Головні тренди річкових перевезень: як оживає Дніпро

Навігація на Дніпрі в цьому році може відкритися раніше намічених термінів: якщо погода дозволить — то вже в лютому. Нагадаємо, в минулому році навігація стартувала 6 березня і це було на рекордні два тижні раніше, ніж в 2018-му. Таке збільшення навігаційного періоду є одним з тих факторів, які посприяли збільшенню вантажоперевезень. Так, в 2019 році перевезення по Дніпру досягли майже 11,8 млн тон, що на 19,1% більше, ніж роком раніше. Ключовим драйвером зростання залишається аграрна продукція: якщо в 2018 році по Дніпру перевезли 3,1 млн тон зернових, то в 2019-му — вже 4,8 млн тон (+54%). Які ж основні тренди річкових перевезень останніх років.

Каботажні перевезення масла

Одним з нових трендів 2019 року стало перевезення в каботажі олії. У травні минулого року перша партія вирушила з Дніпра в Миколаїв. Спочатку олію, вироблена на заводі «Олейна» (належить «Бунге Україна»), який розташований в місті Дніпро, доставляли автоцистернами в Дніпровський річковий порт (належить «Укррічфлоту»). А вже звідти наливне судно відвозило вантаж на перевантажувальний термінал «Евері» в Миколаївському морському порту. Там було вперше здійснено завантаження танкера олією одночасно по олієпроводу з берега і з судна на судно.

Для цього використовували три танкера компанії TransShipOil (розробник проекту перевалки) із середньою вантажомісткістю 2700−3000 тон. Два судна перевозять олію, одне використовується як накопичувач. За оцінками компанії, є можливість відвантажувати олію з декількох точок на річці. А в перспективі після навантаження в Миколаївському порту олію можна довантажувати на рейді (зараз великі судна іноді довантажуються олією в Південному або Чорноморську). За найскромнішими підрахунками, навіть без збільшення спеціалізованого флоту в рік в каботажі можна перевезти близько 250 тис. тон олії.

Затребуваність майданчиків для перевалки зернових

Швидкими темпами розвиваються річкові термінали, в інфраструктуру яких за останні роки здійснено значне інвестування, з'являються нові гравці. Наприклад, активно розвиває річкові термінали компанія «Аскет Шиппінг», яка до 2018 року річковий логістикою взагалі не займалася, а тепер оперує двома терміналами. У Запоріжжі у компанії вже є критий склад ємністю одночасного зберігання дві тисячі тонн, на цей рік планується введення в експлуатацію складу і на Дніпровському терміналі.

Перевалка агропродукції привертає увагу і тих, хто раніше займався іншими видами вантажів. Починають навіть з менш ефективного прямого варіанту перевалки з майданчиків без складів. Так зробив «Київський річковий порт», акціонери якого вирішили придбати в Переяслав-Хмельницькому майданчик. Поки він не обладнаний, без складу, але вже встановлено мобільний перевантажувальний обладнання.

Збільшення каботажного флоту

У 2018 році намітилося збільшення каботажного флоту для перевезення зернових вантажів. Традиційно в цій ніші активно розвивається «НІБУЛОН», який будує власний річковий флот. Але минулого року на ринку стали з'являтися нові хоч і невеликі, але перспективні гравці. Такі, як компанія «ГРЕЙН-ТРАНСШИПМЕНТ», що модернізувала кілька барж і буксирів.

У 2019 році цей процес продовжився. Компанія на «ДУНАЙСУДНОСЕРВІС» в Ізмаїлі будує серію відразу з восьми барж (осадка — 3,1 метра, валова місткість — 3,1 тис. тонн, довжина — 79,4 метри). Дві баржі з цієї серії вже експлуатуються.

У 2018 році почав працювати на українських річках флот групи компаній «Агровіста»: чотири баржі загальною вантажомісткістю 8 тіс. тон і два буксири можуть перевезти за рік по Дніпру не менше 100 тис. тон вантажів. Зараз цей флот доставляє в основному кукурудзу зі Світловодського річкового терміналу на рейд Херсонського і Миколаївського морських портів, але возить і вантажі сторонніх замовників з інших терміналів.

Зараз до б/у флоту приглядаються і інші гравці, які почали працювати на внутрішніх водних шляхах. Будівництво нових суден для них поки що залишається занадто дорогою інвестицією. Тому такі компанії вважають за краще купувати б/у буксири та баржі в Європі і модернізувати їх вже на українських потужностях.

Перевезення міндобрив

2018 рік став знаковим для річкових перевезень міндобрив. Цьому сприяла і жорсткість заходів щодо російських добрив (ринок був практично закритий для російського КАС, постраждали карбамід і селітра, українські ж виробники повністю покрити потребу в цих добривах виявилися нездатні).

Морем в Україну пішли, зокрема, грузинські та болгарські азотні добрива. Частково з морпортів вони йшли одержувачам далі по Дніпру. Цю нішу заповнила компанія «Белор Україна», яка навіть купила для каботажних перевезень КАС танкер «Одіссей І» ємністю 500 тон.

Річковий Форум 2020

5 березня в Києві відбудеться «Річковий Форум 2020», який збере всіх помітних гравців ринку річкових перевезень України, а також існуючих і потенційних вантажовідправників в цьому сегменті логістики. На ньому учасники обговорять як успішні кейси, наявні на цьому сегменті ринку сьогодні, так і проблеми, а також — подальші перспективи. Партнерами форуму виступають: Європейська Бізнес Асоціація, Американська торгівельна палата та Українська Зернова Асоціація

Зареєструватися для участі в форумі можна за посиланням foodagri.in.ua/richkovyy-forum/richkovyy-forum-2020