Держгеокадастр погоджуватиме документацію із землеустрою за принципом екстериторіальності

Про це повідомляє Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру.

З 1 травня 2020 року набула чинності постанова Кабінету міністрів України від 3 березня 2020 року №208 «Про внесення змін до постанови Кабінету міністрів України від 31 серпня 2016 року №580», яка передбачає погодження усіх видів документації із землеустрою територіальними органами Держгеокадастру за принципом екстериторіальності.

У відомстві вважають, що завдяки цьому буде знижено прояви корупційних ризиків та забезпечено прозорість дій під час погодження такої документації.

«Суть реформи полягає в тому, що на відміну від погодження за місцем розташування земельної ділянки, принцип екстериторіальності за визначенням дозволяє дотриматися об'єктивності та неупередженості під час розгляду документації, вчасності її опрацювання, усунення контактів між розробниками та експертами», — йдеться в повідомленні.

Таким чином, передбачено, що документація на погодження подаватиметься лише в електронній формі та через особистий кабінет, у такий спосіб вдасться зменшити часові затрати розробників та забезпечити комфортні умови надання адміністративних послуг.

Зі свого боку висновок про розгляд документації із землеустрою надсилатиметься розробнику на електронну пошту, скріплюватиметься лише ЕЦП та міститиме QR-код. У такий спосіб, необхідність додаткових печаток, штампів, звернень до територіальних органів тощо, зникає, а отже зникає і точка перетину замовника та чиновника.

«Ми свідомо усуваємо зв'язок, навіть територіальний, між замовником послуги та чиновником, щоб у останніх не було спокуси „більш лояльно“ ставитися до окремих проектів, або „завертати“ проекти під надуманими причинами, вимагаючи винагороду»", — зауважив Денис Башлик, голова Держгеокадастру.

Також він додав, що впродовж чотирьох років, які функціонує екстериторіальний принцип погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, він зарекомендував себе як потужний антикорупційний запобіжник. Тож його розширення на інші види землевпорядної документації було логічним.

Нагадаємо, Хмельницька, Вінницька та Волинська області-лідери тіньового обробітку землі.