Кримські мільйони: чи могли на півострові намолотити 1,4 млн тонн ранніх зернових?

Так, Віталій Поліщук 23 червня 2015 стверджував, що в Криму намолочено 914 тис. т зерна, а в цілому урожай досягне 1 млн т. Це було в той час, коли було зібрано вже 90% площ. Як найбільш оптимістичний результат, Поліщук називав цифру в 1,1 млн т. За його ж даними, середня врожайність становила 27,1 ц/га, а врожайність у 35,6 ц/га в посушливому Красноперекопському районі, а також у 29,9 ц/га в Червоногвардійському районі, 28,2 ц/га в Сімферопольському, 27,9 ц/га в Нижньогірському і 27,7 ц/га в Радянському районах, — тобто, всього 5 районах з 16-ти, — називалася як вища середньої по Криму. Отже, в решті регіонів, яких більшість, вона нижче середньої, і в деяких — значно.

Всього в Криму під урожай-2015 було посіяно 480 тис. га ранніх зернових, що набагато більше торішнього. Якщо 90% цієї площі було вже зібрано, то залишалося зібрати приблизно 48 тис. га. При заявленій Поліщуком середній врожайності в 27,1 ц/га, вони могли додати до зібраних 914 тис. т ще не більше 130 тис. т, тобто загальний підсумок зерна по Криму виходить не більше 1,044 млн т, як і передбачав на той час Поліщук , називаючи цифру в 1,1 млн. 1,4 млн т просто нізвідки взятися. Таким чином, приписка валового збору зерна ранніх культур урожаю-2015 року з Криму становить приблизно 400 тис. т, підрахував оглядач.

На переконання Артура Вороніна, і Аксьонову, і Константинову дуже хотілося отримати цього літа від «міністра» красивий снопик пшениці, перев'язаний російським триколором із заповітною цифрою з шістьма нулями перед телекамерами. Хіба міг Полішук відмовити начальству?

Крім того, є негласне завдання до осені рапортувати, що разом з пізніми культурами, до яких належав раніше і рис, але в цьому році рису не сіяли, що в Криму зібрано 2 млн т зерна або близько того. Отже, чим більше додати зараз, тим менше треба буде мухлювати з кукурудзою.

Вказує оглядач і на великі втрати зерна. Період збирання цього року розтягнувся майже вдвічі. А це означає, що колос при таких темпах збирання вже починав втрачати зерно. Затримка сталася, по-перше, через нестачу комбайнів. Їх не вистачало приблизно однієї тисячі, а Крим отримав з Росії в лізинг всього 200 машин. По-друге, через погодні умов. У період збирання 10—12 днів йшли дощі, що призвели до втрат зерна ячменю і пшениці.

Як зазначає Артур Воронін, ще в радянський час аграрії Криму прийшли до висновку, що зернові культури на півострові не є пріоритетними, оскільки це зона ризикованого землеробства. Зокрема, було вирішено, що такий район, як Бахчисарайський, взагалі не підходить для вирощування зернових через кліматичні особливості.

Але сьогодні, коли Крим потрапив в економічну кризу, російські політики вимагають, всупереч очевидній неефективності, розширювати в Криму посіви ранніх зернових, оскільки бояться, що Криму може не вистачити навіть вирощеного хліба. А просити хліб у Москви взагалі ризиковано. Це в хлібній Україні можна було сподіватися, що інші області поділяться урожаєм, а в Росії такий номер не пройде.