«Через терни до зірок», або боротьба за відшкодування ПДВ

Отримання відшкодування ПДВ не являється забаганкою, а є економічною необхідністю, тож постійне бажання держави відмовитися від цього виглядає жахаюче. Адже, наприклад, зернотрейдери, які мають мільярдні обороти, не отримавши відшкодування ПДВ від держави, не мають змоги зробити нову закупівлю. Ніби як механізм ПДВ існує, але на практиці, відсутність чіткого відшкодування завдає значні збитки українським компаніям.

Єдине, чого хоче бізнес, це виконання кожною стороною взятих на себе зобов’язань. В питаннях відшкодування ПДВ держава вже мала б сплатити значну суму штрафу, якщо перенести взаємодію з відшкодування ПДВ в договірну площину.

На перший погляд нічого складного. Для того, щоб отримати відшкодування сум ПДВ, продавець реєструє податкову накладну (ПН), сума ПДВ відноситься покупцем на податковий кредит, подається заява на відшкодування, розрахунок суми бюджетного відшкодування і кошти повертаються. На жаль, на практиці до цієї простої схеми додаються ще декілька проміжних ланок.

Розглянемо найчастіші перешкоди на шляху до омріяного відшкодування ПДВ та основні шляхи боротьби з ними. Загалом держава має декілька механізмів, які застосовує для ускладнення життя бізнесу. Перший - це законодавчий. Усі ми пам’ятаємо поневіряння експортерів сої внаслідок внесених у 2017 році соєвих правок. Звичайно, наміри законодавця, як завжди, були найкращі, проте подібні правки призвели до зменшення посівів сої. Хоча16 січня 2020 року Верховною Радою України у другому читанні було прийнято Законопроект № 1210, яким ці правки наразі скасовано.

Інший не менш дієвий механізм — це податкова служба, яка щосили намагається зменшити суми бюджетного відшкодування ПДВ.

Бути чи не бути реєстрації ПН

Вище згадувалася необхідність реєстрації ПН. Це етап, який не усі компанії здатні подолати. Історія із зупиненням реєстрації податкових накладних не є новою. Компанії, які ведуть активні бізнес-процеси, дуже часто постають перед проблемою неможливості зареєструвати податкову накладну належним чином.

Усі розуміють, що подібне зупинення реєстрації впливає на наступне відшкодування ПДВ, адже при відсутності зареєстрованої ПН покупець не може віднести сплачені суми ПДВ до податкового кредиту, що також часто призводить до виникнення штрафних санкцій з боку контрагента.

Посилаючись на ніби світлу мету — захистити держбюджет від компаній, які не ведуть реальної діяльності, податковий орган, у вже звичній для себе манері, продовжив створювати незручності для бізнесу.

Наразі діє Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджено постановою КМУ від 21.02.2018 р. № 117 (надалі- Постанова № 117). Даною Постановою і визначається механізм зупинення реєстрації ПН. Самі ж критерії ризиковості, на підставі яких зупиняється реєстрація ПН, були розроблені податківцями та затверджені листом ДФС України, які час від часу змінювали один одного, але по суті критерії залишалися тими ж. Більше того, лист ДФС аж ніяк не відноситься до нормативно-правового акту.

Саме тому, наприклад, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.06.2019 р. у справі № 826/12 108/18, було визнано нечинними окремі пункти Постанови № 117, а саме 10, 20, 21. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2019 р. апеляційні скарги Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України, Державної фіскальної служби України, Товариства з обмеженою відповідальністю «Орлан Сейл» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.06.2019 р. було залишено без задоволення, а саме рішення без змін.

Проте ні Мінфін ані ДПС не хочуть миритися з подібним судовим рішенням і не мають бажання розробити новий порядок зупинення реєстрації податкової накладної та критерії ризиковості, тому наразі останні подають до Верховного Суду беззмістовні заяви маючи на меті чи то затягування розгляду справи чи то передачу справи «потрібному судді».

А поки законність Порядку встановлюється судом, платникам доводиться оборонятися, так як податківці продовжують блокування ПН.

Наявність згаданого рішення вже серйозний аргумент на стороні платника податків в суді. Так судовий процес може тривати досить довго, але ми хоча б розуміємо, що суди не визнають наявні на разі критерії ризиковості.

Порядком № 117 також передбачається адміністративне оскарження зупинення реєстрації ПН. Завжди є другий шанс. Отримавши квитанцію про зупинення реєстрації ПН, платнику податків буде запропоновано подати пояснення та підтверджуючі документи. Виходячи з практики розгляду таких додаткових пояснень, стає зрозумілим, що податківці і самі не до кінця розуміють, які саме документи мають бути надані для проведення розблокування ПН.

У зв’язку з цим завжди оформлюйте будь-яку операцію у відповідності до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», щоб на кожну вашу дію ви мали документальне підтвердження, навіть якщо податкова проігнорує ваші докази, то вам буде що надати в суді.

Отже, отримавши позитивне рішення в суді, а кому пощастить-то ще й на стадії адміністративного оскарження, продавець може зареєструвати ПН, а покупець віднести суму сплаченого ПДВ собі до податкового кредиту.

А чи узгодить податкова суму відшкодування?

Наступним кроком на шляху до такого довгоочікуваного бюджетного відшкодування є подання заяви та розрахунку суми бюджетного відшкодування.

Проте, у відповідності до Податкового кодексу України (ПКУ), платники мають право на отримання бюджетного відшкодування тільки в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми відшкодування за результатами камеральної перевірки, також податківці вправі провести і документальну перевірку керуючись п. 200.11 ПКУ.

Агротрейдери жаліються на певну закономірність в проведенні додаткових перевірок податкових органів з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування. Ситуація виникає наступна: держава і так не поспішає відшкодовувати заявлені платниками суми ПДВ, так ще й у двері стукає податківець, який обов’язково знаходить причину щоб зменшити суму бюджетного відшкодування. Подібна ситуація мало схожа на стимулювання розвитку бізнесу.

Податківці не здають своїх позицій та не втомлюються в актах перевірки встановлювати висновки про не підтвердження реальності здійснених господарських операцій. Сценарій незмінний: контролюючим органом досліджується ланцюг постачання продукції, а податкові повідомлення-рішення адресуються законослухняному підприємству, яке здатне сплатити визначені податковим органом суми.

Про справедливість в даній ситуації мова взагалі не йде, але навіть практика суду з приводу того, що відповідальність носить індивідуальний характер, податковий орган також не дуже вражає. Податківці чіпляються навіть до дрібних недоліків в оформленні видаткових, чи товаро-транспортних накладних (ТТН) задля доведення нереальності операцій, в актах перевірки вони це називають «дефектами». 

Якщо ваша компанія за наслідками податкової перевірки отримала акт, який вказує, що ваші первинні бухгалтерські документи містять так звані «дефекти», пам’ятайте наступне:

1) за податківцями потрібно усе перевіряти;

2) податкове законодавство не пов`язує відсутність деяких необов`язкових (або додуманих перевіряючим) реквізитів у ТТН із правом платника податків на податковий кредит з ПДВ або формування податкових витрат, так як усі обов’язкові реквізити податкової накладної визначені п. 201.1 ПК;

3) ви не можете відповідати за недотримання податкового законодавства контрагентом контрагента вашого контрагента. Чомусь контролюючий орган завжди ігнорує вимоги статті 61 Конституції України. Часто в своїх актах перевірки податковий орган посилається на відкриті кримінальні провадження стосовно підприємства про яке ви могли і не чути, але, згідно баз даних контролюючого органу, воно стоїть десь в ланцюгу поставки. І в такому випадку сам факт наявності відкритого провадження не підтверджує відсутності реальності господарських операцій (Постанова Верховного Суду від 27.03.2018 р. у справі № 816/809/17), так само кримінальне провадження не є рішенням суду та не є обов’язковим для врахування при розгляді справи.

Отже, якщо компанія здійснює реальні бізнес операції, при цьому оформлює їх у відповідності до закону, фіктивні підприємства в ланцюгах поставки не можуть стати причиною додаткових нарахувань або зменшення бюджетного відшкодування.

Як бачимо, механізму відшкодування сум ПДВ ще є куди рости. Український бізнес звичний до загартувань, які йому готує держава, звик боротися за свої права і має в цій сфері вже достатньо навиків, єдине на що усі сподіваються, що даний механізм стане трохи швидшим і дасть можливість і податковій довести законність, і вчасно отримати відшкодування.

А наразі Державна казначейська служба України зазначає, що станом на 20.01.2020 р. було відшкодовано податку на додану вартість на загальну суму 503,5 млн гривень і далі ситуація все покращуватиметься.