ДУМКА: Недбалість аграрних чиновників призвела до блокування экспорту українських яблук до Індонезії

Виявляється, що українські аграрні чиновники свідомо чи випадково не включили яблука до переліку продуктів, по яким країни проводили взаємне оновлення протоколів по залишкам пестицидів. Попередній протокол включав яблуко, але його дія вже закінчилася, а в запиті на оновлення протоколів від України яблука вже не було, повідомляє Українська плодоовочева асоціація (УПОА).

Виробники яблука вважали Індонезію однією з найбільш перспективних країн для експорту яблука, не зважаючи на чисельні нетарифні перепони, що існують в цій країні. Адже, на думку керівника УПОА Федора Рибалко, ця країна, за умови лібералізації торгівлі, може стати одним з головних ринків збуту для яблука преміальної якості.

«Індонезія вже зараз є четвертим найбільшим імпортером яблука в світі, і вже витрачає на імпорт яблука не набагато менше, ніж Росія. При цьому ціни на яблуко в Індонезії є надзвичайно високими, а споживачі цієї країни цінують лише добре забарвлене, якісне яблуко, яке Україна може успішно виробляти. УПОА за підтримки ФАО та ЄБРР організувало дуже успішну торгову місію для українських постачальників яблука до Індонезії, після чого були зроблені перші успішні поставки – наше яблуко там сподобалося, але в минулому сезоні вже не було можливості отримати квоту на поставки. Коли ж місцеві імпортери вирішили зробити запит на квоту для України на новий сезон, виявилося, що яблука в переліку узгоджених для імпорту товарів вже немає, бо дія протоколу в якому було яблуко, закінчилася вже досить давно», – говорить Федір Рибалко.

Нагадаємо, що некомпетентність аграрних чиновників призвела до блокування експорту українського яблука та тепличних томатів до ЄС, але проблему, в т.ч. завдяки тиску галузевих асоціацій та ЗМІ, вдалося тоді досить швидко вирішити – лише 5 днів наша продукція була недоступна в ЄС. Випадок з втратою доступу до ринку яблука Індонезії показує, що проблема є системною.

«Враховуючи фактичну ліквідацію аграрного міністерства в Україні, ми сподіваюся, що позитивна тенденція відкриття нових ринків, що відмічалася в 2015-2018 роках не зміниться тенденцією втрати ринків збуту, адже наші конкуренти починають копіювати наші експортні зусилля – навіть Молдова і Сербія, не зважаючи на наявність можливості постачати яблуко на ринок Росії, вже активно шукають йому альтернативи», – зауважує Федір Рибалко.

За словами Андрія Ярмак, економіста інвестиційного департаменту ФАО, Індонезія є перспективним ринком збуту не тільки для українського яблука, але й для лохини (чорниці садової) та черешні, адже тут мешкає понад 40 млн людей з середньомісячним доходом понад $1500. І ці люди з задоволенням і регулярно купують екзотику, якою для них є ягоди, яблука та черешня.

«Купити яблуко або ягоди в Індонезії – означає підтвердити свій статус. Середня роздрібна ціна на таку екзотику, як яблуко, в Індонезії сягає 10 доларів за кг, а головними постачальниками яблука до цієї країни є Китай, США, ПАР, Нова Зеландія та Австралія. З європейських країн значні обсяги до Індонезії постачає лише Франція», – пояснює Андрій Ярмак.

Зараз УПОА в співпраці з Асоціацією імпортерів фруктів Індонезії шукає способів вирішення проблеми – поки що невідомо, чи можна буде окремо додати яблуко до списку узгоджених товарів, чи потрібно буде проходити всю процедуру з самого початку. В будь-якому разі, попередні домовленості про поставки кількох сотень тон українського яблука до Індонезії ще в цьому році вже очевидно не будуть реалізовані. А значить хтось інший заробить ці гроші замість українського садівника.