«Дунайська соя» презентувала «соєву стратегію» для Європи

Про це Agravery.com повідомив Матіас Крьон, президент Асоціації «Donau Soja».

За його словами, основою стратегії є цілісне та науково-обґрунтоване розуміння ролі протеїну в стійкому розвитку ланцюга аграрного виробництва та харчування. Проект вищезгаданої стратегії, зокрема передбачає забезпечення сталого імпорту до країн-членів ЄС не-ГМО сої належної якості, що вирощуються iз дотриманням соціальних та екологічних стандартів.

«Необхідність розроблення такої стратегії виникла в зв'язку iз поточною імпортозалежністю країн ЄС від зовнішніх поставок сої, що відбувається з країн Південної та Північної Америки. Зокрема, за даними UN Comtrade в 2017 році країни Південної та Північної Америки імпортували близько 12,5 млн тонн сої до ЄС, що складає 91% загального імпорту сої в ЕС», — зазначив Матіас Крьон.

За даними Асоціації «Donau Soja», річна потреба ЄС в сої оцінюється фахівцями на piвнi 16,5 млн тонн. В середині ЄС в 2017 році її було вирощено 2,7 млн тонн (дані IndexMundi).

«Враховуючи високий piвень використання сільськогосподарських земель, а також високу інтенсивність аграрних технологій в країнах-членах ЄС, потенціал нарощування внутрішнього виробництва сої в ЄС є досить обмеженим», — наголошують в асоціації.

Матіас Крьон наголосив, що дана стратегія дуже важлива для Європи.

«Після того як 2015 році в Брюсселі 14 країн підписали Декларацію Європейської сої, стало зрозуміло, що Європа потребує нових підходів до виробництва та переробки сої, стало зрозуміло, що потрібно враховувати роль протеїну у стійкому сільському господарстві», — сказав голова Асоціації Матіас Крьон. 

Згідно декларації для вирішення протеїнової проблеми та заміщення білка в Європі, необхідне комплексне рішення та системні зміни, які можна розглядати як комплекс з п'яти основних елементів.

«Насамперед це екологічно раціональний i відповідальний імпорт: Європі потрібно перейти на сертифіковану продукцію з виробничих регіонів, які ретельно перевірятимуться на високі екологічні на соціальні стандарти. В цих аспектах Європа та Китай разом можуть спонукати глобальні зміни у виробництві та використанні рослинних протеїнів», —  наголосив Крьон.

За його словами, зменшить дефіцит протеїну в Європі також збільшення виробництва зернобобових в країнах ЄС.

«У Західній Європі iснує потенціал для збільшення виробництва зернобобових культур, не витісняючи виробництво зернових та олійних культур, завдяки перевагам врожайності сівозмін», — зауважив глава асоцації.

Також в асоціації наголошують, що країнам Європи необхідно переглянути використання існуючих та нових джерел білка та підвищення ефективність його використання.

«Щоб зменшити використання сої, потрібно шукати інші джерела білка. Наприклад, для кормів тварин більше використовувати агро-харчові залишки, той самий ріпаковий та соняшниковий шрот. Більш точне годування зменшить також витрати на виробництво», — розповів Крьон.

Ще один елемент комлексу заходів в «Donau Soja» називають перехід мешканців ЄС на здоровіше i більш екологічніше харчування.

«Paціон харчування, який все більшою мірою ґрунтується на рослинному білку, особливо на зернобобових та сої, значною мірою є більш здоровим та більш екологічним на відміну від повсякденного харчування мешканців ЄС сьогодні», — коментує Матіос Крьон.

Він додав, що в декларації зазначається, що реалістична мета до 2030 року вдвічі скоротити імпорт сої Європейським Союзом  з країн Латинської Америки з пікового рівня близько 40 млн. тонн (в соєвому еквіваленті) у 2003-2008 роках. 

Нагадаємо, У 2018 року стартує масштабний проект обміну інформацією щодо селекції сої між університетом Відня та Китайською академією аграрних наук.