Експерт запропонував новий напрямок агророзписок
Малі агровиробники прагнуть організувати первинну переробку своєї продукції, однак на це необхідні значні фінансові ресурси. Тому продукти переробки плодоовочівництва у майбутньому теж можуть стати заставою.
Таку думку висловив спеціаліст із ланцюжків доданої вартості у плодоовочевому бізнесі Міжнародної Фінансової Корпорації (IFC) Сергій Потапов, передає agroportal.ua.
«Переробка плодоовочевої сировини та створення доданої вартості за різними ланцюжками збуту має обмеження у фінансуванні, що зумовлені вкрай високими коливаннями ціни у період збирання врожаю та специфікою співпраці агровиробників та переробників у цей час. Більшість переробників використовує власне вирощування як основне джерело постачання сировини. А воно потребує додаткових обігових коштів та створює підстави до залучення зовнішнього фінансування», — пояснив він.
Час переробки сировини зазвичай дуже короткий і може складати 2-4 тижні, в той час як термін реалізації продуктів первинної переробки і продуктів для кінцевого споживача розтягується на увесь фінансовий рік, уточнив Потапов.
«У минулому сезоні на забезпечення договорів постачання сировини були отримані гарні результати завдяки використанню аграрних розписок. Переробники, які працюють з попереднім фінансуванням агровиробників, отримали сировину належної якості та саме в той період, коли вона очікувалась. Це певний сигнал для ринку — аграрні розписки упевнено почали використовуватися у закупівлях переробними підприємствами», — підкреслив експерт.
Загалом, ще з 2015-го року інструмент аграрних розписок активно застосовується у сегменті зернових та олійних культур, додав він. Крім того, за останні два роки з'явилося 29 товарних та фінансових аграрних розписок і під урожай плодоовочевого сектору. За ними залучено більше ніж 57 млн грн, що демонструє ріст зацікавленості до плодоовочевих ланцюжків постачання.
«На цей сезон процесом охоплено 12 тис. т 15-ти різних культур. 40% з них складає товарне яблуко. 2 великі товарні розписки видані виробниками полуниці садової на міжнародну переробну компанію. Також є приклад забезпечення контрактного вирощування солодкої кукурудзи у початках для свіжого ринку та виробництва пресервів тривалого зберігання», — повідомив Потапов.
Експерти називають наступним логічним кроком брати у заставу не лише урожай, але й продукти первинної переробки.
«Проект «Аграрні Розписки в Україні», що впроваджується Міжнародною Фінансовою Корпорацією (МФК) та фінансується Швейцарською конфедерацією, працює над пошуком фінансових рішень, що дозволяють залучати фінансові ресурси до переробки плодоовочевої продукції, зокрема, у майбутньому поширити заставу не лише на майбутній врожай, але й на продукти первинної переробки», — додав він.
Як вважає експерт, еволюція плодоовочевих підприємств за останні три десятиріччя залишила на своїх ринкових місцях лише великі та стабільні підприємства — ті, що отримали іноземне фінансування, або ті, що мали фінансову подушку безпеки, щоб пережити той сезон, коли готова продукція стоїть на складі. Будь-який переробник хотів би, щоб продукція на складі слугувала тією базою, завдяки якій він може отримати кредитування до завершення сезону збуту готової продукції.
«Сподіваємося, що саме механізм аграрних розписок особливо стане у нагоді дрібним і середнім виробникам, новому поколінню переробників, які переважно працюють з обсягами менше 100 т. Адже їм важливо перейти на вищий рівень виробництва, де виникає більша потреба у сировині, а конкуренція спонукає до ретельнішої роботи із собівартістю та пошуків сучасних каналів збуту», — сказав Потапов.
Свої рекомендації та бачення розвитку для агровиробників-практиків експерти МФК дали під час конференції «Переробка плодоовочевої і ягідної продукції. Сучасні тренди», яка відбулася 27 вересня в Миколаєві і була організована Фондом ЛАСКА за підтримки Українського проекту бізнес-розвитку плодоовочівництва (UHBDP).
Поділитись
Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .
Comments (0)