Держпідтримка аграріїв стає доступнішою — Лещенко

Про це повідомив Роман Лещенко, міністр аграрної політики та продовольства України, передає news.obozrevatel.com.

«Підтримка та розвиток сімейних фермерських господарств. Програма включає виплати при реєстрації сімейного фермерського господарства — 5 тис. грн за гектар, якщо тримають корів — 5 тис. грн за поголів'я щорічно. Також держава компенсує 36 тис. грн на дорадництво. Фермер може скористатись професійною консультацією чи агронома, чи бухгалтера, або ж іншого фахівця, в якому є потреба. Цього року, нарешті, виплачено, і це тепер буде регулярно, компенсацію ЄСВ. Тобто держава надає пільгові умови для сімейних фермерських господарств, працює спрощена форма звітності та підтримка на старті», — розповідає міністр.

За словами урядовця, не секрет, що садівництво — напрямок, який дає найбільше робочих місць на гектар сільських територій. Фермер може мати до 20 сезонних працівників, крім того, декілька постійних працівників. Держава, розуміючи важливість збереження робочих місць, особливо повернення на Україну наших заробітчан, фінансує цей напрямок, виділено 450 млн грн. Що за розрахунками сприятиме щорічному зростанню на декілька тисяч гектарів площі садових насаджень, а це нові робочі місця.

«Держава компенсує вартість саджанців, часткову вартість техніки для садівництва і вартість переробки. Виробникам плодів, ягід, винограду та хмелю, які займаються сільськогосподарською діяльністю, компенсують до 50% вартості будівництва, зокрема і цехів первинної переробки винограду, плодів, ягід власного виробництва та придбання автоматизованих ліній з висушування плодів, ягід та хмелю власного виробництва, ліній з переробки власно вирощених плодів, ягід, овочів та технічних сортів винограду на соки, пюре, виноматеріали», — додає Лещенко.

Зазначимо, що галузь тваринництва — це трудомісткий процес, який також дає робочі місця в сільській місцевості. Держава підтримує і цю галузь — є часткове відшкодування вартості закуплених для подальшого відтворення племінних тварин, стимулює осучаснення виробництва — відшкодовується частково вартість будівництва чи реконструкції тваринницьких ферм і комплексів, рибницьких господарств, доїльних залів, підприємств з переробки сільськогосподарської продукції за бюджетною програмою «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників». Важливо, щоб скотарство розвивалось.

«Важливо створювати співпрацю між секторами, розвивати українську економіку. Як факт, в українських аграріїв проблемним питанням залишається висока зношеність наявної сільськогосподарської техніки (понад 70%), перевищення темпів зношення техніки над її оновленням у десять разів, низька забезпеченість складною технікою (50%). Нині щорічно оновлюється 0,6% тракторів і 1% комбайнів, при чому з них за рахунок техніки вітчизняного виробництва лише відповідно 30% і 6%. Реалізація програми з часткової компенсації с/г техніки дозволила за останні два роки удвічі збільшити питому вагу вітчизняної техніки у формуванні ринку с/г техніки та обладнання. Також залучити у вітчизняну галузь сільгоспмашинобудування значну суму коштів. Більш як 200 виробників взяли участь в цій програмі», — коментує очільник міністерства.

Так, цього року на часткову компенсацію передбачено мільярд гривень сільгосптоваровиробникам, які придбали техніку та обладнання вітчизняного виробництва.

«Спрощена процедура фінансової підтримки. Навесні 2021 року уряд спростив механізм надання фінансової підтримки фермерським господарствам, позбавивши фермерів цілої низки непотрібних бюрократичних тяганин. Також майже на 170% було збільшено розмір бюджетної субсидії на одиницю оброблюваних угідь тим фермерським господарствам, які щойно утворилися», — наголошує Роман Лещенко.

У липні Кабмін схвалив постанову, якою дозволив надавати кредити під держгарантії малим фермерам на придбання землі с/г призначення. Такі кредити сьогодні видає понад десяток банків. У вересні було затверджено програму підтримки виробників картоплі. Причому, представники галузі передовсім просили про 20−25% компенсації, але уряд пішов далі і підняв компенсацію до 50% на будівництво картоплесховищ, цехів, створення комфортних умов ринку для виробників. Одне аграрне підприємство зможе отримати до чверті мільйона гривень підтримки від держави. Це дало поштовх до того, що цього року Україна з імпортера картоплі стала експортером. Також на підтримку фермерам, які сіють гречку, прийняли та запустили програму підтримки. Наступного року очікується збільшення урожаю.

«Наприкінці вересня також було ухвалено Закон України щодо стимулювання діяльності фермерських господарств. Завдяки йому молоді фермери (до 35 років) зможуть першочергово отримувати державну підтримку. Документ також врегульовує передачу земель вільного користування у власність фермерського господарства для того, щоб останнє могло офіційно підтвердити використання цієї землі під фермерство. Це відкриває доступ до державних програм підтримки та до фінансових кредитних ресурсів банків», — пояснює міністр.

Роман Лещенко підкреслює, що за програмою «Доступні кредити 5−7-9%» аграрії цього року отримали майже половину від загальної суми програми — понад 26 млрд грн. Міністерство аграрної політики звернулося до Міністерства фінансів України з проханням продовжити програму на наступний рік.

«Ми не зупиняємося — продовжуємо фінансувати чинні ефективні програми, оновлюємо напрямки: за форс-мажорних обставин держава гарантує підтримку аграріям — порядок компенсації прийнято, також на розгляді Уряду є постанова щодо агрострахування, ми чекаємо її прийняття. Також команда Міністерства агрополітики спільно з народними депутатами України доопрацювала довгоочікуваний для гравців ринку землі законопроект №3205−2 про фонд гарантування кредитів для фермерів — очікуємо, що Верховна Рада ухвалить його найближчим часом. Має бути створений Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві. Це дозволить надати підтримку малим та середнім фермерам у вигляді часткового гарантування виконання зобов’язань таких суб'єктів перед фінансовими установами за кредитними договорами», — переконує урядовець.

Звернемо увагу, що вказаний законопроект важливий, оскільки дозволить аграріям отримувати не лише державну допомогу, а й грантові кошти. Так, Єврокомісія вже виділила на ці цілі грант на €50 млн для фермерських господарств, які володіють землею до 500 га.

«Окремий напрям — активізація вітчизняного виробництва новітніх систем зрошення, а також інвестиції в галузь зрошення як таку. Для нас важливо, щоб всі регіони України повноцінно розвивались. На Півдні хороший урожай можливий виключно з запровадженням зрошення, ми системно рухаємось в цьому напрямку. Окрім впровадження інвестиційних проектів нам важливо підтримати безпосередньо фермерів. Ми ініціювали, і зараз це на розгляді уряду, постанова щодо порядку підтримки фермерів під меліоровані землі. Держава бере на себе зобов’язання підвести воду до фермерського господарства, фермер інвестує в це поле, а держава компенсує частину витрат: на дощування, крапельне зрошення та інше. Це відновлення овочівництва, садівництва, зокрема українського персика, створить сировину для консервації, заморозки, сушки відповідних фруктів та овочів», — стверджує Лещенко.

Разом з тим, міністр додає, що земельна реформа — це не лише про ринок землі. Це про підтримку тих, хто на цій землі працює, живе, ростить сім'ю. Завдання держави — зробити так, щоб фермер відчував її підтримку, мав гарантії захисту та можливості для довгострокового й глобального розвитку.

«Ми чуємо голос аграріїв і дослухаємося до нього, ми робимо все для того, щоб український фермер мав змогу працювати на своїй землі, долучатися до покращення життя своєї громади та виходити з конкурентною пропозицією на зовнішні ринки. Адже буде фермер — буде доглянута земля, буде розвиватися громада, буде перспектива в села», — підсумовує урядовець.

Нагадаємо, УАВК наполягає на системній підтримці галузі картоплярства.