На ринку азотних добрив є всі ознаки монополії та завищені ціни - агентство "ААА"

Такими є результати дослідження проведене консалтинговим агентством «ААА».

З 2001 по 2015 рік частка експорту в загальному виробництві становила в середньому від 67% до 86,7%. Винятком є карбамідно-аміачна суміш (КАС), частка експорту якої у виробництві не перевищує 0,4%. Скорочення обсягів виробництва повністю збігається зі скороченням обсягів експорту, в той час як частка національного виробника за аналізований період на внутрішньому ринку України практично не змінилася.

«Національний виробник не забезпечує потреби АПК в азотних добривах. Винятком є карбамід, пропозиція якого перевищує попит на внутрішньому ринку. Однак після введення антидемпінгових мит на аміачну селітру в 2014 році ціни зросли навіть на нього, що сталося синхронно з ростом цін на аміачну селітру і карбамідно-аміачну суміш. Внутрішній дефіцит азотних добрив покривається за рахунок імпорту, частка якого становить близько 22% - 23% (в середньому за останні 5 років)», — йдеться в дослідженні.

За інформацією дослідження, український внутрішній ринок азотних добрив має всі ознаки монопольної змови з метою завищення цін. Так, після збільшення антидемпінгових мит на аміачну селітру з РФ в липні 2014 року на внутрішньому ринку України ціни на селітру, карбамід і КАС до початку 2015 року синхронно виросли, досягнувши в середині березня 2015 року позначки $400. Світові ціни на той момент були в діапазоні $239 - $282 за тонну в залежності від виду добрива. Збільшення внутрішніх цін на аміачну селітру і КАС склало 54% і 63% відповідно.

«Зростання цін на карбамід зафіксований на рівні 25%, незважаючи на його надлишок на внутрішньому ринку, який, навпаки, мав би привести до падіння цін. За аналогічний період експортні ціни на КАС виросли всього на 4%, а на карбамід та аміачну селітру не змінилися. Таким чином, за рахунок постійно високою різниці між експортними та внутрішніми цінами на азотні добрива тільки за 2015 рік аграрії України переплатили постачальникам добрив близько $187 млн, або 4,089 млрд грн», — констатують аналітики.

Фактично зростання цін повністю нівелював антидемпінгове мито. В результаті за перше півріччя 2015 року, після введення антидемпінгового мита на аміачну селітру і різкого зростання цін на азотні добрива, імпорт карбаміду виріс на 49%, а імпорт КАС — на 152% в кількісному вираженні по відношенню до аналогічного періоду 2014 року.

Як повідомляє прес-служба «ААА», на частку РФ припадає в середньому близько 90% всього імпорту карбаміду і КАС. У разі введення Україною антидемпінгових імпортних мит на російські карбамід та КАС зростання внутрішніх цін до початку 2017 року може скласти в середньому 35% від рівня липня 2016 року.

«При цьому до початку весняної посівної кампанії 2017 року ми чекаємо зростання внутрішніх цін на карбамід на 25%, на аміачну селітру і КАС на 40%. За аналогією з введенням антидемпінгових мит на аміачну селітру в 2014 році, сумарні втрати аграріїв в 2017 році через завищення внутрішніх цін на аміачну селітру, карбамід і КАС в порівнянні з експортними цінами можуть досягти 200 млн доларів або 5 млрд грн. У свою чергу, сукупні накопичені втрати аграріїв від монополізації ринку азотних добрив з моменту введення антидемпінгових мит в 2014 році і до кінця 2016 року складуть близько $280 млн, або 6,4 млрд грн. Кожен наступний рік сумарні втрати будуть порівнянні з втратами в 2017 році», — йдеться в дослідженні.

Читайте також:

Мінімальні ціни на аміачну селітру на внутрішньому ринку зросли на 2,2%

Ціни на карбамід продовжують знижуватись