На кордоні: як ветеринарний контроль блокує експорт-імпорт продуктів

Плата за послуги ветеринаров на митниці, якщо, наприклад, ви хочете перевезти молочні продукти, зараз коштує більш ніж в десять раз дорожче, ніж у лютому цього року. Крім того, змінена процедура не дає експортерам-імпортерам перевозити продукцію швидким та зрозумілим шляхом. “Ми, звісно, розуміємо, що ветеринарна служба майже паралізована, але система зараз взагалі не працює”, - заявив Agravery.com один з керівників громадської асоціації аграріїв.

Система змінилась з дев'ятого березня, коли в дію вступив наказ Мінагрополітики №18 (від 26 січня цього року). В ПАТ «Дубномолоко» порахували, що раніше стандартний ветеринарно-санітарний контроль однієї партії товару на митниці обходився їм у 60 грн, а із березня вартість цієї послуги підскочила до 1200 грн. Тобто на 2000%. «Ми розуміємо, ціни могли вирости. І прийняли б ситуацію, якби замість 60 змушені були б платити, скажімо, 200 грн. Але ж теперішні розцінки ― абсурд!» ― каже директор з експорту компанії Галина Маркус.

Як відмітила директор молочного комітету Європейської Бізнес Асоціації Оксана Давидович, бізнес потрапив у пастку ситуації отримавши надвисокі тарифи. За її словами, бізнес не попереджували, що розцінки так зміняться і тому, загалом по Україні, мова може йти про сотні тисяч гривень, не передбачених в бюджетах.

Також, починаючи із березня цього року, плату за ці послуги застосовують до товарів, що раніше не підпадали під ветеринарно-санітарний контроль. Зокрема: продукти рослинного походження, кондитерські вироби, алкоголь. Крім того, відколи новий наказ вступив у дію, компанії мусять платити за послугу ветеринарно-санітарного контролю для усієї експортованої чи імпортованої партії вантажу. Раніше цей процес був вибірковим: якщо, наприклад, приїздило десять машин однотипної продукції, перевіряли тільки дві.

Заблокована система

За інформацією компанії «Данон Україна», коли чиновники обраховували ці тарифи, вони вважали, що на огляд вантажу ветеринару на кордоні знадобиться від 4,5 до 7,5 годин. «За нашими ж підрахунками, і згідно світової практики, на все (включно із візуальним контролем, виготовленням документів та перевіркою) потрібно максимум 85 хв!» ― додав представник компанії Сергій Мовчан. Українське законодавство встановило, що кожна друга партія молочної продукції, яку віднесли до категорії підвищеного ризику, має перевірятись. Однак, як нарікають експортери та імпортери, в українських реаліях процес перевірки може тривати навіть до 24-х годин.

Ускладнює ситуацію те, що приймали наказ у період непростого реформування колишньої Держветфітослужби у нову структуру ― Держпродспоживслужбу, яку офіційно створили ще наприкінці вересня 2014-го року. Цей орган мав би займатися вирішенням проблеми. Але державний регулятор досі працює не на повну силу: у його керівника Володимира Лапи досі навіть немає заступників.

Перераховане спонукало, зокрема, корпорацію «Монделіс Україна» узагалі поставити під сумнів законність оплати подібних послуг. Адже сьогодні в Україні діє концепція Кабміну з розвитку системи надання адміністративних послуг органами виконавчої влади (від 15.02.2006-го року), нагадує представник компанії Юрій Сенченко. За його словами, контрольна діяльність адміністративного органу (перевірки, ревізії, інспектування тощо) не є адмінпослугою. А спеціально утворені для контролю органи не можуть надавати платних послуг, пов’язаних із виконанням ними контрольних функцій.

Наслідки рішення

За словами голови харчового комітету ЄБА Ілони Задворної, підвищення плати за ветеринарні послуги на митниці зачепить не тільки експортерів та імпортерів, а й багатьох виробників, що працюють на внутрішній ринок. Адже деякі компоненти, що необхідні для виробництва сільськогосподарської продукції, аналогів яким в Україні немає, також підпадають під ці тарифи.

Як зазначають експерти, під великим питанням і сам процес надходження й розподілу коштів від сплати за згадані послуги. «Замість того, щоб одразу потрапляти до держбюджету, їх направляють на рахунки окремих держустанов (так звані спецфонди), після чого розподіляють непублічно та непрозоро. А це може провокувати недобросовісних держслужбовців, наприклад, проводити перевірки та контролі частіше і збагачуватись за рахунок цього», ― каже Давидович.

Експортери та імпортери стверджують, що готові плачувати за відповідні послуги. Але виключно за прозорими, передбачуваними та економічно обґрунтованими тарифами, як це відбувається у країнах ЄС. Крім того, компанії пропонують переходити на ризико-орієнтований спосіб розмитнення. Це означає, що якщо, наприклад, «Данон» імпортує свій продукт Actimel із Бельгії, то виробник уже гарантує його якість і безпечність. І якщо упродовж певного часу історія «чиста», такий вантаж не потрібно зупиняти та досліджувати, змушуючи цим самим компанію сплачувати високі кошти за дослідження. Тим більше, що така практика давно виправдала себе у світі.

Ірина Музиченко

фото: 7dniv.info, uinp.info, ​dpsu.gov.ua