На Харківщині створять птахівничий кластер на базі кормовиробника

Про це розповів Вадим Шиян, генеральний директор Міжрегіонального союзу птахівників та кормовиків України, передає agrotimes.ua.

«В Україні не існує чистих кластерів у сфері птахівництва, особливо у сегменті малого й середнього бізнесу. Ми хочемо об'єднати в інноваційному проекті виробників кормів, фермерів, місцеві громади, науковців і споживачів», — зазначає Шиян.

За його словами, прикладом географічної моделі кластеру в Харківській області є селище Бірки. За своїм наповненням птахівництвом — бройлерами, індиками, качками, гусьми — Бірки є де-факто великотоварною птахофабрикою.

«Європейська модель кластерів передбачає об'єднання зусиль бізнесу, науки й влади. Гадаю, якщо ми запустимо кілька пілотних проектів, то лобіюватимемо через „Союз птахівників України“ державну підтримку кластерним ініціативам у птахівництві», — пояснює експерт.

Так, українську модель кластеру експерти бачать за аналогом шотландської: з центральним ядром — великою компанією або кількома компаніями.

«У нашому розумінні це — виробник кормів, який географічно, логістично, маркетингово, адміністративно, фінансово тощо має своїх споживачів і зацікавлений у розширенні своєї клієнтської бази. Саме навколо виробника кормів ми пропонуємо об'єднати дрібнотоварні ферми. Наразі тривають перемовини з виробниками кормів та міжнародними донорами щодо підтримки проекту», — додав Вадим Шиян.

Крім того, більша частина дрібних птахогосподарств, господарств населення не зареєстрована і перебувають у «сірій» зоні. Тому дуже складно точно прорахувати ємність ринку, обсяг продукції птахівництва, що виробляється в цьому сегменті. Але такі підрахунки мають виробники кормів, кормових домішок, ветеринарні компанії, які знають обсяги своєї реалізації. Вони знають і, як то кажуть, випещують своїх споживачів, готові за них конкурувати, оскільки обсяг досить значний.

«Так, якщо офіційна статистика показує, що десь до 50% продукції птахівництва виробляється у приватному секторі, то можна лише уявити, який тіньовий масив ще незадіяний. Коли буде досягнуто домовленості з виробником кормів щодо участі в кластері та підтверджено підтримку з боку міжнародних донорів, наступним етапом стане створення міжрегіонального сервісно-консультаційного центру вирощування, передпродажної підготовки, забою та збуту свійської птиці населенню — з центром у Харкові, а також покриття тих областей, які ми охоплюємо», — підкреслив фахівець.

Зауважується, що головна проблема у дрібного птаховиробника — це забій, тому також передбачено створення сервісно-забійного цеху.

«Впровадження проекту планується в кілька етапів. Так, на першому етапі буде громадське обговорення успішних практик розвитку птахівництва, вивчення досвіду і вибір конкретної схеми з конкретним виробником кормів у конкретному регіоні», — коментує генеральний директор Міжрегіонального союзу птахівників та кормовиків України.

На другому етапі передбачається власне створення моделі кластеру на базі кормовиробника у пілотних регіонах — Харківській області, і не лише там.

«Третій етап — масштабування моделі кластеру в інших регіонах країни. Запустивши проект кластеру, ми забезпечимо його учасникам юридичний захист у таких питаннях, як протистояння рейдерству, перевірки, екологія тощо. А також сприяння у розвитку бізнесу: забій, перероблення, зберігання, збут продукції, податковий і бухгалтерський облік, сертифікація», — підсумовує Вадим Шиян.

Нагадаємо, у 2020 році «Овостар» скоротив продажі яєць на 10,5%.