Реклама

Комерційний директор «УкрАгроКом»: Близько 40% українських цукрозаводів не витримають конкуренції з європейськими колегами

Як можна замінити газ залишками рослин з полів, чи впливає геополітика на напрямки експорту українського цукру і чи просто знайти місце під побудову нового зернового елеватора, розповів комерційний директор компанії «УкрАгроКом» Павло Фесюк.

журналіст Agravery.com

За останні три роки компанії «УкрАгроКом» вдалось у 20 раз збільшити обсяги експорту цукру – з 200-500 тон до 8 тисяч тон. Водночас, менеджмент компанії побоюється конкуренції на експортних ринках цукру зі сторони своїх європейських колег. З жовтня 2017 року в ЄС планують відмовитись від квотування виробництва цукру. Очікується, що цей крок призведе до суттєвого нарощення виробництва продукту на європейських теренах. Яким чином можна вирішити проблеми з ефективністю та продуктивністю виробництва цукру, експортною логістикою та нарощенням потужностей для зберігання зерна, Agravery.com говорив з комерційним директором «Украгроком» Павлом Фесюком.

На посівних площах без змін

Ваша компанія нещодавно оголосила про намір залучити $1 млн на модернізацію Олександрійського цукрового заводу. Чиї кошти залучатимете? І що саме передбачатиме модернізація заводу?

- В модернізацію заводу цьогоріч ми інвестуємо власні $1 млн. Їх буде витрачено на оновлення виробничих потужностей нашого заводу, який працює уже 55 років. Ми поступово рухаємось від вузла до вузла у реконструкції та модернізації, аби підтримувати ефективність роботи заводу на заданому проектному рівні у 3 тисячі тон цукру на добу. Цього року плануємо замінити дві старі центрифуги «першого продукту» на нові такі установки німецького виробництва. Їх рівень автоматизації дозволить отримувати цукор вищої якості з меншими витратам енергії. Протягом наступних трьох років плануємо інвестувати $5 млн у проекти енергоефективності та глибшу переробку продукту. Конкретні графіки та терміни реалізації такого проекту назвати не можемо, оскільки все залежатиме від кон’юктури ринку.

Чи збільшувала ваша компанія цьогоріч посіви цукрового буряку? Чи змінювали ви взагалі цього року площі та структуру полів?

- Цього року ми скоротили площі посівів з 6,8 тисяч га до 6,4 тисяч га. Причина скорочення – негативний досвід минулих років та складні кліматичні умови минулої осені. Як пам’ятаєте, осінь була холодною та вологою. Тому ми були вимушені скоротити посіви буряки. По іншим культурам посівні площі майже не скоротились. Зараз маємо близько 31 тисяч га зернових та зернобобових посівів, близько 20 тисяч га посівів олійних культур.

У лютому стало відомо, що «УкрАгроКом» придбав КХП у Кіровоградській області. Чи планує ваша компанія і далі нарощувати елеваторні потужності?

- По деяким елеваторам в нас планується розширити потужності зберігання. З точки зору будівництва нових елеваторів ми розглядаємо можливості в регіоні у Миколаївській області будівництво нового елеватора. Але, на жаль, всі більш менш придатні для такого будівництва майданчики уже зайняті.

Якщо таки знімуть мораторій на продаж землі, чи готові викуповувати паї, якщо того забажають їхні власники? Чи маєте достатньо коштів на це?

- Якщо пайовики матимуть бажання продати свої ділянки, і матимуть на це законні підстави, то звісно ми будемо викуповувати паї. У нашої компанії достатньо стабільні фінансові показники. Якщо нам не вистачатиме грошей на викуп паїв, ми зможемо залучити зовнішнє фінансування.

А як ви взагалі ставитесь до можливого запуску ринку землі у тій концепції, що зараз пропонує уряд?

- Все, що спрямовано на послаблення чи дестабілізацію, я не підтримую. На сьогоднішній день в українському агросекторі достатньо високий рівень конкуренції. Наші цукрові заводи успішно конкурують з європейськими заводами. Будь-яка дестабілізація буде викликати структурні зміни всередині всього агросектору. Тому я вважаю, що питання земельного ринку не на часі.

Якщо ми говоримо про обмеження володіння землею 200 га, то це буде корисно лише власникам паїв та невеликим фермерським господарствам. Але виникає питання – а ті фермерські господарства є суттєвою ланкою виробництва агросектору? Чи вони є інноваційним драйвером агросектору? Ні. Можливо, вони експортують цукор? Ні. Якщо це умова МВФ – я це розумію. Якщо це «реформа» - я цього не приймаю.

Лушпиння соняшнику замість газу

Розкажіть, будь ласка, детальніше, про майбутні проекти енергоефективності, які планується втілити на Олександрійському цукровому заводі?

- Йдеться про перехід з природнього газу, основного енергоресурсу для роботи заводу, на спалювання у твердопаливному котлі рослинних решток.  Ми підрахували, що реалізація такого проекту дасть нам річну економію газу у $1,5 млн. Зараз у рік ми витрачаємо близько десяти мільйонів кубів газу, які коштують нам $3 мільйони. До реконструкції заводу на виробництво однієї тони цукру витрачалось 44-45 кубів газу на тону.

Чи зможете ви самостійно забезпечити Олександрійський цукрозавод необхідним обсягом тих рослинних решток для спалювання?

- Зараз підприємства компанії «Украгроком» забезпечують потреби Олександрійського цукрозаводу у цукрових буряках на 95%. Наразі «Украгроком» обробляє близько 80 тисяч га ріллі. На таких полях вирощуються різного роду культури, після яких лишаються рослинні залишки. Ми для себе порахували, що для заміни трьох мільйонів кубометрів газу нам потрібно буде 14 тисяч тон рослинних залишків. Ми здатні самостійно забезпечити необхідний обсяг такої сировини.

Олександрійський цукрозавод. фото: прес-служба «УкрАгроКом»

В якому саме вигляді ви будете спалювати ті рослинні залишки? У вигляді паливних пелет?

- Ні, ми пелетний завод будувати не будемо. Робота такого об’єкту даватиме додаткові енерговитрати для нашої компанії. Для початку ми плануємо будівництво маслоекстракційного заводу. На ньому буде встановлено обладнання, яке робитиме гранули з лушпиння соняшнику. І ті гранули якраз спалюватимуться замість газу.

Колір цукру має значення

Як відомо, у жовтні 2017 року Європейський Союз має намір відмовитись від квотування виробництва цукру. Нещодавно ви заявили, що такий крок ЄС може суттєво ускладнити експорт продукції українських цукроварів на зовнішні ринки. Чому ви так вважаєте?

- У конкуренції з нашими європейськими колегами є лише одна проблема – вартість сировини. На сьогоднішній день вартість цукрового буряку в Україні нижча, ніж в Європі. Продуктивність виробництва цукру в ЄС набагато вища.

Ми очікуємо, що із зростанням орендної плати за землю, з потенційним скасуванням земельного мораторію, з потенційним подорожчанням енергоресурсів, з ростом розміру мінімальної заробітної плати, що ми спостерігаємо з останнім часом всередині країни, основна перевага українських виробників цукру – дешевизна сировини – буде нівельована. Відповідно, вартість європейського цукру стане навіть нижчою української.

Варто очікувати, що із зняттям квотування виробництва цукру цукровари ЄС збільшать виробництво цукру на 1,5 млн тон, 1% від загальносвітового виробництва продукту. І потреби власного населення забезпечать, і зможуть постачати на експорт додаткові обсяги продукту.

Такі країни, як Ямайка, або інші, які збували свій цукор до ЄС, шукатимуть інші ринки збуту. Скоріше за все, це будуть саме ті ринки, куди продається український цукор. Тростиновий цукор по вартості дешевший від бурякового. Тому Україна навряд чи зможе так далі успішно експортувати на зовнішні ринки. Якщо Україна втратить експортні ринки, внутрішній ринок цукру стане профіцитним. В Україні виробляють щороку приблизно  2 мільйони тон цукру виробництва,  на внутрішньому ринку споживається 1,5 млн цукру. «Зайвими» стануть півмільйона тон цукру, які потрібно буде кудись продати.

Збільшиться конкуренція на внутрішньому ринку, ціна на внутрішньому ринку внутрішньому. І якщо при цьому таки зростатиме собівартість виробництва цукрового буряка, рентабельність роботи цукрових заводів в Україні буде зменшуватись. Тоді ті цукрові заводи, що зараз не мають власної сировинної бази, мають досить енергозатратне обладнання та низькі показники продуктивності, не зможуть конкурувати та будуть змушені закриватись. І це може бути до 40% цукрозаводів, з числа тих 43 заводів, що працювали минулого  сезону.

А чи є відмінності у якості цукру українського та європейського виробництва?

- Єдине питання щодо якості нашої продукту - це величина показника «ікумса”, або ж колір цукру. За європейськими стандартами, цукор має бути білішим від того, що виробляється в Україні.

Досі виробництво такого цукру нашій компанії було не вигідним, оскільки воно вимагає більших затрат газу та дає більші втрати цукру при виробництві. Трудомісткість виробництва цукру за європейськими стандартами білизни вища, ніж за українськими, продуктивність обладнання – нижча. Зрештою, ми до останнього часу не постачали цукор на ті ринки, що вимагають європейські стандарти якості продукту.

фото: прес-служба «УкрАгроКом»

Чи має ваша компанія обладнання для виробництва цукру, колір якого відповідає стандартам ЄС?

- Центрифуги «першого продукту» - це якраз те обладнання, на якому відбувається останній етап виробництва цукру та його «відбілювання». Тому ми і придбали дві таких установки в Німеччині, які буде запущено до початку сезону.

Логістика цукрового експорту

Який обсяг цукру Олександрійський завод експортував минулого сезону, і  скільки планує експортувати цього сезону? І в які регіони та країни ви експортуєте свою продукцію?

- Минулого року ми експортували 8 тисяч тон. На цей рік планували збільшити експорт до 10 тисяч тон. Чому саме планували? Бо на ринку зараз складається диспропорція. На внутрішньому ринку ціна склалась на рівні 14,5 тисяч гривень за тону, експортна ціна – $460 за тону, тобто 12,5 тисяч гривень. Різниця досить суттєва, аби вагатись – працювати на експорт, чи внутрішній ринок. Є ще такий фактор, як погодні умови. Україна цього року збільшила посіви цукрового буряка, тому обсяг виробництва цукру буде більшим. Тому наш експорт прямо залежатиме від того, як збалансується цього року ринок цукру.

Раніше більше працювали на експорт в Середню Азію. Зараз через геополітичні причини мусили переключитись на Північну Африку та Європу. Розглядаємо можливість поставок до Малайзії та Індонезії. Зараз погоджуємо з цими країнами вимоги по якості. Але більшою проблемою є логістика.

Теоретично, ми могли б постачати цукор в Іран. Щороку країна потребує 2 млн тон продукту. З Ірану санкції формально зняли. Але насправді досі не можна провести банківській платіж з України до Ірану і навпаки. Тому експорт цукру в цю країну поки неможливий.

 

Чи має «УкрАгроКом» проблеми з компенсацією експортного ПДВ при експорті цукру чи зернових культур?

- Для нас питання компенсації експортного ПДВ лежить трохи в іншій площині. У нас є можливість продавати свою продукцію за гривню, або ж експортувати за долар. У першому випадку обсяг податкового кредиту в гривні, що наприклад отримує Олександрійський завод, недостатній, аби повністю закрити всі податкові зобов’язання. У другому випадку ми не отримуємо компенсацію ПДВ. Ми вирішили, що з точки зору заводу та країни цікавіше недоотримувати дохід в гривнях та не мати компенсації ПДВ, але натомість натомість отримувати валюту. Із зерновими так само.

Чи виникають у вас проблеми з подачею вагонів у експортний сезон?

- Цукор перевозиться упакованим в мішках у критих вагонах чи в контейнерах. Але і критих вагонів чи контейнеровозів у експортний сезон також не вистачає. Нам завжди надають заявлений обсяг вагонів, критих чи зерновозів, просто із запізненням по графіку. При поставці цукру закордон є наступний момент. Значна частина нашого цукру експортується через Чорне море паромами, які перевозять вагони з продуктом. При цьому відповідальність за вагони, за їхню цілісність та їх повернення несе вантажовідправник, тобто ми. І це доволі складно.

фото: прес-служба «УкрАгроКом»

Одною з традиційних проблем взаємовідносин аграріїв і «Укрзалізниці» є часті випадки крадіжок вантажів з вагонів. Чи траплялись випадки, коли ваші вантажі крали з вагонів УЗ?

- Чотири роки назад у нас був випадок, коли контейнери з цукром, що прямували до Казахстану, хтось відкрив на кордоні з Росією. Нам тоді самостійно довелось залагоджувати ситуацію. Але більше подібних випадків не траплялось.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама