На початку грудня погодні умови для перезимівлі озимих зернових складалися задовільно

Про це свідчать дані аналітичної довідка про агрометеорологічні умови та стан посівів в Україні на 11 грудня 2020 року Національної академії аграрних наук України.

«Перша декада грудня характеризувалася холодною, хмарною, у деякі дні з проясненнями, погодою. Майже на всій території країни середня температура повітря була нижчою за норму на 1,7−7,8°С і становила мінус 1,4−7,2°С, лише на сході вона перевищувала норму на 1,2−2,1°С і становила від мінус 1,2 до 3,7°С тепла», — йдеться в повідомленні.

Зазначається, що максимальна температура повітря підвищувалася до 1,3−9,4°С тепла, мінімальна — знижувалася до 4−12°С морозу, на поверхні снігу або ґрунту — до 5−11°С морозу. У результаті доволі інтенсивного похолодання в період з 1 по 9 грудня, за відсутності снігового покриву на полях, глибина промерзання на окремих територіях досягла 20 см, а його температура на глибині залягання вузла кущіння рослин озимих зернових культур знижувалася до мінус 6,8°С.

«Опади, які спостерігалися протягом останнього тижня, були у вигляді снігу, мокрого снігу, в останні дні — дощу. Їхня кількість становила 1−5 мм. У південному регіоні опади були практично відсутні і саме це останнім часом найбільше турбує зерновиробників степової зони», — розповідають науковці.

«Агрометеорологічні умови для перезимівлі озимих зернових культур у першій декаді грудня складалися задовільно. Розрахункова критична температура вимерзання добре розвиненої з осені пшениці озимої середньої морозостійкості у першій декаді грудня становить мінус 15−17°С. На сьогодні рослини озимих зернових культур перебувають у стані зимового спокою і їхні морфологічні показники практично не змінилися від попереднього огляду», — підкреслили експерти.

За інформацією Інституту зрошуваного землеробства НААН вегетація озимих культур на території Херсонської області припинилася 2 грудня. Рослини увійшли в зиму на більшості площ у задовільному та доброму стані.

«Погодні умови, що склалися до припинення вегетації, сприяли достатньому накопиченню вмісту цукрів у вузлах кущіння, аналіз рослин пшениці озимої показав, що його кількість складає 34−55%, що свідчить про їх добре загартування та високу стійкість до несприятливих умов перезимівлі», — додали у відомстві.

Температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння пшениці озимої у цьому регіоні знизилась до 2−4°С морозу, що не призвело до пошкодження рослин. Промерзання ґрунту на посівах пшениці озимої станом на 9 грудня — 5 см.

Також, за даними Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва НААН у Харківській області на третині полів озимі культури знаходять у доброму стані. Рослини перебувають у фазі «кущіння», з густотою рослин 420−480 шт. на квадратний метр, вони добре розвинені, мають сформовану кореневу систему.

«Однак, через нерівномірність опадів на території цієї області, на частині полів сходи отримували неодночасно, через що посіви на них мають дещо строкатий вигляд, густота рослин на таких полях становить від 320 до 430 рослин на квадратний метр, а розвиток рослин від 1 до 3 листків, корені переважно первинні, однак добре розвинені. Висота рослин, які знаходяться у фазі „3-го листка“, становить 15−20 см, сформована густота — від 360 до 470 рослин на квадратний метр», — коментують фахівці.

Крім того, на полях по гірших попередниках, за значного пересушування посівного шару ґрунту, отримано зріджені сходи, але слід зауважити, що у посівному шарі ґрунту ще знаходяться життєздатні проростки та зерно, стан яких у подальшому буде обумовлений перебігом погодних умов. Вегетація озимих культур повністю припинилась.

«Подальший стан озимих зернових культур буде повністю залежати від температурного режиму, наявності і величини снігового покриву та вимагає проведення постійного моніторингу, передусім у місцях із найбільшою ймовірністю прояву несприятливих явищ», — повідомили науковці.

Слід додати, що науковцями Інституту захисту рослин НААН здійснено моніторинг посівів озимих культур, який показав, що погода останньої декади листопада-початку грудня сприяла розмноженню та поступовому збільшенню відсотку заселених гризунами площ посівів. У західних та північних областях заселено від 50 до 73% площ із середньою чисельністю 1−3 жилих колоній/га (2−8 нір/колонію).

«У центральних, східних і південних областях заселено від 6 до 39% площ у центральних за чисельності 1−3 жилих колоній/га (1−4 нір/колонію), на півдні і сході за чисельності 1−2 жилих колоній/га (1−3 нір/колонію), за виключенням Харківської області, де заселено до 67% площ. За зниження температур активність розселення мишовидними гризунів знизиться, але шкідливість їх залишиться значною. Тому, на посівах за наявності 3−5 жилих колоній/га необхідно застосовувати засоби захисту», — наголошують експерти.

Звернемо увагу, що личинки хлібної жужелиці практично повсюдно під дією знижених температур спустилася в нижчі шари ґрунту, але на півдні, де температури лишаються вище 5 °C тепла, живлення їх продовжується (шкідник призупиняє живитися за температури 0−5°С). Хворобами: борошнистою росою, септоріозом, бурою листковою іржею, кореневими гнилями, гельмінтоспоріозом, темно бурою плямистістю, уражено від 1 до 10% рослин на 3−11% площ.

«На посівах ріпаку озимого мишовидними гризунами на півдні та сході заселено від 6 до 45% площ за чисельності 1−2 жилих колоній/га (1−3 нір/колонію), у центральних областях — 1−3 жилих колоній/га (2−5 нір/колонію), на півночі та заході — 1−3 жилих колоній/га (3−5 нір/колонію) на 46−72% площ, максимально у Львівській області — осередково до 5 жилих колоній/га з 4−8 норами/колонію на 49% площ», — повідомили у НААН

Таким чином, хворобами пероноспороз, фомоз, альтернаріоз уражено до 7% рослин ріпаку на 2−10% площ, найбільшого розвитку вони набули в західних областях Лісостепу та на Поліссі.

Нагадаємо, з України експортували 7 млн тонн кукурудзи.