Космічні технології: як українські аграрії використовують в роботі супутники

Криза як стимул

Відомий світовий постачальник космічних даних і надання геоінформаційних сервісів компанія BlackBridge (раніше відома як RapidEye) розпочала супутниковий моніторинг в Україні території площею майже 5 мільйонів гектарів. Це — результат масштабного пілотного проекту, в якому бере участь BlackBridge. Як наголошує представник компанії Олена Аш, тим самим ринок отримав позитивний сигнал.

В Україні досвідом впровадження новітніх технологій моніторингу може похвалитися кілька агрохолдингів. Зокрема, активно в цьому напрямі працює «Сварог Вест Груп». Зі слів представника корпорації Олексія Гусака, в компанії як запозичають технології, адаптуючи їх до українських реалій, так і розробляють власні. «Для нас важливі точне позиціонування, дистанційне зондування полів, автоматизація процесів, автопілотування техніки. За рахунок цього ми досягаємо високого результату робіт, зменшуючи вплив людського фактора», — розповідає Олексій Гусак.

Останні два роки інтерес українських сільгоспвиробників до космічних технологій зріс, коментує генеральний директор «Седна-Агро» Олег Яровий. «Висока рентабельність виробництва зерна дозволяла працювати за звичними технологіями, безконтрольно і отримувати прибуток. Зараз рентабельність знижується, в тому числі через подорожчання пального, добрив, засобів захисту рослин», — зазначає Олег Яровий.

Погоджується з ним Олена Медведенко з Klever Systems: «Зміни в податковому законодавстві, менша врожайність, низькі ціни на зерно — це ті стимули, які змушують виробників думати про зниження собівартості».

«Якщо тема безпілотних літальних апаратів і польових метеостанцій цікава аграріям не перший рік, то про впровадження складних систем управління на основі космічного моніторингу почали активно говорити роки два тому. Вже маємо перший досвід», — додає Олена Медведенко.

Підіграватиме інтерес аграріїв і запуск нових супутників та систем обробки даних, переконана Олена Аш. «Компанія має ресурси для зондування Землі з високою роздільною здатністю (5 метрів), які можуть забезпечити мультиспектральну зйомку. Невдовзі матимемо групу міні-супутників, які гарантуватимуть щоденний моніторинг. Це відкриває нові можливості для використання даних», — коментує вона.

Точність понад усе

На переконання Олега Ярового, інвестувати в технології космічного моніторингу аграріїв стимулюватиме інтерес до систем точного землеробства, що базуються на даних супутників. «Точне землеробство дає можливість підвищити врожайність, заощаджувати на ресурсах, знизити хімічне навантаження на ґрунт добрив і хімікатів», — пояснює він. Як приклад Олег Яровий наводить диференціацію внесення добрив і засобів захисту рослин, поливу з врахуванням стану рослин, типу ґрунтів, рельєфу.

Трендом стає автоматизація техніки, розповідає Владислав Гахов з компанії «АгроІнвест». Системи паралельного водіння трактора доповнюють контрольовані комп’ютером системи автоматичного вирівнювання трактора і причіпного знаряддя, дотримання глибини висівання чи висоти штанги обприскувача тощо. «Це дає змогу працювати без перекриттів, знижує втомлюваність оператора, заощаджує пальне», — зазначає Владислав Гахов.

Крім того, космічні технології дозволяють також прогнозувати врожайність. «Крім візуального контролю за станом поля, аграрій отримує дані спектрального аналізу рослин. Маючи таку інформацію можна визначити зони на полі, де все добре, а де треба внести добрива. Таким чином маємо економію ресурсів і прогнозування врожаю», — підкреслює Олена Аш.

Агрономи проти

Серед стримуючих факторів усі спікери назвали персонал. «Космічні технології потребують інвестицій, але вони швидко окупаються, — зазначає Олена Медведенко. — У нас був проект минулого року, пов'язаний з моніторингом земель. Ми виключили з обробітку малородючі поля. За рахунок економії інвестиції в проект окупилися за рік двічі».

 «Інша справа — персонал. Ми купуємо агрономам планшети, інвестуємо в програмне забезпечення. Але агроном часто не бажає розібратися, що й до чого, далі працює по старинці», — наводить приклад Олексій Гусак.

На переконання Олени Медведенко, зміни в ставленні до космічних технологій повинні починатися на рівні керівництва. «Це бачення керівником того, як має бути. Якщо він до кінця не бачить цього, не включає роботу з даними в технологічні ланцюжки, то з цього нічого не вийде Повинні бути прописані всі алгоритми, контроль на всіх рівнях», — пояснює вона.

Часто керівники підприємств завищують очікування. «Вони хочуть побачити результат вже через рік. Але робити висновки на даних одного року — некоректно. Має пройти мінімум три роки», — пояснює Олег Яровий.

Крім того, власні можливості переоцінює і багато компанії-постачальники рішень для космічного моніторингу. «Потрібний періодичний контроль, консалтингова підтримка. Це колосальний об’єм роботи, кваліфіковані кадри», — додає Олег Яровий.

Що далі

Інтерес до космічних технологій з боку підприємств АПК зростатиме й далі. «Економіка — ключовий момент. За даними, які ми збираємо по різних компаніях, в тому числі Німецького аграрного центру, економія становить від 50 до 150 євро на гектар. Ця цифра залежить від того скільки факторів поєднується в програмі і від того, наскільки неоднорідними є поля. Чим вищий рівень неоднорідності, тим швидше інвестиції окупляться», — коментує Олег Яровий.

Прогнозує він ріст попиту на нові технології з боку середніх і навіть малих господарств: «Є можливість об’єднувати кілька невеликих підприємств на одній території і прискорити процес».

З його слів, ті компанії, які вже розпочали використовувати космічні технології, за кілька років опиняться у виграшному становищі, адже для впровадження з нуля потрібно чотири роки.

«Ринок послуг з космічного моніторингу буде розвиватися як реакція на ріст попиту», — додає Олена Медведенко. Вказує вона і на поступову сегментації ринку. «Ті компанії, які займаються всім і одразу або надають неякісні послуги, виходитимуть з ринку. Це процес наступних трьох-чотирьох років», — вважає вона.

За оцінками Klever Systems, українські аграрії концентруватимуться на таких продуктах, як контроль за земельним банком, космічний моніторинг посівів, а також на системи контролю роботи техніки.

Євген Пилипенко

фото: newhollandplm.com