Між земельним ринком та привидом світової кризи: фінансовий стан трьох найбільших агрохолдингів

Українські аграрні компанії працюють сьогодні в ризикових умовах. Внутрішній бізнес-клімат штормить від очікувань щодо відкриття ринку землі. Адже допоки Верховна Рада не прийняла у другому читанні законопроект 2178−10 про обіг сільгоспземель, достеменно невідомо, скільки гектарів зможе придбати одна юридична особа та чи дозволять купувати землю компаніям, які зареєстровані за кордоном. У той же час ззовні вітчизняному агробізнесу загрожує ризик спаду світового виробництва. Ще в липні американський економіст Нурієль Рубіні, який передбачив фінансову кризу 2008 року, заявив у виданні Bloomberg про те, що економічна рецесія настане вже наступного року.

Agravery.com вирішив з'ясувати, в якому стані перебувають найбільші аграрні компанії України, котрі створюють більшу частину валової агропродукції, «завозять» в країну валюту і забезпечують роботою тисячі людей. Для аналізу обрано три з десяти найбільших агрохолдингів України. Критерієм відбору слугувала наявність у відкритому доступі актуальної проміжної фінзвітності за дев'ять місяців року. Показники діяльності обраних компаній можна вважати репрезентативними для окремих галузей АПК: Кернелу — для олійної промисловості, МХП — виробництва курятини та зерна, Астарти — виробництва цукру і молока.

Як перевірити фінансовий стан компанії?

Одними із найбільш суттєвих маркерів економічного здоров’я компаній є рівень їхньої рентабельності та платоспроможності. Рентабельність показує, наскільки ефективною є господарська діяльність компанії. Вона визначається діленням прибутку на дохід і виражається у відсотках. Платоспроможність показує здатність підприємства розрахуватись по своїх боргах. Для оцінки платоспроможності співвідносять борги компанії та її власні кошти.

При проведенні розрахунків Agravery.com скористався поширеними у світовій практиці показниками. Перше - EBITDA margin, тобто відношення EBITDA (прибуток від операційної діяльності+нарахована амортизація) до доходу компанії. Друге - Net debt/EBITDA, тобто співвідношення чистого боргу (=сумі всіх банківських кредитів за мінусом грошових коштів і короткострокових депозитів) компанії до її EBITDA. Це значення показує ту кількість років, яка знадобиться компанії для повернення своїх боргів, показник більше трьох вважається проблемним. Третє - Current ratio, співвідношення між оборотними активами і поточними зобов'язаннями. Якщо воно перебуває в межах від 1 до 3, то це означає, що компанія може розрахуватись по платежах. 

Показники порівнюємо в динаміці в рамках кожної окремої компанії. Оскільки агрохолдинги спеціалізуються на різних галузях АПК, то порівняння значень показників фінансового стану між компаніями є недоречним. Для розрахунків Agravery.com використовував проміжні фінансові звітності за 9 місяців за 2017, 2018, 2019 роки.

Що відбувається з фінансовим здоров'ям українських агрохолдингів протягом останніх трьох років?

KERNEL

Земельний банк: 550 тис. га

Країна реєстрації: Люксембург

Продукція: соняшникова олія та шрот, насіння соняшника, зерно

Хронологія подій:

— у 2017 році KERNEL придбав дві аграрних компанії і в такий спосіб збільшив свій зембанк на 217,5 тис. га.

— у лютому 2019 року до активів Кернелу увійшов залізничний оператор «РТК-Україна» разом з трьома тисячами вагонів-зерновозів, сума угоди сягнула $ 49 млн

— цьогоріч 5 грудня KERNEL купив за $21 млн активи олійноекстракційного заводу в Кропивницькому з потужностями переробки на рівні 274 тис. т насіння

Прибутковість компанії хоч і повільно, але зростає. Керівник казначейства KERNEL Руслан Аксьонов говорить, що компанія «не женеться за миттєвим прибутком, а зосереджена на тривалій перспективі, застосовує фінансові інструменти, які підтримують довгостроковий фокус». У звітному періоді агрохолдинг зібрав на 12% більше урожаю соняшника, ніж торік. За даними KERNEL, власні об'єми продажів соняшникової олії у липні-вересні цього року зменшились більш як на чверть, ніж в аналогічному періоді у 2018 р. Однак ціни на олію зараз вищі за минулорічні. Завдяки цьому і загалом сприятливій коньюктурі ринку маржинальність тонни олії у липні-вересні 2019 року виросла на 85% порівняно з аналогічним періодом торік.

У 2017−2019 роках KERNEL активно нарощував борги та зобов'язання. Для прикладу, у жовтні 2017 року компанія залучила кредит на $200 млн, через чотири місяці - ще на $100 млн. А нещодавно в жовтні 2019 року сама випустила євробондів на загальну суму $300 млн зі ставкою купона 6,5%. За липень-вересень цього року чистий борг компанії виріс на 65% і сягнув $1,14 млрд. У фінансовій звітності агрохолдингу зазначено, що зростання чистого боргу обумовлено новими стандартами звітності (МСФЗ 16), в результаті чого показник платоспроможності перетнув поріг «3».

З 2017-го на 2018-й рік у Кернелу погіршилась загальна ліквідність. По-перше, виросли поточні зобов'язання, по-друге, оборотні активи збільшились завдяки нарощуванню дебіторської заборгованості у 2,8 рази. Ризик полягає в тому, що теоретично покупці можуть прострочити «дебіторку», або взагалі не повернути її. Однак вже в наступному звітному періоді у компанії рівномірно зростали і зобов'язання, і активи. А дебіторська заборгованість хоч і незначно, але скоротилась.

Миронівський хлібопродукт (МХП)

Земельний банк: 370 тис. га

Країна реєстрації: Кіпр

Продукція: курятина, рослинні олії, зернові

Хронологія подій:

— у липні 2017 року підприємства МХП отримали понад третину від усіх дотацій аграріям — 132 з 400 млн грн. А в листопаді 2018 року — 800 млн грн компенсації витрат на запуск другої лінії виробництва на Вінницькій птахофабриці.

— у лютому 2019 року агрохолдинг завершив операцію з придбання більше 90% акцій словенської компанії Perutnina Ptuj, яка у свою чергу володіє потужностями з вирощування бройлерів у Словенії, Хорватії, Сербії, Боснії та Герцеговині.

— а вже в березні в МХП звільнили головного агронома через фінансові махінації.

— у червні Антимонопольний комітет України (АМКУ) почав розслідування дій групи «МХП» на ринку курятини за ознаками зловживання монопольним становищем. В листопадовому звіті АМКУ зазначив, що МХП має структурні ознаки монопольного становища.

Протягом трьох звітних періодів компанія щоразу збільшувала експорт курятини на 22−26%. Наразі МХП годує нею країни Середнього Сходу та Північної Африки, Европейського Союзу, Азії. Обсяги виробництва м'яса птиці за перші 9 місяців 2018 і 2019 років збільшувались на 8 і 18% відповідно. Внутрішня ціна також не відставала — у вересні 2018 року кілограм курятини вже коштував 39,66 грн/кг — на 5,6 грн дорожче, ніж у 2017 р. Після цього внутрішня ціна на м’ясо птиці стабілізувалась.

Разом з тим, у перші дев'ять місяців 2018 року на 13% впала маржинальність EBITDA по операціях з курятиною та рослинними оліями. У компанії це пов'язують головним чином із недоотриманням державних дотацій саме за період 2018 року, а також зі збільшенням витрат на адміністрування, продаж та розподіл, заробітну плату, логістику та оренду складських приміщень.

Також у перші дев'ять місяців 2019 року зменшився на 53% прибуток від вирощування зерна. Послугували цьому, зокрема, зниження цін на зерно, а також скорочення врожаю кукурудзи в 2019 році.

Як бачимо, в динаміці платоспроможність агрохолдингу трохи погіршується. Зобов'язання компанії більш як на 90% складаються з довгострокових кредитів, обсяги яких з року в рік зростають. Це може свідчити про хорошу інвестиційну активність холдингу. У травні цього року резонансною стала відмова ЄБРР кредитувати МХП. З посиланням на австрійське видання Kurier, інформагентство Укрінформ пише про те, що Kurier зумів викрити експортні прийоми МХП. «Річ у тому, що компанія знайшла спосіб обійти жорсткі обмеження на експорт курячого філе в ЄС. Курятина з кісткою відправлялася на заводи ЄС без сплати будь-яких мит, а далі кістку відрізали та продавали як куряче філе. Таким чином, курячі грудки вважалися продуктом ЄС і продаються як такі не лише у ЄС, але і безмитно експортуються на треті ринки, такі як Південна Африка», — передає Укрінформ. Власне, позика від ЄБРР мала покрити витрати на купівлю Perutnina Ptuj. Однак в МХП інформацію щодо відмови їм у кредиті спростували. Наразі компанія більше не потребує позик від ЄБРР. У вересні цього року агрохолдинг розмістив єврооблігацій на $ 350 млн з прибутковістю 6,25%.

Ліквідність МХП знаходиться на досить високому рівні. Протягом трьох років у компанії одночасно зростають обсяги поточних зобов'язання та оборотних активів. Причому в абсолютному значенні збільшується кількість грошових коштів — найліквіднішого активу. З вересня 2018 по вересень 2019 дебіторська заборгованість компанії виросла в 1,65 разів. Але у структурі оборотних активів на неї припадає менше 10%. Тому навіть, якщо «дебіторку» прострочать або не повернуть, компанія залишатиметься ліквідною.

Астарта-Київ

Земельний банк: 250 тис. га

Країна реєстрації: Нідерланди

Продукція: цукор, молоко, зернові та олійні, продукти переробки сої, біогаз

Хронологія подій:

— у вересні 2017 року Печерський суд наклав арешт на рахунки трьох дочірніх підприємств «Астарти». Компаніям висунули підозру в ухиленні від сплати податків. Однак вже другого жовтня арешт зняли.

— у лютому 2019 року розгорівся другий виток корпоративного конфлікту між «Астартою» та Олександром Коваленко, колишнім директором дочірньої компанії холдингу — «Агрофірмою «Добробут». Коваленко ще у 2017 році був відсторонений від посадових обов'язків через намагання вивести агрофірму зі складу холдингу. Зрештою два роки потому він звинуватив «Астарту» у викупі його частки акцій по заниженій ціні. У свою чергу, агрохолдинг подав зустрічний позов на 56 млн грн за розірвання договорів оренди з пайовиками та втрачену вигоду.

— 15 листопада котирування акцій компанії на Варшавській фондовій біржі впали до історичного мінімуму — 15,9 злотих/1 акцію.

За 9 місяців 2019 року компанія скоротила свій чистий прибуток на 70%. На тлі несприятливого розвитку внутрішніх і світових цін на цукор, Астарта звузила посіви цукрового буряку та згорнула діяльність одного із семи цукрозаводів. Це демонструє відповідь ринку на трирічне перевиробництво цукру. Що стосується переробки сої, то компанії вдалось навіть збільшити валову маржинальність цього сегменту виробництва на 3%. Переробним підприємствам зіграло на руку зменшення внутрішніх цін на сою. Останнє було спричинено, зокрема, «соєвими правками». Також, якщо у вересні 2018 року виробництво молока було збитковим для Астарти, то за рік його валова прибутковість сягнула 31%. Унаслідок сприятливого ринкового середовища та зміцнення гривні, зазначено у звіті компанії, середня ціна на молоко виросла на 26%. Та й загалом по країні тенденція така, що ціни на молоко справді ростуть, адже через скорочення поголів'я ВРХ на ринку є його дефіцит.

З вересня 2017 по вересень 2018 чисті борги Астарти виросли у 2,35 рази, а EBITDA зменшилась на 43,15%. Що відбулось із боргами? За цей період обсяги довгострокових кредитів скоротились з 1,3 млрд грн до 0,2 млрд грн. А короткострокових, навпаки, виросли з 1,9 млрд грн до 6,6 млрд грн. Одночасно короткострокові депозити зменшились у 2,3 рази, а запаси готівки — у 1,5 рази. Аналогічні зміни відбулись і в наступному звітному періоді. Результат — зниження платоспроможності компанії до критичного рівня.

Тож Астарта спроможна розраховуватись по своїх поточних платежах — показник загальної ліквідності все ще більший за одиницю. Однак він зменшується протягом двох років. На це вплинуло, зокрема, переведення 2,7 млрд грн боргу із довгострокових у короткострокові позики у 2018 році та аналогічне «переміщення» 2,1 млрд боргу у 2019 році. Відповідно це призвело до суттєвого збільшення поточних зобов'язань компанії.