Ціна врожаю: як вплине на аграріїв обмеження імпорту добрив

Мінекономрозвитку готове піти на зустріч виробниках азотних добрив та ввести обмеження на імпорт КАС і карбаміду з Росії в разі, якщо заводи гарантують достатні обсяги і стабільні ціни поставок цих азотних добрив на ринок України. Остаточне рішення буде прийнято до кінця місяця.

Але як це вплине на аграріїв? Цього тижня консалтингова агенція «ААА» оприлюднила результати дослідження цінової кон'юнктури на вітчизняному ринку азотних добрив. За їх даними, виробництво азотних добрив в Україні орієнтоване на експорт. А на внутрішньому ринку існує дефіцит, який покривають за рахунок імпорту (близько 22-23% в середньому за останні 5 років).

«Національний виробник не забезпечує потреби АПК в азотних добривах. Винятком є карбамід, пропозиція якого перевищує попит на внутрішньому ринку. Однак після введення антидемпінгових мит на аміачну селітру в 2014 році ціни зросли навіть на нього, що сталося синхронно з ростом цін на аміачну селітру і карбамідно-аміачну суміш», — йдеться в дослідженні.

За інформацією дослідження, український внутрішній ринок азотних добрив має всі ознаки монопольної змови з метою завищення цін. Так, після збільшення антидемпінгових мит на аміачну селітру з РФ в липні 2014 року на внутрішньому ринку України ціни на селітру, карбамід і КАС до початку 2015 року синхронно виросли, досягнувши в середині березня 2015 року позначки $400. Світові ціни на той момент були в діапазоні $239 - $282 за тонну в залежності від виду добрива. Збільшення внутрішніх цін на аміачну селітру і КАС склало 54% і 63% відповідно.

«Зростання цін на карбамід зафіксоване на рівні 25%, незважаючи на його надлишок на внутрішньому ринку, який, навпаки, мав би привести до падіння цін. За аналогічний період експортні ціни на КАС виросли всього на 4%, а на карбамід та аміачну селітру не змінилися. Таким чином, за рахунок постійно високою різниці між експортними та внутрішніми цінами на азотні добрива тільки за 2015 рік аграрії України переплатили постачальникам добрив близько $187 млн, або 4,1 млрд грн», — констатують аналітики.

Фактично зростання цін повністю нівелювало антидемпінгове мито. В результаті за перше півріччя 2015 року, після введення антидемпінгового мита на аміачну селітру і різкого зростання цін на азотні добрива, імпорт карбаміду виріс на 49%, а імпорт КАС — на 152% в кількісному вираженні по відношенню до аналогічного періоду 2014 року.

Як повідомляє прес-служба «ААА», на частку РФ припадає в середньому близько 90% всього імпорту карбаміду і КАС. У разі введення Україною антидемпінгових імпортних мит на російські карбамід та КАС зростання внутрішніх цін до початку 2017 року може скласти в середньому 35% від рівня липня 2016 року.

«При цьому до початку весняної посівної кампанії 2017 року ми чекаємо зростання внутрішніх цін на карбамід на 25%, на аміачну селітру і КАС на 40%. За аналогією з введенням антидемпінгових мит на аміачну селітру в 2014 році, сумарні втрати аграріїв в 2017 році через завищення внутрішніх цін на аміачну селітру, карбамід і КАС в порівнянні з експортними цінами можуть досягти 200 млн доларів або 5 млрд грн. У свою чергу, сукупні накопичені втрати аграріїв від монополізації ринку азотних добрив з моменту введення антидемпінгових мит в 2014 році і до кінця 2016 року складуть близько $280 млн, або 6,4 млрд грн. Кожен наступний рік сумарні втрати будуть порівнянні з втратами в 2017 році», — йдеться в дослідженні.

Вчора із заявою виступила Всеукраїнська аграрна Рада.«Товар на експорт, в ціну якого включається логістика, не може коштувати дешевше, ніж той же товар на внутрішньому ринку. Таке можливо тільки, якщо на ринку є монопольна змова. Введення ж додаткових імпортних мит на російські КАС і карбамід, як того зараз вимагають підприємства Дмитра Фірташа, призведе лише до подальшого роздування цін. І це в ситуації, коли втрати аграріїв від завищених цін на азотні добрива за підсумками 2016 року на порядок перевищать весь обсяг державної підтримки галузі запланованої на 2017 рік», – підкреслив голова об'єднання Андрій Дикун. 

Agravery.com опитало експертів та гравців аграрного ринку щодо доцільності цього рішення та його впливу на аграріїв.

Іван Томич, президент Асоціації фермерів та землевласників України

На українському ринку азотних добрив спостерігаємо справжню вакханалію. Інакше й не скажеш. Амплітуда коливання ціни на добрива у різні сезони року в Україні дуже значна. Наприклад, два роки тому у січні 2014 ціна на селітру складала 12-13 тис. грн. за тонну, а влітку 2013 ― у межах  семи. Що, безумовно, сильно позначається на виробниках сільськогосподарських культур.

Станом на літо цього року, ціна перебуває у найнижчій точці за останніх кілька років, але ми навіть не можемо спрогнозувати, що відбудеться у середині січня – у лютому 2017.

Як на мене, це відбувається виключно через монополізацію виробництва цього виду добрив. А в Україні дуже легко відстежити, хто виробляє найбільшу частку міндобрив ― все «таємно і зрозуміло».

Введення різноманітних додаткових мит також може бути на користь тільки обмеженому колу людей. Тому конфлікт інтересів, на жаль, дуже явний. Єдине, що не зрозумілі дії влади у цій ситуації. Зі свого боку, намагаємося реагувати на подібні дії, звертаючись до уряду. Наприклад, налагодили хорошу співпрацю із віце-прем’єром Степаном Кубівим. Тож на черговій зустрічі робочої групи піднімемо питання ринку добрив. Все-таки сподіваємося, що у нашої влади буде більше здорового глузду, ніж дурості.

Мар’ян Заблоцький, заступник Голови Української аграрної асоціації

Внутрішня ціна на добрива на 25-35% вища, ніж експортна. Виною цьому так звані антидемпінгові мита. Минулого року Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції в агропромисловому комплексі» дозволено необов'язкову реєстрацію добрив для поширених видів добрив. Тобто зараз аграрії можуть купувати добрива із будь яких країн. І члени нашої Асоціації уже зараз завезли першу партію добрив із Литви. Вони, до речі, дешевші і ніж українські та російські. Щодо пропонованого антидемпінгового мита, як на мене, воно побудоване виключно на шахрайській схемі, що здійснюється у змові найбільшого українського виробника добрив та російським Газпромом. Ті, хто вигадав це мито, вони або некомпетентні, або відверті злочинці.

Євгеній Бондарчук, директор ПП «Явір Агросервіс»

Левову частку мінеральних добрив вітчизняні виробники відправляють на експорт. Внутрішній ринок їх цікавить не настільки, як іноземний, адже там валюта. Тому якщо нам введуть якісь додаткові мита на імпортні добрива, ціна, звісно, підскочить.

Та й власного виробництва для українського ринку не достатньо. Як результат ― на заводах формуватимуться черги із фермерів. А цим, відповідно, скористаються виробники-монополісти.

Тоді як сільськогосподарський урожай напряму залежить від кількості внесених добрив. І щоб отримати бажаних 100 млн тонн зерна, які озвучує наша влада, фермери мають вносити удвічі більше добрив, ніж роблять це зараз. Постає питання, чи зможуть виробники добрив швидко подвоїти виробництво добрив? Думаю, що ні. Нині ми спостерігаємо на ринку велику кількість поставок іноземних добрив. Ще кілька років тому ми навіть не чули про білоруські та російські КАС-и, а зараз ― будь ласка, купуй цистернами, вагонами. Звісно, що у РФ газ і нафта дешевші, тому їхні мінеральні добрива на 40-50% доступніші.

Тому тут ситуацію варто оцінювати із двох сторін. Із одного боку варто підтримувати внутрішнього виробника, розвивати власне виробництво добрив, щоб не бути залежними ні від кого. Але із іншого ― нам, як аграріям, потрібні доступні і якісні добрива. Тому, на мою думку, ці мита треба вводити, але не зараз.

Богдан Осадчий , директор ТОВ «Ярос-Агро»

Значно гіршою за високу ціну проблемою українських мінеральних добрів, є їхня якість. Виробники пишуть на упаковці один вміст азоту, фосфору, калію, а насправді, виходить абсолютно інше. Відсутні стандарти якості і ти мусиш розраховувати виключно на порядність людей, перевірену часом. Тільки через це ми відмовилися від вітчизняного продукту і перейшли на польські добрива.

Артем Вітко, народний депутат України від Радикальної парті Олега Ляшка

Підприємства, що виробляють добрива в Україні, на жаль, застарілі та енергозатратні. Тому ціни на українські добрива високі.

На мою думку, перш за все, українська економіка має стимулювати розвиток власного виробництва добрив і вже після цього вводити додаткові мита для імпортних. Для прикладу, можна скопіювати досвід Ізраїлю чи США ― лобіювати інтереси виробників добрив через зниження кредитних ставок на модернізацію.

Думаю, що після стимулювання розвитку внутрішнього продукування добрив, виробники стануть конкурентоздатнішими і їм не потрібні будуть ніякі додаткові мита.

На жаль, за роки незалежності України було знищено ряд інфраструктур. Тому, крім аграрного сектору, у нас майже нічого й не залишилося. Тому, природно, що такі дії (введення додаткових мит) можна розцінювати, як зумісний підрив аграрного сектору. Якби це була чесна конкуренція, я б нічого проти не мав. Але якщо, фактично, знищують одне підприємство чи галузь і за рахунок цього отримує надприбутки інше ― це не на руку жодному із секторів економіки.

Ірина Музиченко

фото: groupdf.com