Громадам треба надати можливість самостійно розпоряджатися землею

Держава й досі найбільший землевласник в країні

Не дивлячись на те, що процес роздержавлення землі, ліквідації радгоспів та колгоспів почався чверть сторіччя тому, він ще далекий до завершення. Держава й досі найбільший землевласник в країні. В Україні є 60 млн га землі. При цьому більше 70% з них (42 млн га) - земля сільгосппризначення, що розташована за межами населених пунктів. Це один з найвищих показників у світі. При цьому 32 млн га вже давно розпайовані. Але ще 10,5 млн га - досі державні.

Велика частина цієї землі розташована в межах об’єднаних територіальних громад.  Та законодавство не дозволяє громадам ними розпоряджатися. Замість громад землею розпоряджаються представництва центральних органів влади. При чому, роблять це на свій розсуд, не узгоджуючи свої дії з мешканцями, не зважаючи на перспективні плани розвитку.

Окрема проблема – ціна. Представники багатьох громад висловлюють впевненість, що чиновники здають землю задешево. Чи то через недостатній рівень компетентності, чи то через зацікавленість – але бюджети недотримують кошти.

Нарешті, третя проблема – «сіре використання». За документами, держземля є пустирем. А насправді вона активно використовується. А чиновники цього «не помічають».

Ці фактори, в тому числі, і є одним з причин низьких орендних ставок в Україні.

Найвищий розмір орендної плати зараз в Данії, Ірландії та Нідерландах - понад 600 дол./га/рік. У постсоціалістичних країнах ставки нижчі – але вищщі, ніж у нас. Наприклад, Болгарія - 278,94 дол./га/рік., Литва 54 дол./га/рік, Словаччина - 26 дол./га/рік.).

В Україні орендна плата на землю у приватній власності коливалася навколо 75 дол./га перед знеціненням гривні, а в 2015 році становила близько 32 дол./га (зі значними відмінностями в розрізі регіонів).

Я впевнений, що саме земля є центральним фактором планування розвитку громад. Все просто: саме на землі будуватимуть сільськогосподарські, промислові, обробні підприємства, об’єкти відновлювальної енергетики. В свою чергу, ці підприємства стануть донорами бюджету напряму (через податки, збори, рентні платежі) та опосередковано (надаючи робочі місця й зарплатню працівникам, а значить – й головний місцевий податок – податок на доходи фізичних осіб).

Й лише нові, системні та довготривалі джерела доходів громад зможуть гарантувати сталість надання медичних, освітніх, культурних та безпекових послуг у майбутньому.

Громади зможуть розпоряджатися землею

Нещодавно прем'єр-міністр Володимир Гройсман доручив Мінрегіону та Мінагрополітики розробити законопроект про передачу на місця повноважень з розпоряджання землею у межах юрисдикції ОТГ. Команда Мінрегіону та долучених експертів його оперативно розробила.

Законопроект  розширює повноваження місцевого самоврядування у сфері земельних відносин. Планується надати ОТГ повноваження розпоряджатися землями за межами населених тих пунктів, що знаходяться у їх юрисдикції.

Для цього вносяться зміни до Земельного кодексу України, законів «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про оренду землі».

Зокрема, громади отримають такі повноваження:

• Розпорядження землями державної власності, передача земельних ділянок держвласності у власність громадян та юросіб, надання земельних ділянок у користування.
• Зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності. Як розташованих у межах населеного пункту, так і у межах ОТГ.
• Вилучення земельних ділянок державної та комунальної власності, які перебувають у постійному користуванні, за умови повного відшкодування землекористувачу збитків, спричинених цим.

Я впевнений, що курс на реальну децентралізацію - безальтернативний. А реальної вона стане лише тоді, коли громади отримають землю. Переконаний, що сукупне тиск громадянського суспільства, преси, здорової частин виконавчої та законодавчої влади, а також наших зарубіжних партнерів все ж призведе до введення здорової системи земельних відносин. Й парламент підтримає законопроект.