Європарламент закликає Україну не вводити квоти на імпорт добрив

Про це йдеться у листі Європейського парламенту до Миколи Точицького, представника України при Європейському Союзі, яке є у розпоряджені Аgravery.com.

«Ми з великим занепокоєнням дізналися про плани українського уряду щодо обмеження експорту добрив з ЄС шляхом запобіжних заходів. Особливо враховуючи, що жодна з умов, передбачених ст. XIX ГУМТТ (Генеральної угоди з митних тарифів і торгівлі) та Угоди СОТ (Світової організації торгівлі) про гарантії не була порушена: імпорт не зростав ні стрімко, ні різко, щоб не завдати серйозної шкоди українським виробникам, чия ситуація покращується», — зауважують у Європарламенті.

Зазначається, що у вересні 2019 року Українське антимонопольне відомство вже зробило висновок, що один із виробників, який просить про ці заходи, користувався та зловживав монопольним становищем на українському ринку добрив. Процедура, описана в цьому рішенні — включаючи призупинення виробництва добрив для підвищення внутрішніх цін і отримання прибутку від торгівлі в середині компанії газом на шкоду виробництву добрив — ставлять під сумнів справжні причини, чому український уряд зараз прагне забезпечити монополізм тому ж виробнику на шкоду українським фермерам.

«Ми погоджуємось, що місцеву монополію слід викорінити прозорим, відкритим та недискримінаційним шляхом, дозволяючи всім зацікавленим сторонам брати участь. Ми закликаємо вас та ваш уряд переглянути пропозицію Міністерства економічного розвитку України та не вводити квоти на імпорт добрив ЄС в Україну», — закликають члени Європарламенту.

Члени Європарламенту наголошують, що це особливо стратегічно важливо, оскільки ЄС та Україна пережили багато разом за останнє десятиліття. Європейський Союз підтримував Україну в складний час. Ми запровадили далекосяжні економічні санкції у відповідь за порушення суверенітету України щодо Криму та Сходу України. Ми прагнемо зберегти роль України в транзиті газу до Європейського Союзу. Експорт природного газу з Європейського союзу в Україну зростає, що допомагає гарантувати енергетичний суверенітет України. Зростають також інвестиції ЄС в інфраструктуру для збільшення експорту газу в Україну.

«В останні два десятиліття ЄС надав Україні мільярди євро макрофінансової допомоги. Трохи більше тижня тому ЄС знову схвалив близько €1,2 млрд макрофінансової допомоги, щоб допомогти Україні впоратися з економічними наслідками пандемії COVID-19», — додають представники ЄС.

У Європарламенті стверджують, що вершиною співпраці та партнерства України та ЄС є Угода про асоціацію 2014 року, яка включає поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі (ПВЗВТ). У 2017 році, з огляду на глибокі економічні проблеми, з якими стикнулася Україна, ЄС ще більше лібералізував імпорт, використовуючи регламент про автономні торговельні преференції.

«З моменту набуття чинності ПВЗВТ в 2016 році торгівля між ЄС та Україною зросла більш ніж на 65%, досягнувши €43 млрд у 2019 році, при цьому український експорт збільшився на 53%. Український сільськогосподарський експорт виріс на 67%, хімічної промисловості на 68%, а машини та експортне обладнання — на 48%. В сільському господарстві відбулося вражаюче зростання: український експорт ячменю до ЄС збільшився на 228%, а кукурудзи — на 92%», — підкреслено у листі.

Слід звернути увагу, що одним із успіхів ПВЗВТ між ЄС та Україною є зростання експорту добрив ЄС в Україну. Після санкцій, запроваджених Україною щодо імпорту добрив з Росії, саме на допомогу українським фермерам прийшли постачальники ЄС, надаючи їм доступні та якісні поживні речовини для забезпечення живлення їх сільськогосподарського виробництва.

«Заміна російських добрив експортом з ЄС є символічною перемогою ПВЗВТ між Україною та ЄС та Східного партнерства над газовою монополією та роками подвійного ціноутворення природного газу», — підсумовують Європарламентарі.

Нагадаємо, Аграрний комітет прийняв одноголосне рішення рекомендувати Міжвідомчій комісії з міжнародної торгівлі (МКМТ) не підтримувати запровадження квот на імпорт добрив.