми проти такого підвищення, роками індексація не застосовувалася і це нікого не хвилювала, а зараз її почали застосовувати. Зростання нелегального ринку гарантовано, резерви потрібно шукати в підвищенні адвалорної ставки", - каже менеджер по комунікаціям компанії Імперіал Тобако в Україні Наталя Миколаєнко. Зараз за оцінкам TNS, тіньовий сектор на ринку тютюну приблизно дорівнє 10%. 

За словами Олексія Калініченко, менеджера з питань фіскального регулювання компанії Філіп Моріс Україна, виробники ще й досі не бачили документів, пропонованих Мінфіном та податковим комітетом парламенту щодо змін ставок акцизного податку. "Консультації з Мінфіном проходять в односторонньому порядку - нам просто розповідають наскільки Мінфін хотів би підняти акциз", - каже він. Калініченко додає, що за десять місяців на посаді міністр фінансів Наталя Яресько не знайшла можливості зустрітися з індустрією. За його словами, бачення податкового комітету Верховної Ради, який пропонує зміну рівня податків, повинно бути пов'язане з об'єктивними економічними індикаторами - доходами населення, економічним зростанням в країні, динамікою споживчих цін.

 Марія Бровінська

фото: segodnya.ua