«Ми можемо стати альтернативою Китаю»: виробники на New Makers Kyiv назвали сильні та слабкі сторони України

Україна має потенціал стати альтернативою Китаю у виробництві – але для цього виробникам потрібно відмовитись від сировинної моделі та перейти до продуктів із високою доданою вартістю. Саме прив'язка до сировинної моделі, брак стандартизації та недостатня державна підтримка – це головні чинники, які стримують українське виробництво від виходу на глобальний ринок. 

Таку думку висловили учасники панельної дискусії «Як українським виробникам створювати глобальні продукти через людський ресурс», що відбулася в межах виробничого заходу New Makers Kyiv 16 квітня у київському КВЦ Парковий. Організатором події стала мережа індустріальних парків Formatsia by Alterra Group. У дискусії взяли участь Олексій Олійнічук (Enzym Group), Сергій Сальников (Suziria Group), Олег Авер'янов («Пожмашина»), Гліб Глібов (Метінвест Діджитал), Катерина Боршан (VECTOR) та Віталій Семчик (Deus Robotics). Модерував дискусію Юрій Свірський, CEO SK Industries. 

Говорячи про конкурентні переваги українських виробників, спікери передусім назвали здатність працювати в умовах невизначеності. 

«Українці дуже адаптивні. Ми постійно адаптуємося до кризи, революції, війни – і це наша головна сильна сторона», – зазначив Віталій Семчик, Deputy CEO компанії Deus Robotics. 

Але попри реальний потенціал, існують і системні проблеми, які заважають його реалізувати. 

Олексій Олійнічук, Chief Supply Chain Officer біотех-компанії Enzym Group сформулював головну: «Наша слабкість – прив'язка до сировинної моделі. Ми намагаємось експортувати прості продукти, а нам треба думати над доданою вартістю і унікальними продуктами». 

Саме тут, на його думку, і криється головна можливість: «Ми можемо стати альтернативою Китаю для європейського постачання. Але для цього треба інвестувати в людей».

Цю думку підтримав і Олег Авер’янов, CEO «Пожмашини»: «Коли відкриють кордони, багато людей може поїхати. Щоб утримати їх, ми маємо вже зараз створювати конкурентні переваги», – зазначив він. На його думку, тут важливу роль відіграють індустріальні парки на кшталт Formatsia: з спільними R&D-центрами, HR-агенціями та лабораторіями прототипування, що дають виробникам ресурси, які складно створити поодинці. 

Своєю чергою, на власному прикладі Олійнічук показав, як виглядає перехід від сировинної економіки на практиці: Enzym Group трансформувала бізнес-модель і перейшла від виробництва класичних дріжджів до продуктів на основі дріжджової клітини – зокрема таких, що дозволяють вести тваринництво без антибіотиків, що відповідає актуальному запиту європейського ринку. 

«Задумайтесь про кінцеву мету того глобального продукту, який виходить на ринок. Якщо є запит на ESG – не треба чекати, коли ці вимоги прийдуть в Україну», — наголосив він.

Не менш серйозною перешкодою Семчик назвав низьку схильність виробників до взаємодії між собою. Тоді як саме кластерна співпраця, спільний R&D та обмін досвідом між виробниками могли б стати інструментом, який наблизить Україну до статусу повноцінного виробничого хабу для Європи.

Сергій Сальников, директор департаменту виробництва Suzira Group, додав: слабкі сторони більшості українських виробництв схожі – відсутність стандартизації і залежність від людського фактора, що робить масштабування нестабільним. А без масштабування – неможливо говорити про системну конкуренцію з Китаєм ні за ціною, ні за обсягами.

Окремою проблемою залишаються відносини з державою. «У чиновників має з'явитися справжній промисловий патріотизм. Підтримка українського виробника – це головне, за рахунок чого українська держава стане успішною», – заявив Авер'янов.