Імпорт карбаміду зріс вдвічі

Про це пише «Інфоіндустрія».

Так, з початку року імпорт карбаміду йшов з перевищенням в 2-2,5 рази від звичайних обсягів, але в квітні перевищив всі очікування ― зростання імпорту за квітень в 3,4 рази в порівнянні з минулим роком.

«Тут позначилися відсутність виробництва карбаміду в Черкасах, нестача товару від ОПЗ, але найголовніше ― в цьому році аграрії сміливо замінювали карбамідом відсутню селітру. Адже зупинка заводів супроводжувалася величезним боргом за непоставленими добривами. Загальна недопоставка по добривах в березні могла перевищити 300 тис. тонн. Аграрії позбавились оборотних коштів, заплативши передоплати, які можуть повертатися ще дуже довго», ― зазначають в «Інфоіндустрії».

Крім того, імпорт нітратних добрив в поточному сезоні виріс в 1,55 разу. Найбільше зріс імпорт замінників селітри, імпорт чистої селітри зріс лише на 10%. Споживання нітратних добрив у 2017 році за чотири місяці знизилося на 100 тис. тонн в порівнянні з минулим роком і склало близько 620 тис. тонн.

Сезон виявився складним і по NPK. Імпорт всіх видів трикомпонентних добрив зріс на 21%. Основне зростання імпорту забезпечували висококалійні NPK (8:20:30, 10:26:26, 8:19:29). Імпорт NPK 16:16:16 зріс лише на 8,5%. У той час як імпорт NPK 10:26:26 виріс на 18,8%.

До того ж, у поточному сезоні на 29,3% зріс імпорт фосфорних добрив. В Україні виробництво цих добрив скоротилося з 9,9 до 6,4 тис. тонн. Імпорт же за чотири місяці склав трохи більше 105 тис. тонн.

На ринок калійних добрив України повернувся «Уралкалій». Після введення ембарго на калій в 2015 році, поставки велися тільки з Білорусі. Однак, імпорт калію хлористого в 2017 році за чотири місяці скоротився в 3,93 рази в порівнянні з першими місяцями 2016 року. В Україні зростає імпорт без-хлорних калійних добрив.

Зазначається, що потенціал споживання ринку України, на жаль, не зможе розкритися в найближчі роки. Війна на Донбасі і анексія Криму внесли свої корективи в стосунках з найбільшим постачальником добрив на український ринок.

Так, замість 8-9 млн тонн необхідних добрив для сільського господарства країни, споживання обмежується 5,3-5,5 млн тонн на рік.