Мораторій на землю: думки аграрних експертів

В рамках другого дня Х Ювілейного міжнародного молочного конгресу відбулася панельна дискусія «Молочне скотарство України в умовах зняття мораторію на продаж земель сільгосппризначення». Експерти і аграрії поділилися своїми думками і розповіли за яких умов, на їх погляд, ринок землі повинен бути введений.

Андрій Дикун, глава Всеукраїнської Аграрної Ради:

- Ви сказали, що є зовнішні партнери, які тиснуть на Україну. Я наведу приклад. Ми підписали угоду Україна і ЄС, я скажу, що на сьогоднішній день Європа з України готова купляти тільки сировину і краще органічну. Ціни наших західних партнерів вражають. Треба, щоб наша влада дозволила експорт кругляка - експорт заборонили. Я скажу відверту, що наші партнери європейці нас ненавидять. Зараз на переговорах з єврокомісією у них одна позиція - ми повинні продавати молоко і м'ясо і все інше, а що говорять українці всі ці 25 років – виробляли 20 млн т, зараз 67 млн т, завойовуємо ринки в Африці, Азії,  зайшли на їхню територію. Тепер європейці думають, що дають 50 млрд дотацій своїм фермерам, підтримують цей «музей під відкритим небом», дотують експорт, а там українці – номер 1 по декільком позиціям, а так не повинно бути. Ми в їхні картині світу - це колгосп на 30 млн га органічної землі, ходимо сапаємо поле і все. Це їхня ідеальна модель. Це цинічно, але факт.

Сценарій надалі буде такий - зараз буде ринок землі, піде рух, організуються різні політичні партії, підуть мітинги, з’явиться екскаватор, вийде Президент і скаже, що ми не будемо продавати землю ні олігархам, ні іноземцям, тільки українцям, і тільки фізичним особам, і лише по 50 г землі в одні руки. Якщо зараз зробити це – то це те саме розпаювання, що було в 90-ті р. Наші технології будуть не використані і ми себе відкотимо назад.

Коли я був зам міністра, я кричав на Кабміні не об’єднувати ветеринарну службу і санстанцію, але західні партнери нам порекомендували. І що ми маємо зараз?.. Вони працюють, вони захищають свої інтереси. Вони нас можуть зажати. Молока зараз менше, м’яса менше, навіть курей та яєць стає менше, далі буде менше йти зерна, експорт почне падати, валюти не хватає, пройде 3-5 років, мабуть, треба робити ринок землі. За ці 3-5 років вас видоять – вже спецрежим забрали. Не так страшно, що ви це ПДВ заплатите,  страшно, що хлопці в погонах зможуть до вас зайти і робити якісь перевірки, і знову скажуть, що треба рятувати країну.

Ми можемо цьому протистояти. Останні 2 роки ми активно займаємось роботою з нашим аграрним комітетом, податковим, якщо щось робити, то можна чогось досягнути. Сидіти склавши руки ми не збираємось. Ми маємо свою позицію. Всеукраїнська Аграрна Рада збиралась після Нового Року і ми категорично проти продажу землі тільки фізичним особам, повинна продаватися і юридичним особам, і виключно громадянам України. Ми проти ідеї продавати по 50 чи 100 га. Якщо ринок має бути, він має бути іншим.

Я погоджуюся, що якщо зараз продавати державні землі - буде ажіотаж, ми піднімемо ціну і не зрозуміло чим це закінчиться, але в нас є, так звані, державні підприємства: є Академія аграрних наук, Міністерство аграрної політики, є так звані «депешки» - це 600-700 тис. га землі. Якщо ми такі правильні і відстоюємо позиції селян, то давайте виведемо «точку нуль», щоб всі державні підприємства розпаювали землі і роздамо людям цю землю, і лише після цього будемо говорити про етапи введення ринку землі. Ключовим завданням для ринку землі є те, щоб ви могли її купити, а інструменту як її купити поки що немає. Якщо будуть тільки фізособам продавати, у вас не буде можливості її купити.

ЄВРР каже, що якщо у вас буде інструмент як купити землю, то ми вам дамо грошей. Їм всерівно: ви платіть нам своїх 4% і ми дамо вам гроші.

Ще існує одне питання. Фермер взяв в банку 10 млн доларів кредиту, побудував ферму, кожен рік він виплачує відсотки валютного кредиту. Ви уявіть наскільки важко це робити в «молоці». Його ферма має окупитися через років 10-15, в залежності від ціни на молоко. Людина вже все спланувала, вклала туди гроші і тепер ми вводимо ринок землі. І що йому тепер робити?

Ми говорили на зборах АВМ, що все супер, введемо ринок землі, продамо корів, купим землю, а потім колись знову заведемо корів. Тобто різке введення ринку землі означає, що не буде в країні ні корів, ні свиней, тому що люди будуть просто купувати землю. А за останні роки виробництв якісного молока збільшується, люди беруть шалені кредити і вкладають в ферми, як їм тепер бути?

Михайло Соколов, заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради:

- Коли постало питання скасування мораторію на продаж землі, ВАР стала обговорювати його з аграріями. З'ясувалося, що ні у кого, хто працює зараз на землі немає своїх грошей на покупку, ніхто не може витягнути їх з обороту. Тому, якщо ринок з'являється, то потрібно брати кредит. Далі ми почали спілкуватися з банками, дізнаватися умови надання кредитів аграріям. На їхній погляд найкращий позичальник, якому вони готові дати кредит, це підприємство, яке працює на цій землі, має на неї договір оренди, який буде тривати ще якийсь час, має фінансову звітність і здатне показати свій реальний заробіток. Цей позичальник, з точки зору банку, найменш ризикований і йому вони готові дати гроші під найменші відсотки.

Якщо буде введена модель, в якій купити землю може тільки фізособа, а не юрособа, вся ця схема руйнується, тому що у фізичної особи не може бути фінансової звітності. Тому треба розуміти, що модель, в якій землю купують тільки фізособи, загрожує купівлею землі людьми, які не працюють на ній.

Якщо ми зараз будемо домагатися того, щоб це рішення відкласти, то ми цим підвісимо ситуацію в невизначеність і створимо можливість продовження спекуляцій на цю тему.

На мій погляд, рішення, які ми повинні відстоювати - це прийняття закону, в якому закріплено конкретний термін відкриття землі, п'ять, шість років, або ще якась цифра. Тому що інакше ми отримаємо ринок землі без рішення величезного блоку питань, які повинні бути вирішені за цей період.

Сергій Лабазюк, народний депутат, член комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин:

- Тема запровадження ринку землі була заполітизована всі роки незалежності. Завжди на ній спекулювали політики,  намагалися заробити політичні бали. У 2016-2017 рр. це одне із основних питань, яке цікавить наших стратегічних  «партнерів» - Америку, Європу, в усіх меморандумах, переговорах  звучить питання - продаж землі  без будь-яких обмежень для  іноземців. Ми розуміємо,  що, на превеликий жаль, Україна в багатьох політичних та економічних рішеннях є заручником ситуації, вимушена виконувати рекомендації. Але це виглядає добровільно-примусовим кроком. Дійсно, втримати мораторій або не продавати землі, як говорять фермери та велика кількість одноосібників, не реально. В аграрному комітеті також розділилися думки. На мій погляд, ми не маємо реального права запустити ринок землі на цьому етапі, коли законодавчо не врегульовано цілий ряд факторів. Насамперед, як має формуватися цінова політика на землю, хто має право купувати її? Відповідей на ці питання немає.

Ми повинні забезпечити гарантію завтрашнього дня шляхом прийняття  відповідного закону, обговорити його спільно з аграрним сектором. Для того, щоб прийняти закон, який дасть можливість через 5 років, не раніше, ввести ринок землі, але за правилами, до яких в нас буде можливість підготуватися зараз.

В меморандумі дійсно є пункт про прийняття закону про ринок землі вже в березні 2017 року, а в травні він нібито  має вже запрацювати. Зрозуміло, що Міністру фінансів потрібно буде давати відповідь МВФ при отриманні наступного траншу: а що зроблено з даним пунктом, адже він є одним з основних. Якщо Конституційний Суд винесе рішення, то після того вступить в дію «сірий» ринок, бо «білий» ринок не може  вступити, допоки не буде прийнятий закон про обіг земель.  Що в нашому випадку «сірий» ринок? Це означає, що українська земля буде  продаватися, матеріально оформлятися незрозуміло як, її будуть купувати всі, в тому числі іноземці,  без правил та конкретно врегульованої цінової політики.

Я не погоджуюся з позицією МінАПК, коли вони говорять, що потрібно спочатку продавати державну землю. В кожного господарства є такої землі 20 га, 200 га. Це резерв, запас, це в тому числі не витребувані паї, які можуть перейти в цю категорію. Ми маємо ризик, що буде просто не здорова конкуренція для того, щоб знайти це господарство, а потім чи рейдерськими шляхами, чи іншими відбирати корпоративні права на орендовану землю. Це призведе до того, що ціна спочатку злетить дуже сильно. І дуже важко буде врегулювати ринкову, реальну вартість землі.

Ринок землі відкриють з нашою чи без нашої участі. І якщо запустять ринок землі, то про ці 60 млн тон зерна валу, що ми зараз маємо, не можна буде говорити. Буде не більше 20-30 млн тон зерна. На 3-10 років ми втратимо темпи розвитку, які маємо зараз. Буде спекуляція на ринку землі і рейдерство. Багато хто не зможе купувати землю. Треба буде продавати активи, щоб змогти купити землю. Говорити про закон потрібно, і потрібно його прописувати. Від європейських партнерів ми повинні вимагати лише одного – час на підготовку до відкриття ринку землі. Ми приймемо закон і припишемо правила гри, вказавши, що закон вступить в силу через 5 років. За ці 5 років у нас ще буде можливість внести поправки і допрацювати його, якщо ми виявимо, що щось у ньому не так.

Анатолій Клименко, власник МВК «Єкатеринославський»

- Як може в хірургічному блоці, хірург без підготовки вирізати грижу чи якусь іншу ваду? В нас в країні іде війна, вона признана світовими спільнотами. В країні немає грошей для того, щоб модернізувати і утримувати землі від російського завойовника. Хіба можна сьогодні перевантажувати ту машину, яка є аграрним комплексом ще одним психологічним вибухом, адже воно до цього іде.

Тому, що те, що появляється на шпальтах газет, інформаційного і масмедійного простору бентежить людей, утримувачів паїв.

Наше господарство це 60 відсотків людей пайовиків, ми їх любимо і знаємо. У нас гарні відносини. Будь-які малі заворушення в масмедійному просторі і всі ідуть.

Десятки людей, із тих, шо друкують закони мають по два, а то і по три паспорти. Чи потрібен їм український раб який трудиться на землі? Та ні. Їхні дочки і діти закордоном, і гроші також - все закордоном. Про який активний банк землі ми можемо говорити? Їх скуплять буквально моментально як тільки під себе напишуть закон. Я реально живу в своїй улюбленій країні на землі з тими людьми, з якими я працюю і після 7 років повернутися із Києва до Дніпра і зробити три підприємства з нуля це треба вміти. І нам дуже боляче дивитися на те, що проходить у ВРУ. Невже у нас немає українців, які б керували своєю країною, щоб займали посади де приймаються доленосні рішення, адже сьогодні такі рішення приймаються. Всі грабіжники кинулися до ринок землі, кинулися щоб швидко перетворити гроші, що мають в банках мають в товар, в землю. Забудьте за землю хоча б на 2 роки. Давайте розберемося з війною, економікою країни. Ви будете основоположниками тих людей що розвалять економіку країни, ухваливши закон про продаж землі.  Немає ні механізму роботи, ні захисту тих селян. Ми не розібралися. Ми чітко розуміємо, що нам хочеться і мати землі, і мати гроші. Треба гроші, щоб розвивати своє господарств.

Треба побудувати такий міцний фундамент, щоб ми не обділили людей, які працюють в Україні, щоб люди бачили майбутнє в цій країні. Не спішіть. Ми зробимо соціальний бунт в країні. Іде війна. Ми не готові до відкриття ринку землі.

Прес-служба Асоціації виробників молока