На Digital Field врожайність ярої пшениці склала 6,5 т/га

Про це повідомляє прес-служба AgriLab.

«Яра пшениця була посіяна на сірих опідзолених пилуватих, а, крім того, ще й кислих ґрунтах. Результати комплексної агродіагностики, що провела компанія Agrilab, показали що на близько ¾ площі полігону ґрунтове середовище має кислу або дуже кислу реакцію 5,2 — 5,7 рН. З огляду на це та ще низку факторів в якості передпосівного добрива спеціалісти Agrilab порадили використовувати вапняково-аміачну селітру в нормі 330 кг/га. Загалом на полігоні планова врожайність ярої пшениці була визначена на рівні 4т/га», — йдеться в повідомленні.

Зауважимо, посів проходив 14 квітня. Враховуючи пізні строки посіву, для поля обрали середньопізній сорт «КВС Аквілон».

«Цей сорт формує зерно істотної натури з суттєвим умістом білку та гарними хлібопекарськими властивостями. „КВС Аквілон“ — низькорослий сорт (висота рослин 66 см), в тому числі, завдяки цьому він має високу стійкість до вилягання. Крім того, загальний профіль стійкості до основних листових хвороб у нього досить таки непоганий», — розповідає Ігор Давидюк, начальник відділу розвитку продуктів й агросервісу «Зернові культури» «КВС-Україна».

Першим варіантом досліду стало порівняння впливу рідкого та гранульованого добрива. Для його закладання використали сівалку DMC Primera (міжряддя 18,75 см), адже ця машина здатна вносити добрива як в рідкій, так і в гранульованій формі.

«Ми використали гранульовані добрива Fertis NPK 5:15:30 із сіркою, цинком, бором та іншими мікроелементами. Особливість цих добрив в тому, що вони мають швидкорозчинний фосфор, який потрібен на стартових етапах розвитку кожної культури», — коментує Володимир Моторний, менеджер із збуту Binfield.

Так, на противагу гранульованим добривам на іншій дослідній ділянці при посіві було внесено РКД 12:24:0, 80 л/га та калій хлористий, 50 кг/га. На варіанті з рідким добривом урожайність пшениці становила 6 т/га, на ділянках з гранульованим — на 2−5 ц/га більше. Отже в умовах цього року гранульовану форму живлення не має сенсу замінювати рідкою.

«Для закладання досліду по ефективності внесення добрив в рядок використали висівну комбінацію Cirrus-СС (12,5/16,6 см), що виконує до 7 операцій за один прохід на швидкості до 20 км/год. Для цього досліду її обрали через системи Single- та Double-Shot: вони дозволяють закладати добрива разом із насінням, в окремий рядок, або й туди, й туди водночас», — підкреслили дослідники.

Одночасно з висівом Cirrus-СС внесла комплексні добрива FERTIS NPK 7:20:28+ME, в нормі 130 кг/га: на першому варіанті - в рядок із насінням, на другому — в міжряддя, на 8 см у бік.

«На варіанті, де стартове добриво було внесене в рядок із насінням врожайність ярої пшениці становила 6,3 т/га, при внесенні в міжряддя — 6 т/га. Я була на 100% впевнена, що в рядок буде ефективніше, особливо, в умовах цієї весни, зокрема її другої половини, яка в нас була дуже волога. При внесенні у рядок живлення концентрується в зоні розміщення кореневої системи — там, де воно найбільш необхідне. Кардинальної різниці по урожайності очікувати не варто, але якщо є можливість вносити добриво в рядок — цим потрібно користуватись, бо це страхування», — наголошує Каріна Кулик, агроном Digital Field

На полігоні ярої пшениці також порівнювали результативність різних норм та глибин висіву: 3 млн шт./га на глибину 2 см, другий — 5 млн шт./га, на 5 см.

«Ми заклали цей дослід, аби довести суттєвий вплив якості посіву на кінцевий результат. На обох варіантах „КВС Аквілон“ сформував 6,5 т/га, різниця — в економіці: приблизно 1,5 посівні одиниці на гектар. Це та ціна, яку ми платимо, коли, наприклад, сівалка не здатна витримати задану глибину і ми в результаті отримуємо зріджені або запізнілі сходи, разом з тим втрачаючи потенціал», — пояснює агроном.

Закладали цей дослід також сівалкою Cirrus-СС від Amazone. Тут знадобилась ще одна особливість агрегату, пов’язана з двома типами її сошників: однодисковими RoTeC pro (притискне зусилля 55 кг/сошник) та дводисковими TwinTeC+ (100 кг). В обох випадках елементи немалі: Ø400 мм та Ø370 мм відповідно. Це в поєднанні з ефектом від Matrix сприяє плавному ходу висівних елементів, а отже, і якості розкладки в вертикальній площині.

«Точності отриманих результатів посприяла система захисту ярої пшениці від Bayer Crop Science. Для боротьби з лободою та падалицею соняшнику — головними конкурентами ярої пшениці на Digital Field застосували „Гроділ® Максі“ (110 г/га). Контроль шкідників і хвороб поклали на бакову суміш інсектициду „Коннект®“ (0,5 л/га) та інноваційного фунгіциду „Аскра® Xpro“ (1 л/га). Зазвичай, обробку „Аскра® Xpro“ рекомендують проводити двічі, але в даному випадку вистачило ефективності першої», — інформуюють агрономи.

В результаті, базова технологія вирощування ярої пшениці під врожайність 4 т/га коштувала Digital Field 371 $/га. Із них $156 — добрива, $80 — посівний матеріал, $85,8 — ЗЗР, $44,4 — доробка. «КВС Аквілон» на всіх дослідних ділянках перевершив планову врожайність і сформував зерно 3-го класу якості:

• Варіанти з внесенням гранульованого та рідкого припосівного добрива забезпечили 5,8 т/га та 6 т/га відповідно.
• Варіанти з доставкою стартових добрив у рядок чи міжряддя — 6,3 т/га та 6 т/га відповідно.
• Варіанти з глибиною висіву на 2 см і 5 см — 6,5 т/га, тільки останньому для цього знадобилось на 1,5 одиниці більше посівного матеріалу.

Довідка:

Digital Field — перший в Україні онлайн-демополігон аграрних інновацій, створений за ініціативою AgriLab у 2020 році. Це дослідницький проєкт, спрямований на пошук шляхів оптимізації собівартості виробництва та збільшення врожайності за допомогою технологій точного землеробства. Полігон розташований у с. Велика Олександрівка Бориспільського району Київської області.

Нагадаємо, з України експортували понад 6 млн тонн пшениці.