Експортна стратегія України має на меті збільшити товарооборот у 2 рази за 5 років

Про це розповів Тарас Качка, заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, торговельний представник України, під час зустрічі з українськими експортерами та представниками громадськості в рамках публічного обговорення концепції державної політики у сфері розвитку експорту, передає прес-служба Мінекономіки.

«Сертифікація, дозволи, ліцензії та інші методи нетарифного регулювання, які застосовують іноземні держави по відношенню до українських товарів, створюють суттєві перешкоди для кількісного та якісного зростання українського експорту», — вважає торговельний представник України.

За словами експортерів, окремим навантаженням на них лягає недосконалість внутрішніх процедур з підготовки до вивозу на ринки з вищим за український рівень капіталізації. В той же час внутрішні виробники відчувають чималу конкуренцію з боку імпортованої продукції. З огляду на те, що 48% вітчизняного ВВП формуються за рахунок експорту, проблема загострюється, особливо для ключових на сьогодні галузей економіки, зокрема для металургії, промисловості, аграрного сектору та сфери транспорту.

Учасники висловили свої думки щодо можливих напрямків спрощення взаємодії з іноземними покупцями української продукції, а саме:

• доцільність встановлення дзеркальних обмежень для російських товарів,
• вихід на азіатські ринки,
• доцільність систематичного діалогу з бізнесом для кращого розуміння поточних потреб українських експортерів.

«Відвертий, а не формальний діалог з бізнесом покращує розуміння актуальної галузевої проблематики, яке дозволить краще планувати діяльність та проводити ще більш цілеспрямоване лобіювання потреб українських експортерів в процесі міжнародних перемовин. Ми працюємо над зменшенням перепон для наших виробників, які задіяні на зовнішніх ринках. Становлення наших експортерів в якості їх потужних учасників дозволить нам формувати торговельну повістку та претендувати на ще вигідніші умови, тоді як зараз ми працюємо за вже оформленими домовленостями», — пояснює Тарас Качка.

Слід зазначити, що концепція державної політики по досягненню цілі 7.6 «Український експортер отримує кращі умови для роботи за рахунок зменшення бар'єрів для експорту українських товарів та послуг», передбачає подолання стримуючих факторів за рахунок чотирьох напрямів розвитку експортної державній політиці:

1. Підвищення ефективності та якості торговельної політики за рахунок забезпечення належного представництва українських компаній на ключових міжнародних виставково-ярмаркових заходах, графік яких на 100% відповідає потребам самого бізнесу, та забезпечення участі в діяльності міжнародних організацій для просування національних економічних інтересів.
2. Розвиток національних контрольних процедур (технічне регулювання, санітарія і фітосанітарія тощо) у спосіб, який дозволить визнавати еквівалентність на ринках у фокусі та забезпечення визнання такої еквівалентності, зокрема укладання угод та домовленостей про взаємне визнання еквівалентності з усіма можливими торговельними партнерами.
3. Зменшення на 10% фактичного мита, яке стягується з української продукції на зовнішніх ринках, проведення переговорів про зменшення рівня тарифів, які накладаються на українську продукцію, укладення преференційних угод та угод про вільну торгівлю з ключовими торговими партнерами, участь у багатосторонніх переговорах у рамках СОТ.
4. Зменшення вартості фінансів та інструментів експорту товарів та послуг українських компаній за рахунок забезпечення повноцінного функціонування Експортно-кредитного агентства та здійснення комплексу заходів, спрямованих та зменшення ризиків при оцінці операцій з українськими компаніями.

«В процесі реалізації політики також очікується скорочення оформлення експортних операцій з 66 годин у 2018 році до 24 годин у 2024 році та зняття нетарифних бар'єрів», — зазначає заступник міністра.

Нагадаємо, у 2019 році Україна погодила 75 ветсертифікатів на експорт та імпорт рослинницької та тваринницької продукції.