ЄБА закликає змінити систему державного екологічного контролю

Ефективність системи державного екологічного контролю багато років в Україні викликає питання, і це має негативний вплив як на довкілля, так і на бізнес. Європейська Бізнес Асоціація пропонує доопрацювати текст законопроекту №3091, який покликаний змінити систему державного екологічного контролю.

Про це зауважили представники Комітету промислової екології та сталого розвитку Європейської Бізнес Асоціації під час Круглого столу щодо реформи державного екологічного контролю, організованого за ініціативи Комітету ВРУ з питань екологічної політики та природокористування спільно з Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів.

«Реформа екологічного контролю вже давно назріла. Державна екологічна інспекція повинна мати чітко визначений порядок проведення перевірок, мінімізуючи безпідставне втручання інспекторів у виробничі процеси компаній. Для цього надзвичайно важливим є прозорий діалог та кооперація бізнесу і влади щодо поширення знань про захист довкілля та зменшення антропогенного впливу на природу. Необхідність оновлення законодавчої бази на основі балансу інтересів усіх стейкхолдерів чітко прозвучала під час круглого столу», — розповідає Світлана Михайловська, заступник директора ЄБА.

Зазначимо, що зараз у Верховній Раді зареєстровано 3 законопроекти, які покликані змінити систему державного екологічного контролю — №3091, №3091−1 та №3417. Проте, на переконання бізнесу, жоден не може бути прийнятий за основу у поточній редакції для передачі на розгляд парламенту.

Відтак, Європейська Бізнес Асоціація пропонує доопрацювати текст законопроекту №3091, який більш широко охоплює вказану тематику, та наголошує на важливості забезпечити 10 ключових напрямків:

  1. Передбачити чіткий розподіл функцій та повноважень між контролюючими органами, аби уникнути дублювання функцій різних органів, подвійного регулювання та надмірного навантаження на бізнес, зокрема мова йде про сферу державного геологічного, земельного контролю, а також діяльність у портах.
  2. Встановити чіткий алгоритм, терміни перевірок та повторних перевірок. Наприклад, відповідно до Директиви 2010/75/ЄС, у випадку виявлення серйозних порушень умов дозволу на підприємстві, проведення додаткової перевірки відбувається у 6-місячний термін. Наразі, в діючому законодавстві України, конкретні строки для здійснення додаткової перевірки не встановлені, що не виключає різного роду маніпуляції та зловживання.
  3. Підвищити рівень кваліфікації і мотивації представників контролюючого органу та відповідальність за свої дії. Так, за умов розширення повноважень представників контролюючого органу, важливо встановити чіткий механізм притягнення їх до дисциплінарної відповідальності за прийняття неправомірних рішень, у тому числі щодо безпідставного проведення перевірок, а також у випадку скасування результатів перевірок у судовому порядку. Чинним законодавством це, на жаль, ніяк не врегульовано.
  4. Не допустити надання контролюючому органу повноважень зупиняти діяльність підприємств. Передбачене у законопроекті право перевіряючого зупинити діяльність всього підприємства або окремих його дільниць може призвести до аварійних ситуацій та зупинення технологічних процесів, а також потенційно завдати невідворотної шкоди не лише компаніям, але й країні. До того ж це може призвести до появи значних корупційних ризиків. На переконання бізнесу, цей суворий запобіжний захід (зупинка підприємства) має бути застосований лише у виняткових випадках і тільки за рішенням суду.
  5. Залишити за компаніями право оскаржувати рішення контролюючого органу. Станом на сьогодні, більше половини приписів від державних інспекторів скасовуються у суді, а отже рівень помилок та зловживань з боку перевіряючих органів є достатньо високим. У такому випадку доцільно передбачити у законопроекті, щоб застосування особливо великих штрафів чи складення приписів щодо усунення порушень вимог природоохоронного законодавства, що значним чином можуть вплинути на роботу підприємств, не могли набирати чинності до моменту завершення процедури їх адміністративного оскарження.
  6. Не допустити відновлення необхідності узгодження з органом державного екологічного контролю технології перевантаження вантажів підприємствами морської галузі. У 2019 році з метою лібералізації та спрощення ведення господарської діяльності на території України, КМУ скасував необхідність здійснювати таке узгодження, як таке, що не передбачене на рівні закону.
  7. Не допустити набуття органом державного екологічного контролю функцій Державної служби морського та річкового транспорту України. Адже це призведе до дублювання функцій, що є неприпустимим. Крім того, працівники екологічної інспекції не мають достатнього рівня експертизи та кваліфікації для здійснення перевірки судна.
  8. Не допустити здійснення перевірок у вихідні та святкові дні, а також у нічний час, за участі понятих та за відсутності керівника.
  9. Більш чітко регламентувати поняття рейдових перевірок. Це — нова форма позапланових заходів державного екологічного контролю, якої не існує зараз. Крім того, передбачити конкретний перелік видів діяльності, до яких така форма заходу державного контролю може бути застосована.
  10. Переглянути обґрунтованість нових розмірів штрафних санкцій. Зараз державна екологічна інспекція має виключно контролюючу функцію та приходить на підприємства для збору штрафів. Однак, більш логічною була б практика європейських країн, де акцент ставиться на створення умов, які не будуть сприяти порушенню законодавства населенням та підприємствами. Іншими словами, важливо спершу побудувати систему моніторингу якості навколишнього природного середовища, сприяти створенню об'єктів управління відходами, спростити процедуру отримання документів дозвільного характеру в сфері охорони довкілля, тощо.

Таким чином, бізнес закликає врешті створити ефективний державний орган, який би здійснював неупереджений та якісний державний контроль. Це допоможе не лише покращити умови для ведення бізнесу в Україні, але й сприятиме дієвому захисту довкілля в країні.

«Європейська Бізнес Асоціація звертає увагу Верховної Ради та Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів на вище зазначені 10 пропозицій та сподівається, що голос бізнесу буде враховано», — наголосили в асоціації.

Нагадаємо, кабмін призначив Ірину Ставчук в.о. міністра екології.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама