ГМО-рослини: чи введе Україна мораторій на вирощування

Цей Законопроект було зареєстровано ще у липні 2016 року, і він передбачає введення до 2023 року мораторію на вирощування генетично модифікованих сільськогосподарських рослин. Заборона виправдана тим, що існує науково-методична невизначеність щодо ризику і наслідків виробництва, переробки та використання ГМО, здатних до самовідтворення або передачі спадкових факторів. Законопроектом пропонується дозволити вирощувати генетично модифіковані сільськогосподарські рослини виключно для проведення наукових досліджень. За порушення вимог щодо експорту продукції із застосуванням ГМО, здатних до самовідтворення або передачі спадкових факторів, передбачено штраф від 50 до 100 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Законопроект переслідує мету проведення належних експертиз до 2023 року щодо економічної доцільності, екологічної, біологічної, генетичної безпеки та користі для здоров’я людини ГМО. І у випадку, якщо експертизи обґрунтовано спростують негативний вплив ГМО на живі організми та навколишнє природне середовище, дія мораторію буде зупинена.

А що ж думають з приводу ГМО інші країни світу? В США модифіковані сільгоспкультури активно вирощуються та споживаються. В той час, як Європа не так позитивно дивиться в сторону таких сільгоспкультур, надаючи «премію» європейським постачальникам сої «Без ГМО» в сумі від 30 до 55 Євро за 1 метричну тонну. А, наприклад, в Польщі з  з 1 січня 2019 року має вступити в силу закон, що забороняє використання модифікованого соєвого шроту. 

В Україні де-юре всі ГМО заборонені. Закон України "Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів" забороняє обіг ГМО-продуктів, які не внесені в Державні реєстри ГМО сортів сільськогосподарських рослин та порід тварин, створених
на основі ГМО.

Проте, жодний сорт культурних рослин до Державного реєстру генетично модифікованих організмів на сьогодні не занесений.

Таким, чином, продукти ГМО в Україні офіційно не вирощуються. Оскільки жодна генетично модифікована культура в Україні офіційно не зареєстрована, то їх ввезення в Україну та культивація є незаконними.

Де-факто ж в Україні протягом останніх років багато фермерів оцінили нову технологію і почали активно вирощувати ГМ культури – стійкі до гербіцидів сою, ріпак, кукурудзу, гречку. Такий тіньовий ринок ГМ продукції приносить великі прибутки, продаючись як «чисті» культури. За неофіційними даними близько 80 % сої та 10% кукурудзи вирощують в Україні з ГМ-насіння.

Модифіковані рослини мають багато корисних господарських властивостей: посухостійкість, стійкість до бактеріальних та вірусних захворювань. Але проблема екологічної безпеки досі досконало не досліджена.

В аграрних підприємств під час активного сезону збору та зберігання зернових культур на елеваторах (складах), може виникнути проблема, коли підприємство здає «чисте» зерно, а потім вже перед самим експортом зернових виявляється, що з елеватора було видано сільгосппродукцію, яка містить ГМО.

Для того, щоб уникнути схожих ситуацій, рекомендуємо максимально захистити інтереси підприємства, вносячи до договір зберігання відповідні положення щодо перевірки якості зернових культур, що відвантажуються, а також положення щодо запровадження відповідних штрафних санкцій.

Наприклад:

"При відвантаженні та/або переоформленні ріпаку з Зернового складу, Зерновий склад зобов’язується забезпечити виконання наступних умов:

(а) перевірка якості проводиться по кожному вагону/автомобілю; (б) зерновий склад проводить окрему перевірку на наявність ГМО відповідною сертифікованою лабораторією з наданням протоколу випробувань на наявність ГМО.

Якщо у результаті такої перевірки на наявність ГМО, результати будуть позитивним, то всю відповідальність за наявність ГМО несе Зерновий склад, компенсуючи всі можливі витрати (збитки, включаючи упущену вигоду) Поклажодавцю. У разі незгоди з результатами випробувань, зацікавлена сторона має право звернутися  до ДП «Державний центр сертифікації» для проведення повторних випробувань. Результати випробувань отримані від ДП «Державний центр сертифікації» являються остаточними».

Враховуючи вищевикладене, допоки в світі не вирішиться остаточно питання щодо безпечності та легалізації розробок генної інженерії, аграрію потрібно вже зараз захищати свій бізнес, працюючи в поточному правовому полі України.