Мін’юст створює нові запобіжники для протидії реєстраційному рейдерству

Про це розповіла Ольга Оніщук, заступник міністра юстиції з питань державної реєстрації, передає censor.net.ua.

«Рейдерство у сфері державної реєстрації в Україні виникло не вчора і навіть не кілька років тому. Це була системна проблема, яка існувала тривалий час. Звичайно, про якісь „швидкі“ кроки у питанні її вирішення говорити не доводиться. При цьому ми можемо сміливо стверджувати, що нам вдалося ліквідувати головну передумову рейдерства в державних реєстрах — комунальні підприємства, реєстратори яких допускали найбільшу кількість порушень. Вони були виключені з числа суб'єктів державної реєстрації», — повідомляє Оніщук.

Вона зауважує, що раніше у сфері державної реєстрації існував повний рейдерський цикл. Працювала організована група осіб, які, очевидно, були пов’язані між собою: починаючи від суб'єктів, які мали доступ до державних реєстрів і технічну нагоду здійснити захоплення майна через систему, закінчуючи колишніми посадовцями Мін'юсту, котрі акредитували таких осіб, «не помічали» їх злочинної діяльності та не скасовували незаконні реєстраційні дії за наявності очевидних, грубих порушень закону.

«Фактично це замкнуте коло було розірване. Тепер — слово за представниками правоохоронної і судової систем: перші мають провести ефективне досудове розслідування, другі — притягнути до кримінальної відповідальності усіх без виключення винних осіб, включаючи експосадовців Мін'юсту», — додає заступник міністра юстиції.

Це стало можливим завдяки створенню Офісу протидії рейдерству та запровадження на законодавчому рівні дієвих антирейдерських запобіжників: восени минулого року було прийнято перший пакет антирейдерських законодавчих змін, які набули чинності 2 листопада 2019 року.

«Сьогодні ми вже можемо привести багато прикладів успішного захисту прав іноземних інвесторів. Скажімо, ще на початку своєї роботи ми зіштовхнулися із зухвалою спробою рейдерського захоплення іноземного підприємства „Агро-Вільд Україна“, яке працює в аграрному секторі. Руками підставних осіб і чорних реєстраторів замовники атаки спробували захопити 100% власності компанії. Але цю атаку ми швидко „відбили“ — Мін'юст скасував незаконні реєстраційні дії», — зазначає Ольга Оніщук.

Однак, не зважаючи на певні успіхи, боротьба із реєстраційним рейдерством в державні ще триває. Більше того, це має бути перманентний процес: кроки для подолання рейдерства у державних реєстрах мають бути системними, адже рейдери постійно винаходять нові схеми атаки на бізнес, шукають нові шпарини для захоплення майна.

«Черговим потужним імпульсом у боротьбі із цим явищем має стати розроблений Мін'юстом спільно з народними депутатами антирейдерський законопроект, який, до слова, вже було зареєстровано у Верховній Раді України (№3774). Паралельно ми працюємо над вдосконалення функціонування державних реєстрів, зокрема їх технічної складової, з метою унеможливлення проведення реєстраційних дій за наявності відповідної заборони», — пояснює урядовець.

Мін'юст працює також над забезпеченням автоматичного обміну інформацією між Державним реєстром речових прав на нерухоме майно (ДРП), Державним земельним кадастром, Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців і громадських формувань (ЄДР), над забезпеченням взаємодії ДРП з Єдиним державним реєстром судових рішень для забезпечення максимально доступної та прозорої перевірки інформації про наявність судових рішень щодо нерухомого майна або корпоративних прав.

Це ті кроки, які значно знизять ризики внесення незаконних змін у реєстри. Однак можливості Мін'юсту значно звужуються, коли власники забувають про превентивні заходи — елементарні правила майнової і корпоративної гігієни. Для представників бізнесу — це, насамперед, належне оформлення установчих документів, зокрема статутів, в яких варто передбачити антирейдерські запобіжники, наприклад:

1. Передбачити обов’язковість нотаріального посвідчення договору про відчуження майнових прав або частки в статутному капіталі (для всіх юридичних осіб, крім ТОВ).
2. За можливості встановити умову про те, що окремі рішення загальних зборів, скажімо, щодо зміни керівника підприємства, мають підписуватися всіма присутніми учасниками (засновниками), а не тільки головою і секретарем, чи головуючим на зборах.
3. Визначити, що підписувати статут у новій редакції має не уповноважена особа, а учасники (засновники) товариства, які голосували за затвердження цього документу.
4. Прописати, що голова загальних зборів має обиратися із числа учасників (засновників) товариства.

«Крім того, не варто легковажити правилом „поінформований — значить озброєний“. Скажімо, можна скористатися послугами новітніх моніторингових сервісів, які дозволяють отримати миттєві повідомлення про зміну власника юридичної особи у Єдиному державному реєстрі. Адже профілактика рейдерської „хвороби“ іноді буває набагато ефективнішою, ніж її „лікування“», — підкреслює Оніщук.

Нагадаємо, на Вінниччині поліція запобігла рейдерському захопленню врожаю.