Експерти радять працювати над новим законодавством «на випередження»

Про це повідомляє прес-служба АСУ.

У рамках адаптації європейських нормативів Україна має впровадити низку нормативних документів, зокрема й у галузі тваринництва. Наразі робота ведеться у кількох напрямках.

Мар’ян Троцький, експерт з питань поводження із побічними продуктами тваринного походження I-III категорій, звернув увагу присутніх на те, що Закон України «Про державний контроль та нагляд» вже прийнято, в тому числі й у сфері поводження з побічними продуктами. І на сьогодні фахівці Держпродспоживслужби мають право перевіряти діяльність підприємства.

«Вже зараз господарства повинні відповідати тому мінімуму, який вказаний у прямих вимогах до Закону. В першу чергу це простежуваність. По-друге, щодо гною є дві прямі вимоги — компостування або переробка на біогаз і перетворення на органічні добрива. Фактично, наразі вивозити неперероблений гній на поля не можна», — зауважив експерт.

Також від додав, щоб не було правових колізій — спільно з АСУ розроблені технологічні інструкції, у них визначаються шість методів, за допомогою яких можна переробляти гній.

Експерт закликав присутніх долучитися до роботи над техінструкціями, щоб зробити їх максимально оптимальними.

«Насамперед варто зауважити, що Україна значно просунулася у створенні так званих "рамкових" законів, наприклад Закон України "Про основні принципи та вимоги до безпечності харчових продуктів“. В рамках діяльності проекту "Агросільрозвиток" ми разом з Асоціацією "Свинарі України" розробляли настанови щодо дотримання "харчового" законодавства під час виробництва свиней. Згідно із Законом України, свинарів визначають як "операторів ринку", а це ланка первинного виробництва. Це важливий аспект, адже від цього поняття відштовхуватисуться інспектори, коли почнуться перевірки потужностей», — розповів Юрій Оглашенний, експерт проекту USAID «Агросільрозвиток».

Експерт додав, що ключова особливість євроінтеграційного законодавства у тому, що в Законі вказана кінцева мета, а не методи її досягнення. Так, відповідальність за безпечність продукції перекладається на виробника, а держава не може обмежувати його у способах досягнення цілі. Юрій Оглашенний порадив не чекати поки Закон набуде чинності, а вже працювати над поліпшеннями ситуації у господарствах.

Нюансами щодо Стандарту з оцінки впливу на довкілля для свинокомплексів ділився Олег Картавцев, голова Комітету Громадської ради при Мінприроди України з питань екологічної безпеки та експертизи.

«Оскільки у Законі "Про оцінку впливу на довкілля" не прописані чіткі критерії, яким треба відповідати, щоб отримати позитивне рішення чи обґрунтовану відмову, з’явилася необхідність розробити відповідні галузеві стандарти. Така можливість передбачена самим документом. Чому важливо розробляти такі стандарти власноруч, а не запозичити із європейських країн тощо? Такий крок загрожує втраті конкурентоспроможності українського виробника, адже у закордонних документах є такі аспекти, які або дорого коштують, або вимагають тривалого часу на впровадження», — наголосив Картавцев.

Ще два такі заходи заплановані 23 та 26 квітня у Львові й Дніпрі.

Нагадаємо, що в другій половині квітня послаблюються котирування на ринку живця.