Ферма на Сумщині збільшила надій корів більш ніж вдвічі

Про це повідомляє milkua.info.

За словами генерального директора Надії Вайло, переломним моментом для розвитку «Велетня» стала зустріч з Асоціацією виробників молока. Після вступу до АВМ у 2011 році вирішили реконструювати господарство та перейти на нові технології під керівництвом фахівців Консультаційного центру АВМ Михайла Білоконя та Сергія Филя.

«Вийшов симбіоз консультантів та наших спеціалістів господарства. Колектив "Велетня" молодий — вони не мали стереотипів, тому прислухалися до консультантів із самого початку. Час показав, що довіритися фахівцям КЦ було вірним рішенням», — ділиться спогадами Надія Вайло.

До 2011 виробничий майданчик «Велетеня» був типовою прив’язною фермою радянського типу, який включав три відділення молочнотоварних ферм та відділення відгодівлі бичків.

«Спершу встановили програму управління стадом Uniform-Agri. Поступово переходили на безприв’язну систему утримання худоби: перевели дійне стадо, а згодом і решту тварин на один відділок, установили доїльну залу типу „ялинка“ 2×14, реконструювали корівники», — розповідає Сергій Филь, керівник департаменту технологій виробництва молока КЦ АВМ.

За словами фахівця КЦ АВМ, змінили технологію вирощування молодняка: «Запровадили індивідуальне утримання телят. У 2013 році перейшли на 8-літрову схему випоювання телят — 4 л молока двічі на добу».

З кожним роком у господарстві поліпшували технологію заготівлі грубих кормів — люцернового сінажу та сіна і кукурудзяного силосу, балансували і випробовували раціони.

«Частка грубих та соковитих кормів в загальнозмішаному раціоні дійних корів на початку лактації у „Велетні“ становить 52%. У цьому регіоні складно вирощувати люцерну, тому не можемо триматися рівня 55%. Уміст концентрованих кормів не перевищує 50%. Раціон корів другої половини лактації містить 60% основних кормів і 40% — концентрованих», — додає експерт.

Нагадаємо, Черкащина збільшила продуктивність корів до 3930 кг.