Морозів не вистачило: чим хворітимуть рослини після теплої зими

Зима цього року здивувала не лише пересічних громадян, а й аграріїв, яким довелось змінювати стратегію ведення сільського господарства у весняний період. «Такою теплою, як у 2017-2018 роках, зима була 15 років тому, підрахували вчені. Було все: і дощ, і сонце, і мороз, і сніг. Такого не кожного року побачиш. Стан посівів після таких аномалій дуже хороший, рослини життєздатні та неушкоджені низькими температурами», - коментує погодні умови Олена Попюк, завідувач лабораторії науково-виробничої компанії «Ірлен».

Але, за її словами, те саме можна сказати і про збудників хвороб, які просто відмінно перезимували на рослинних рештках та самих рослинах. «Взимку ми спостерігали досить теплі дощові і сонячні дні, це сприяло розвитку та розповсюдженню інфекції по полю. Збудники фузаріозу, септоріозу, борошнистої роси здатні розвиватися при температурі від 4-5°С», - розповідає Олена.

Аграріям потрібно підготуватись до того, що у їх регіоні може з’явитись нетипова хвороба. «Поступова зміна кліматичних умов в Україні сприяє розширенню географії певних захворювань. Зокрема, борошниста роса, яка потребує підвищеної вологості, а тому вважається характерною для Західної України, починає активно поширюватися і в інших регіонах» - коментує ситуацію Сергій Кнечунас, кандидат с.-г. наук, керівник з розвитку та управління портфелем продуктів ALFA Smart Agro.

Читайте також: Першоквітнева допомога, або що вирішить дирекція по портовим заторам?

За зиму значно збільшилось інфекційне навантаження в посівах злаків, вважає Іванна Бондарчук, керівник відділу розвитку і інновацій компанії Bayer. “Під час теплих зимових періодів розвивались не тільки рослини, але й хвороби. За зимовий період зріс ступінь ураження рослин озимої пшениці септоріозом листків, борошнистою росою, а озимого ячменю ринхоспоріозом та гельмінтоспоріозами – темно-бурим і сітчастим. Зараження відбулося восени, але впродовж зими дуже часто температури були позитивні і перевищували +5…+7⁰С, і навіть  +10⁰С, тому гриби продовжували свій розвиток в тканинах рослин”, - розповідає вона.

Борошниста роса. фото: лабораторія «Ірлен»

Септоріоз. фото: лабораторія «Ірлен»

«Зима почалася тільки в ІІ–ІІІ декаді січня. Тобто лише у цей період середньодобова температура перейшла поріг 0°С, але не в усіх регіонах України”, - додає Світлана Чоні, менеджер відділу маркетингу, напрямку захисту рослин компанії «Сингента». За її словами, рослини входили в стан спокою досить ослаблені, з нестачею поживних елементів, нерівномірним розвитком і специфічними умовами зволоження. “Весна цього року буде сповнена викликів для фітопатологів, адже ослаблені посіви зернових культур будуть благодатним підґрунтям для розвитку усіх можливих хвороб і шкідників”, - відмічає пані Світлана.

Всі шкідники та збудники хвороб зимують в ґрунті та на рослинних рештках. Саме тому промерзання ґрунту є дуже важливим обмежувальним фактором для зменшення їх популяції. Дуже тепла та довга осінь 2017 року подовжила період харчування шкідників і вегетацію бур’янів, говорить технічний менеджер BASF з розвитку продуктів на олійних культурах в Україні, Республіці Молдова та країнах Кавказу, Сергій Кучеров (детальніше про шкідники та бур’яни читайте найближчими днями на  Agravery.com).

Навіть короткочасне погіршення погодних умов не зменшить кількість патогенів. «Враховуючи те, що перша половина зими була теплою і малосніжною, перезимівля шкідників і хвороб очікується на високому рівні. Морози, які повернулися до України в березні, на фітосанітарний стан посівів не вплинуть, оскільки є короткочасними», - заявляє Сергій Кнечунас.

Про хвороби

Головною жертвою теплої зими будуть озимі. «Цієї весни агрономи зіткнуться з добре відомими і знайомими кожному хворобами - септоріоз, борошниста роса, кореневі гнилі (фузаріоз, офіобольоз, ризоктоніоз, церкоспорельоз, гельмінтоспоріоз)», - прогнозує завідувач лабораторії «Ірлен». Її слова підтверджує Олександр Мигловець, керівник відділу розвитку продуктів та сервісів ЗЗР компанії Ukravit, додаючи, що окремі посіви вразить снігова пліснява (особливо у Західних регіонах) та піренофороз (підтверджено відборами монолітів). За його словами, кореневі гнилі та борошниста роса зачеплять і розріджені, і задовільні, і гарно розвинені посіви.

Читайте також: Технічний директор Roshen: Після переходу на євростандарт цукерки з шоколадною глазур'ю можуть подорожчати

Майже про ті самі хвороби говорять і у Bayer. «На більшості території країни очікується розвиток септоріозу та  борошнистої роси. В окремих областях, особливо, де стійкий сніговий покрив утримується впродовж тривалого часу, існує  висока ймовірність масового розвитку снігової плісняви та тифульозу. За постійної наявності первинного джерела інфекції в ґрунті та рослинних рештках проявлятимуться кореневі гнилі, особливо фузаріозна та офіобольозна. В подальшому, посіви озимої пшениці будуть уражуватися піренофорозом», - коментує Іванна Бондарчук. Вона також прогнозує розвиток усіх трьох видів гельмінтоспоріозів на озимому ячмені та інтенсивний розвиток ринхоспоріозу. Подібна ситуація очікується і на ярому ячменеві.

Коренева гниль. фото: лабораторія «Ірлен»

«З огляду на доволі довготривалу осінь 2017 року та гарний розвиток озимої пшениці можна спрогнозувати поширення деяких хвороб у ранньовесняному періоді. Це призведе до послаблення дії протруйників та дозволить прогресувати прикореневим гнилям – зокрема, це стосується церкоспорельозної прикореневої гнилі, яка призводить до ламкості стебел зернових культур. Сходам хвороба шкоди не завдає, але на ранніх весняних фазах потребує особливої уваги», - говорить Сергій Саблук, менеджер із питань фунгіцидного та інсектицидного захисту Corteva Agriscience™, сільськогосподарський підрозділ компанії DowDuPont™, в Україні.

Зачеплять хвороби і ріпак. Так Сергій Кучеров із компанії BASF прогнозує розвиток фомозу, альтернаріозу і склеротиніозу на ріпаку, із ним погоджується і спеціаліст із компанії Bayer. «З хвороб на озимому ріпаку, особливо на перерослих посівах, у весняний період розвиватиметься фомоз, на ушкоджених морозом листках є значні запаси альтернаріозу, який проявиться у період наливу і дозрівання насіння. Також є високою вірогідність розвитку білої гнилі (склеротиніоз) на тих полях ріпаку, де 2-3 роки тому вирощувалися соняшник або соя», - говорить Іванна Бондарчук.

Про захист

У компанії «Ірлен» радять перевірити насіння на наявність патогенів,  а також проаналізувати ґрунт, щоб точно визначити, із якими хворобами у аграрія може виникнути проблема. «Перш за все, треба дослідити насіннєвий матеріал на наявність внутрішньої та зовнішньої інфекції. Також варто врахувати попередника, хвороби, які були в попередньому сезоні та дослідити додатково ґрунт. Знаючи можливих ворогів, можна сміливо вибрати максимально відповідний протруйник і бути спокійним перші 20-30 днів. Знання про інфекційний фон в ґрунті та на рослинних рештках допомагає прийняти рішення при підборі фунгіцидів, так як в господарствах їх купують завчасно», - радить Олена Попюк.

Читайте також: Реанімація жирів: як змінило ринок покращення репутації масла в очах споживачів

«Що стосується зараження ґрунту, то в більшості випадків на одному полі спостерігається наявність декількох різних інфекцій. В таких ситуаціях однокомпонентні фунгіциди не здатні захистити культуру повною мірою, оскільки їхній спектр дії надто вузький.  Наприклад, однокомпонентні препарати на основі триазолів не контролюють іржу в момент проростання спори збудника, і та продовжує проникнення в рослину, незважаючи на обробку фунгіцидом» - застерігає Сергій Кнечунас.

Сергій Саблук для захисту зернових радить використовувати препарати з діючими речовинами - прохролаз, проквиназид та тебуконазол, оскільки вони контролюють досить великий спектр хвороб, які погрожують аграріям цією весною. «Прохролаз допоможе аграріям в контролі церкоспорельозної прикореневої гнилі, проквиназид захистить молоді рослини на довгий час від борошнистої роси, а також завдяки ІМД (імуномодулююча дія) активує значну частину генів рослини, що відповідають за природний захисний механізм. Тобто, рослина стає більш стійкою у подальшому до стресів біотичного або абіотичного характеру. Тебуконазол характеризується широким спектром контрольованих хвороб, таких як септоріоз, види іржі, кореневі гнилі, певну дію проти борошнистої роси.  Тебуконазол володіє потужною лікувальною, профілактичною та викорінюючою дією», - каже Сергій.

У компанії BASF під час вибору захисту для своїх посівів радять звертати увагу на пролонгованість дії, інноваційність діючої речовини, а також на допоміжні елементи, що містяться у препараті. «Під час вибору будь-якого препарату, важливо розуміти пролонгованість його дії та склад. Склад будь-якого препарату повинен містити діючі речовини, які належать до різних хімічних класів. Це буде унеможливлювати виникнення стійкості шкідливих організмів до пестицидів. Інший важливий момент – це інноваційність діючої речовини. Як відомо, деякі діючі речовини, що присутні на ринку дуже довго, поступово втрачають свою ефективність. Деякі препарати мають невисоку ціну, бо вони у своєму складі не містять допоміжних компонентів (пенетраторів), які допомагають діючим речовинам проникнути глибоко в цільовий об'єкт, тому ефективність таких препаратів, як відомо, не дуже висока», - дає настанову Сергій Кучеров.

На пролонгованості дії також робить акцент Світлана Чоні із компанії «Сингента». «В цьому році слід приділяти увагу продуктам, які мають максимально пролонговану дію. Скоріш за все, весна буде досить коротка і буде відбуватися миттєве наростання температур і, відповідно, вегетативна маса рослин буде також стрімко збільшуватися. Отже для того, щоб продукти працювали тривалий час слід використовувати системні діючі речовини у суміші з трансламінарним ефектом. Треба обов’язково звертати увагу на робочі температури тих діючих речовин, які входять до складу інсектицидів та фунгіцидів», - говорить пані Світлана.

Читайте також: Орієнтація "Північ": як аграрії можуть легально розширити свій земельний банк

У компанії Ukravit зауважують, що із кореневими гнилями на посівах озимих вже боротися майже неможливо. «Стратегія захисту має враховувати такі фактори як температурний режим та домінуючий збудник хвороби. Проте, оскільки у нас у посівах досить сильно розвинуті кореневі гнилі, то тут фоліарними фунгіцидами майже нічого не виправити і це питання потрібно було вирішувати підбором якісного протруйника ще восени», - стверджує Олександр Мигловець.