Ціни на корма штовхають УМІ вниз

Про це повідомив Андрій Ярмак на своїй сторінці у мережі Facebook.

«Коли ми говоримо про те, що ціна на молоко за підсумками перших чотирьох місяців поточного року знизилася на 6,7%, ми не повинні забувати, що за цей же період, ціни на кормовий концентратний мікс для молочного тваринництва зросли рівно на третину, тобто на 32,9%», — наголосив Андрій Ярмак

За його словами, саме цим, а не тільки цінами на молоко, пояснюється стурбованість фермерів-молочників.

Експерт зауважив, що найбільшою проблемою молочників був соняшниковий шрот. В поточному році ціни на нього підскочили на 80,2%. В минулому році, за цей же період, ціни на шрот соняшника не змінилися взагалі.

«Фермери зараз вимушені шукати заміну соняшниковому шроту в раціонах, і тут вже непоганим варіантом стає фуражна пшениця, яка за звітний період подорожчала найменше з кормових компонентів — лише на 6,3%. Отже, зараз — це найдешевший кормовий компонент на ринку, який в грудні 2017 року коштував більше, ніж соняшниковий шрот. Кукурудза також стала більш доступною на фоні шротів», — зауважує Андрій Ярмак.

За словами Ярмака, традиційно найдорожчий компонент — соняшниковий шрот, теж подорожчав досить відчутно. І хоч в відсотках подорожчання було співставне з тим, що додала в ціні кукурудза, і в рази меншим, ніж зростання по соняшниковому шроту, в вартості однієї тони соєвий шрот додав понад 2,1 тис. грн.

«Отже, найбільшим викликом для молочників стають саме корма, і тут потрібно максимально залучати альтернативні можливості по використанню джерел білку, щоб не втратити прибутковість протягом періоду низьких цін на молоко», — підкреслив експерт ФАО.

На фоні подорожчання кормів, у квітні індекс УМІ знизився відразу на 13,3%. «Це стало найрізкішим падінням індексу за 38 місяців, або за три роки і два місяці! В останнє так різко прибутковість виробництва молока падала в лютому 2015 року. Отже, кризові явища до ринку повертаються», — прокоментував Ярмак.

Він наголосив, що саме це спричиняє бурхливу реакцію виробників молока на відносно незначне зниження цін на молоко, адже їхня прибутковість залежить не тільки від доходів, але й від витрат.

Для порівняння, експерт навів такі дані: минулого року УМІ в квітні знизився на 2,9%, в 2016 році — взагалі не змінився, а в 2015 році навіть зріс в квітні на 7%.

«Але тоді, потрібно визнати, прибутки були ще нижчими, ніж зараз. Отже, проаналізуємо прибутки реальні, в співставних показниках. А цей аналіз показує, що гіршим ніж квітень 2018 року з точки зору прибутків від виробництва молока був лише квітень 2015 року. Більше ніколи в історії професійних виробників молока вони не заробляли так мало, як в квітні 2018 року. І це вже є проблемою.», — зауважив Андрій Ярмак.

Він також наголосив, що наступний місяць не гарантує припинення темпів падіння прибутковості. Більше того, в травні, як правило, прибутки виробників молока падають.

За підрахунками ФАО, перші чотири місяці 2018 року виробники молока отримали на 8,2% менше прибутку, ніж за той самий період попереднього року. Якщо ж порівнювати прибутки з середніми за шість років за той самий період, то падіння прибутків також було відчутним — на 6,3%.

«Поки що це не є катастрофою. Але тенденції в цінах на корми не можуть не лякати будь-якого адекватного професійного молочника», — зауважив експерт ФАО.

Ярмак також зауважив, що поки ситуація на світовому ринку є значно кращою, ніж варто було б очікувати, враховуючи фундаментальні чинники. Масло, не зважаючи на певний негатив в трендах, і далі є значно дорожчим, навіть ніж в минулому, прекрасному по цінам році. СЗМ теж, поки що, не обвалюється, хоча окремі країни починають демпінгувати, щоб позбавитися зайвих запасів. Але це привертає увагу до даного джерела білку, і дає надію на стимулювання світового попиту.

Нагадаємо, проект USAID «Підтримка аграрного й сільського розвитку» надасть гранти комерційним підприємствам або сільськогосподарським обслуговуючим кооперативам, на створення та налагодження ефективної роботи центрів збору молодняка телят віком від 7–20 днів та їх промислового дорощування.