На Digital Field обговорили способи підвищення рентабельності вирощування зернових культур

Про це повідомляє прес-служба AgriLab.

Зазначимо, що черговий День поля на полігоні аграрних інновацій Digital Field пройшов під такою назвою «7 кроків до збільшення прибутковості колосових». Під час заходу обговорювали способи підвищення рентабельності вирощування зернових колосових ярих та озимих культур на всіх бізнес-етапах: від планування технології до реалізації врожаю, а також демонстрували результати власних досліджень на демо-полі ярої пшениці.

«Digital Field — це нетипова й відкрита площадка для комунікацій. Чому нетипова? Тому що ми тут не говоримо про ефективність якогось окремого гібриду, препарату чи агрегату, — ми говоримо про ефект від комплексних рішень всього виробничого циклу: від аналізу ґрунту до економіки поля», — розповідає Ярослав Бойко, СЕО AgriLab.

За словами Володимира Махоти, керівника відділу науково-технологічного забезпечення AgriLab, часто трапляється коли в господарствах технологія вирощування культури на всьому масиві планується як для одного поля. Зрештою вони виходять на заплановану врожайність, але при цьому одне поле дало 6т/га, інше 3т/га, а затрати й на одному, й на другому понесені ті самі. Тому перше, з чого потрібно починати, — дізнатись які можливості має ваше поле.

Фахівець підкреслив нюанси азотного живлення пшениць озимих та ярих, зокрема:

• Восени варто вносити азот перед посівом озимини, оскільки він необхідний для формування належної вегетативної маси перед входом в зиму. Якщо ж ви не внесли азотні добрива та посіяли, вже під час вегетації бачите його потребу та застосовуєте осіннє підживлення, то одним з результатів пізнього осіннього підживлення може бути провокація інтенсивного розвитку хвороб та втрата врожайності культури на рівні 15−30%. Плануючи 5 тонн у цьому випадку, ви можете не отримати від 0,75 т/га, що за цінами зерна поточного року становить близько $ 195;
• Навесні азотне підживлення необхідно провести до відновлення вегетації: це забезпечить належне кущення. Якщо ж ви почекали два чи більше тижнів після відновлення вегетації поки можна заїхати технікою в поле, маєте замість бажаних 1,2−1,4 продуктивних стебла до збирання — 1−1,1. В результаті ваші очікування будуть близько на 20% меншими, що за цінами поточного року вимірюються $240−260;
• Друге весняне азотне підживлення також потребує зважених рішень, бо якщо холодно і волого дозу збільшуємо, сухо та тепло — зменшуємо. Коли не маєте достатньо вологи дозу азоту варто зменшити та залишити не витраченими $40−45 доларів.

«Система удобрення складається не тільки з фосфорно-калійних й азотних добрив: потрібно розглядати повний ланцюжок розвитку рослини від підготовки ґрунту до збирання. Розуміючи потребу в живленні на різних фазах розвитку й точно знаючи які елементи закладені на полі, ми можемо точково впливати на процеси, що відбуваються в рослині. Таким чином, якомога ширше розкриваючи її потенціал», — додає Олексій Грабовський, співзасновник компанії Binfield.

Так, фахівці Binfield поділилися цікавими статистичними даними, зібраними на дослідних полях у різних регіонах.

• Обробка насіння біологічно активними речовинами сприяє розвитку кореневої системи та, згідно результатів багаторічних дослідів Binfield, додає 3−5 ц/га;
• Стартові добрива позитивно впливають на зимостійкість, даючи надбавку — 7−8 ц/га;
• Внесення азотних добрив перед відновленням вегетації забезпечує додаткові 3−4 ц/га;
• Позакореневе підживлення NPK на критичних фазах: кінець кущення, початок виходу в трубку та на початку молочної стиглості, в середньому дає надбавку 6,5 ц/га.

«Підживлюючи азотом, не потрібно замахуватись на максимальну врожайність: краще зробити додаткове внесення після відновлення вегетації: це зменшує ризики нітрифікації, але, в той же час, сприяє збільшенню активності ґрунтових мікроорганізмів. Цим і пояснюється позитивний вплив на врожайність», — коментує Грабовський.

Ігор Давидюк, начальник відділу розвитку продуктів й агросервісу «Зернові культури» «КВС-Україна», зауважує, що в цьому році практично по всій Україні була затяжна весна, відповідно, очікували, що пізньостиглі сорти забезпечать найбільшу врожайність. Потенційно виглядали вони найкраще, але трошки недотягнули. В період наливу зерна була досить таки висока температура — пізньостиглі сорти десь попали під запал і не налили те зерно, що мало бути: низька маса тисячі, низька натура. Тож у цьому році ранньостиглі сорти показали більшу врожайність. За селекцією компанії, наприклад, цього року дуже гарні показники у «КВС Джерсі» та «КВС Еміл».

«Важливо пам'ятати і про типи сорту: густощільновий, колосовий та компенсаційний. Завдяки цьому можна ефективніше визначити час та норми азотного підживлення. Так, для густощільнового типу акцент робиться на першому підживленні по мерзоталому, а в друге підживлення вже можна норму зменшити. Для колосового типу оптимальне внесення азотних добрив буде в період початку виходу в трубку до кінця кущення», — підкреслив Давидюк.

Оптимізація витрат на рівні техніки також відчутно впливає на рентабельність виробництва — на цьому наголосив Андрій Михайленко, регіональний менеджер ДчП «Амазоне Україна», при цьому мова йде не тільки за роботу по картах-завдання, а й за контроль над якістю виконання операції.

«Доводилось спостерігати таке: в господарстві працює обприскувач — норма сходиться, гектари дає — все добре, а ефекту від його роботи немає. Зрештою ми побачили, що машина працює з підвищеним тиском. При 3−6 бар форсунки, що стояли на тому обприскувачі, видають краплю 300−500 мкм: вона якісно покриває листову поверхню. В тому випадку тиск в обприскувачі становив 10 бар, а розмір краплі, відповідно, менше 200 мкм, тому внесенні ЗЗР не спрацювали. Зараз ми оснащуємо причіпні агрегати телеметрією», — наголошує Михайленко.

Ця система контролює багато функцій: і норми внесення, і наповненість бункера, і робочій тиск — все це передається на комп'ютер/планшет/смартфон відповідальної особи. Вона може не тільки віддалено контролювати процес внесення. Перед початком роботи задається діапазон оптимальних робочих параметрів операції. Якщо вони виходять за рамки — відповідальна особа отримує сповіщення.

«Затяжна весна та значні перепади температур у цьому сезоні зумовили низку проблем на зернових колосових культурах, зокрема, це стосується гербіцидного захисту. В умовах цього року страхові гербіциди були не надто ефективні, через що спостерігалось декілька хвиль бур'янів. Не дивлячись на те, що місцями через брак вологи відбувався розрив ґрунтового екрану, препарати які мали ґрунтову активність, в умовах цього року були більш дієвими», — додає Олександр Кузьмінський, провідний менеджер Bayer Crop Science з розвитку ринку зернових культур у Східній і Центральній Європі, а також в Африці.

Цьогоріч поширеними проблемами в посівах колосових були: снігова пліснява (пшениця, ячмінь, жито), септоріоз листя (пшениця), сітчаста плямистість (ячмінь), темно-бура плямистість (ячмінь), борошниста роса (пшениця, ячмінь), смугаста плямистість (ячмінь). Типовою помилкою стало використання занижених норм фунгіцидів, а також «генериків», що не мають задекларованої ефективності. А на озимому ячмені — використання протруйників, які не контролюють збудника смугастої плямистості.

«У своєму звіті від 12 серпня USDA знизило прогноз виробництва озимої пшениці в основних країнах-виробниках: США, Канаді та Росії. В той же час, вони підвищили прогноз виробництва в Україні до 30 млн т. Тому навіть, якщо вітчизняні експортери поставлять ціну злегка нижче ринкової, вона все одно буде дуже високою: вже сьогодні я чула про 290 $/т (FOB). Незначне зниження цін прогнозується на початок збирання кукурудзи. На сьогодні раджу сільгоспвиробникам: не поспішати з продажами. Аналогічна ситуація складається за ячменем і житом», — звертає увагу Марина Маринич, аналітик зернового ринку консалтингового агентства «УкрАгроКонсалт».

За прогнозом USDA, виробництво ячменю в Україні становитиме 10 млн т. На цьому тижні ціни на нього сягнули 250 $/т (FOB), а 13 серпня різко збільшились до 270 $/т. Попит на жито теж має зрости, адже основні виробники: Німеччина, Польща та Росія скоротили виробництво. В Україні врожай жита очікується трохи меншим від минулорічного. Але загалом перспективи теж дуже добрі.

Слід додати, що під час заходу відбулась демонстрація дронів-обприскувачів XAG: літуна XP 2020, а також R150, що базується на самохідній платформі. Зараз його активно тестують в Україні.

Також спеціалісти Digital Field представили деякі результати дослідів на ярій пшениці сорту КВС АКВІЛОН. Її посів проходив у другій декаді квітня з використанням двох сівалок Amazone Cirus 6003−2CC та Amazone Primera DMC 6000−2C. Завдяки цьому можна було не тільки порівняти якість роботи двох агрегатів, а й знайти відповіді на такі запитання:

• Яке припосівне добриво спрацює краще: рідке чи гранульоване?
• Яка локалізація добрив ефективніша і наскільки: в рядку, чи — в міжрядді?
• Який вплив різні норми й глибини висіву матимуть на врожайність?
• Які результати матиме внесення регулятора росту на яру пшеницю?

При цьому фахівці Digital Field деталізували економічну складову технології вирощування пшениці. Учасники заходу оглянувши посіви, зробили свої висновки та прогнози щодо врожайності на різних варіантах дослідів.

«Наступний День поля буде присвячений темі кукурудзі, зокрема на полігоні продемонструють результати цікавих експериментів по удобренню та випробування 40 найбільш популярних гібридів силосної та зернової кукурудзи. Відбудеться захід вже 20 серпня», — підсумували організатори.

Довідка:

Digital Field — перший в Україні онлайн-демополігон аграрних інновацій, створений за ініціативою AgriLab у 2020 році. Це — дослідницький проєкт, спрямований на пошук шляхів оптимізації собівартості виробництва та збільшення врожайності за допомогою сучасних технологій. У 2021 році у межах проекту закладено 12 демо-полігонів з різними технологіями посіву, системами живлення та захисту культур. Партнерами Digital Field-2021 є: Agrilab, Amazone, Bayer Crop Science, Binfield, DEFENDA, Drone UA, Fendt, Kverneland, KWS, Limagrain, LNZ Group, Precision Planting, RAGT Semences, Universeed, «АБА АСТРА», «Август-Україна», «Агротерра», «Альбіон».

Нагадаємо, на Тернопільщині відсутність локомотивів «Укрзалізниці» зупинила роботу елеваторів.