Коли я буду пишатися українським агробізнесом?

Минулого тижня вкотре переконався, наскільки корисно для людини подорожувати. Вилазити зі своєї «коробки», підніматися над рутиною, дивитися на альтернативи. Поділюсь недавнім діалогом з нідерландським фермером, у якого на відгодівлі 1000 телят.

Отже, приїхали до нього. Представляю гостей з одного з агрохолдингів: стільки-то сотень тисяч гектарів, стільки-то тисяч худоби, стільки-то птиці, стільки-то всього іншого... Реакцію нідерландського фермера цитую без перекладу: «Too bad you need that much to earn for living!..» Змушує задуматись, правда?

З іншого боку, логіка наших «латифундистів» зрозуміла: екстенсивний розвиток і покращення практик на якомусь клаптику для залучення фінансування під красиву історію про вже зроблене і світле майбутнє, виведення грошей і далі як Бог дасть.. Сумно, але зараз не про це.

Чи складно в Україні взяти додатково кілька тисяч гектарів під обробіток? При бажанні – зовсім ні. Чи складно менеджменту української агрокомпанії прийняти рішення про придбання додаткового обприскувача, аби бути гнучким в таймінгу операцій навесні? О, так! Чому? Та тому, що обприскувач дорогий, а земля дешева.

Стоп, а як же тези моїх колег та приятелів про те, що наші чорноземи – це безцінний та унікальний дар природи (який, до речі, ні в якому разі не можна продавати!)? Чому ж цей дар такий дешевий? Виходить якийсь когнітивний дисонанс...

В недалекому 2010 році я ще був студентом і мусив писати магістерську. Так ось: в ній були ось такі дві діаграми, що порівнювали структуру активів української та голландської молочної ферми ( «Benchmarking the Dutch and Ukrainian Dairy Farms with regard to Financial and Managerial aspects», повний текст доступний за посиланням: http://library.wur.nl/WebQuery/theses/1958722):

Частка «землі» в українців менша за частку «худоби» (!). В голландців «земля» займає близько 63%. Коли ти платиш 2000 євро за оренду гектара (як у випадку нашого друга, згаданого вище), то повинен серйозно задуматися, що вирощувати і як, аби бути прибутковим. Бути неефективним і не створювати вартість просто неможливо!

У нас надворі червень 2015 року. Ми ніяк не можемо домовитися, куди нам іти і як бути, запроваджувати ринок землі чи ні, як оподатковувати аграріїв… Ми піаримо створення десятків робочих груп і пишемо чергову «стратегію» (цього разу, звісно, кращу за всі попередні). Бізнес натомість знову не має чіткого розуміння, що його чекає і що йому робити.. Голландський фермер продовжує оптимізовувати кожен квадратний метр своєї землі.

Так ось, я буду пишатися українським агробізнесом тоді, коли отой відсоток на українській діаграмі перевалить хоча б за 50%!