Глибока переробка та виробництво ready-to-eat принесуть бонуси в контексті доданої вартості, логістики, збуту

На цьому етапі ключовий виклик на шляху до побудови агропромислової екосистеми в Україні — це трансформація моделі виробництва сировини у модель глибокої переробки та створення готових продуктів. Це концепт, який дасть багато бонусів в контексті доданої вартості продукції, логістики, збуту та загалом життєздатної стратегії для національної економіки, яка все більше інтегрується до європейського ринку. 

Але сама по собі трансформація виробництва — це лише вершина айсбергу, а в глибині український бізнес потребує ретельної роботи зі стратегією та підходами до створення й просування продуктів, а також своєї соціальної ролі в цьому. На прогресивних світових ринках бізнес працює за принципами сталого розвитку, тому ми не можемо собі дозволити виробляти продукти з серії "дешево та смачно". Натомість ми маємо будувати українську агропромислову екосистему на відповідних цінностях та принципах, які і об'єднають підприємства всіх ланцюгів в агропродовольчій-сфері, дозволять вийти на преміальні ринки та посилити соціальну відповідальність бізнесів.

Щодо об'єднання — зрозуміло, що для швидкого розвитку треба рухатись разом. Проблема в тому, що в культурі українського підприємництва не вистачає співпраці та довіри. Але є підходи, які дозволяють із цим працювати. Поділюсь, як це реалізується в рамках одного з наших проєктів з розвитку регіонального підприємництва "Курс на незалежність". Ми спільно урядом Німеччини та німецьким банком розвитку DEG надаємо освітню та грантову підтримку малим та середнім бізнесам, що виробляють сировину чи готові продукти, супроводжуємо їх від стратегії створення продукту до виходу на ринок, включаючи питання логістики, співпраці з ритейл-мережами тощо, навчаємо стандартам якості, соціальній відповідальності. У нашій агропромисловій екосистемі, яку ми розвиваємо, вже є 309 таких бізнесів. 

Ми обираємо тих підприємців, які готові втілювати принципи сталого розвитку, яким близькі ці цінності. Зрозуміло, що на початку створення бізнесу головна мета — почати генерувати прибуток. Але ми намагаємось донести, що прозорість ведення бізнесу і соціальна складова є не менш важливою на старті, її одразу треба закладати у стратегію. Тим паче, що такий підхід дає зелене світло для виходу на європейські ринки.

Серед цінностей сталого розвитку, що є важливими для сучасного споживача, я б відзначив простежуваність продукту та бездоганну репутацію бренду. Як давно він на ринку, чи платить податки, чи робить соціальні проєкти, як і де вироблялась сировина для цього продукту, його склад корисний чи, навпаки, нашкодить здоров'ю, а яка в нього упаковка? По-перше, це повага до споживачів. По-друге, це стимулює розвиток усвідомленості споживачів, вони починають обирати якісну їжу з прозорою історією. І по-третє, інші бізнеси теж починають втілювати ці принципи, щоб бути конкурентоспроможними. Побудова гарної репутації бренду є важливою частиною розвитку агропродовольчої екосистеми та допомагає швидше виходити на нові ринки.

Важливо аналізувати зовнішній світ і орієнтуватись не тільки на інноваційні тренди у споживанні, а й на потреби у звичайних продуктах. Наприклад, один з ключових продуктів "Астарти" для експорту — це цукор, який є досить дефіцитним на європейському ринку, а споживають його там багато, близько 17 млн тонн на рік. І ЄС розглядає Україну як ключового імпортера цукру. Тому ми залучаємо малих та середніх фермерів до співпраці, аби вони вирощували цукровий буряк, який ми перероблятимемо та збільшуватимемо експорт, це теж приклад, як має функціонувати повноцінна екосистема. Другий продукт — це протеїни, продукти переробки сої, які ринок ЄС також активно імпортує, як для кормової, так і для харчової галузі. І чим більше напрямків переробки ми запровадимо, тим цікавіші ринки з точки зору доданої вартості та преміальності будуть нам доступні. 

Серед конкретних харчових трендів, що зараз найбільш актуальні та імплементуються новими бізнесами в межах нашого проєкту, я б у першу чергу відзначив ready-to-eat. Інформаційні технології дуже пришвидшили наше життя, це нас змушує бути постійно в русі і готувати вдома на кухні — це вже в якомусь сенсі розкіш. Другий — це зручне фасування, наприклад, мед у стіках, що робить цей корисний продукт доступнішим у споживанні. Третій — якісні екологічні овочі та фрукти, наприклад, один з бізнесів з нашою підтримкою запустив автоматичні теплиці, і в Україні зараз є особлива потреба в такому напряму, враховуючи втрати територій та робочої сили внаслідок війни. Також активно розвивається крафтове виробництво сирів, хліба, різних нішевих продуктів з унікальними рецептами виробника. Важливо вивчати ці тренди, аналізувати, яка з ніш ще не заповнена і йти в неї. В Україні вже розвивається комунікація про це на рівні професійних спільнот, наприклад, незабаром відбудеться New Food Summit, де досвідом ділитимуться гравці agrifood-сфери.

Малі та середні підприємства є фундаментом економіки. І великим компаніям варто системно підтримувати їх своїми ресурсами, знаннями та репутацією й ініціювати створення агропромислової екосистеми, що побудована на спільних цінностях, розумінні реальних потреб ринку та єдиному баченні майбутнього.