На якій біржі обсяги торгів будуть рекордними через 20 років?

Незважаючи на важкі умови роботи у маркетинговому році, що минає, аграрії доводять, наскільки вони є сильні духом та не схиляються перед проблемами, що спіткають, а борються з ними та врешті перемагають. Тож і цього маркетингового року ми очікуємо надвисокий врожай зернових та олійних культур, що значно перевищує наші потреби на внутрішньому ринку як продовольчого, так і фуражного зерна.

Я пишаюся волі та мужності аграріїв на Сході країни, але мені все ж не дає спокою одна думка: чому ми так заповзято ризикуємо під час виробництва продукції і так зневажливо ставимося до результатів своєї річної роботи під час реалізації продукції на ринку. Українські виробники не мають можливості безпосередньо впливати на ціни, беручи участь у біржових торгах на внутрішньому ринку, а тому постійно втрачають на цінових коливаннях.

За класичним сценарієм розвитку ринкової економіки, рівень виробництва, що перевищує попит на внутрішньому ринку, мав би поселити в розумах торгівців думку про те, що на аграрному ринку слід шукати шляхи для спрощення та стандартизації товарних партій, поліпшення процедур розрахунків та навіть створити інструменти для зниження цінових ризиків, однак українські реалії певне не працюють за класичними економічними законами.

На жаль, досі ми спостерігаємо у багатьох агровиробників та торгівців бажання працювати за готівку, ми не бачимо їх жаги до якісних змін та перетворень у торгівлі сільгосппродукцією.

Всіх влаштовує спущена ціна з міжнародних ринків? Мене – не влаштовує. Не влаштовує ціноутворення такого роду й інші розвинуті країни. Наприклад Китай, Індію, деякі європейські країни, та навіть Білорусь, яка дуже активно працює над розвитком національних ціноутворюючих інститутів. Наприкінці минулого місяця наші аналітики повідомили , що обсяг торгів на китайських фондових біржах у Шанхаї та Шеньчжені перевищили обсяг торгів на аналогічних біржах у США та Лондоні разом узятих. Якщо повернутися на 20 років назад, певне, ніхто б не спрогнозував, що сьогодні Китай та США конкуруватимуть на світових ринках капіталу.

Ціноутворення на базовий актив (неважливо якого роду – акція, облігація чи інші) – це стратегічно важливий сегмент розвитку національної економіки для кожної держави, що прагне розвиватися та не бути залежною від конкурентних ринків. За допомогою функціонування високоліквідного та розвиненого торгового майданчика можна показати та довести всьому світу, що національна економіка працює прозоро, а її активи коштують саме стільки, скільки ринок готовий за них заплатити.

Сьогодні Україна є на порозі важливих та рішучих змін. Я розумію та підтримую напрацювання уряду щодо дерегуляції на аграрному ринку, але дехто розуміє дерегуляцію як вседозволеність, а це – неправильно. Дерегуляція має враховувати як інтереси бізнесу, так і держави, і якщо держава послабляє контроль в багатьох галузях, то, мабуть, було б логічно очікувати більш прозорої роботи торгівців на відкритому ринку. Багато експертів очікували, що одним з результатів дерегуляції стане підвищення обсягів біржової торгівлі та виявлення справжніх, ринкових цін на сільськогосподарську продукцію, однак ми цього поки не бачимо.

Сьогодні у нас на календарі вже 2015 рік. Хто знає, на якій біржі через 20 років обсяги торгів сільгосппродукцією будуть найбільшими в світі? Я не знаю, але я точно впевнений, що без бажання учасників ринку та української держави працювати у прозорому та вільному ринку це точно буде не біржа України.