Часткове роздержавлення. Що в агросекторі піде під приватизацію

Цьогоріч чи не вперше проведений повноцінний аудит державної власності в Мінагрополітики. Яка доля спікатиме більшість агропідприємств й чому продадуть не всі, знає Agravery.

«Продати треба все, окрім совісті», — каже міністр аграрної політики Юрій Павленко, цитуючи свого грузинського колегу Георгія Вашадзе. Коли він тільки обійняв свою посаду, одразу почав виступати за приватизацію всіх, а особливо прибуткових держпідприємств. Однак поступово плани по виводу деяких ДП на публічні площадки були відкладені в довгий ящик, а ситуація докорінно змінилась. 

Відповідно до законодавства, зараз заборонена приватизація 177 підприємств, підпорядкованих Мінагрополітики. Як зазначили в Мінагрополітики, переважна більшість з них являють собою залишки зруйнованих адміністративних будівель і землю. Яка або давно продана на тіньовому ринку, або не використовується взагалі, наприклад, Одеське держпідприємство по племінній справі у тваринництві, радгосп-завод «Мукачівський», Первомайський державний науково-інженерний центр з проблем ресурсо- та енергозбереження.

Але приватизація все ж таки почнеться. Першим кроком має стати роздержавлення 254 підприємств. З них 101 планується приватизувати через паї. Близько десяти тисяч членів трудових колективів отримають земельні паї. Інші будуть реорганізовані в 10 підприємств і надалі також приватизовані.

Перелік власності

Сьогодні у Україні працюють лиш 96 держпідприємств агросектору з близько 600 зареєстрованих. При цьому, за даними міністерства, лише 20 з них є прибутковими, 27 не коштують нічого й з півсотні таких, що коштують не більше 100 тис. грн. Чверть державних підприємств мають бути ліквідовані, а 177 компаній заборонені нині до приватизації.

Типи державних підприємств

Джерело: Мінагрополітики

Невтішні результати

Сукупний фінансовий результат діяльності аграрних ДП минулого року знизився у 24 рази. Лише 20% підприємств нині можуть генерувати якийсь прибуток, решта державних компаній — баласт.

Джерело: Мінагрополітики

Цілі сегменти агровиробництва наразі не працюють. Наприклад, виробництвом технічного шовку займаються, а точніше мали б займатись, близько 30 державних підприємств. Після перевірки виявилося, що жодне з них не займається вирощуванням шовкопрядів або виробництвом шовку. У кращому випадку їх землі та нерухоме майно адаптували під рослинництво або тваринництво, у гіршому — вони не працюють і мають заборгованість, яка зростає.

Приклад профілю підприємства, що готується  до приватизації

Найбільші порушники

Найбільші порушники фінансової дисципліни та законодавства — це «Державна продовольчо-зернова корпорація», «Аграрний фонд» та «Укрспирт». Подано до Генпрокуратури 66 звернень на суму 9,4 млрд грн..

Наприклад, за результатами перевірки ДП «Укрспирт», яке провело Мінагрополітики, було встановлено, що:

- посадові особи підприємства реалізовували спирт за заниженими цінами, чим завдали збитки державі на загальну суму 9,55 млн гривень. Необґрунтоване завищення цін при закупівлі сировини призвело до невиправданих витрат, а також втраченого доходу у сумі 3,6 млн гривень;
- виявлено, що працівникам підприємства незаконно нараховано матеріальну допомогу на загальну суму 198 тис. грн, а генеральному директору — 287 тис. грн..

Кадрові питання

               Наразі з держкомпаній звільнено близько 40 керівників. Частину керівників призначає Кабмін, як, наприклад, керівника «Аграрного фонду» та Державного агентства рибного господарства.

               Досі без керівництва залишаються ДПЗКУ й «Укрспирт» — публічні конкурси на посади керівників обох підприємств будуть проходити повторно, оскільки результат по «Укрспирту» визнано недійсним, по ДПЗКУ не знайшлося достатньо кандидатів.

Що залишиться в державі

      За даними Міністерства економічного розвитку й торгівлі, серед 100 найбільших державних підприємств фігурують дев’ять, підпорядкованих Мінагрополітики. Ймовірніше всього, саме ці підрозділи не будуть виведені з-під контролю держави.

Джерело: МЕРТ

Чого чекають від приватизації

Джерело: Мінагрополітики

Думки експертів

 Роман Іванюк, в.о. директора «Укрспирту»

Безперечно, приватний власник завжди ефективніший, аніж держава, тому я вважаю, що перспективні держпідприємства треба продавати по частинах, аби уникнути монополії. При цьому процедура приватизації має бути прозора, проходити за ринковим механізмом. Доки економічна ситуація не стабілізується та порушення на ДП не будуть виявлені та знайдені шляхи їх усунення, оголошувати тотальну приватизацію не варто. Особливої уваги потребують компанії стратегічні, такі як «Укрспирт», ДПЗКУ тощо.

Леонід Козаченко, народний депутат, голова «Аграрного об'єднання» у ВР

Протягом року державі потрібно продати 500 аграрних підприємств. Необхідно розробити і прийняти програму приватизації об'єктів в аграрному секторі. Задля цього вже залучені безліч іноземних спеціалістів, але механізму ми ще не бачили. Проте в тому, що приватизувати більшість компаній потрібно, сумнівів немає.

  Георгій Вашадзе, співзасновник Фонду інновацій та розвитку, радник президента Грузії

Найбільша проблема в приватизації, яка планується в українському АПК, — довіра з боку інвесторів щодо того, що все буде прозоро і конкурентно. У цьому напрямку Україна має зробити багато чого. Потрібно створити максимально відкриту систему приватизації, щоб прийшло багато учасників, а українці отримали максимум економічної вигоди від продажу держоб'єктів. Ми дуже добре розуміємо, що в Україні не дуже популярна тема приватизації серед населення. Чому? Тому що є недовіра до цього процесу. На жаль, було багато фактів, коли продавали об'єкти не зовсім прозоро. Наше завдання спільно з Мінагропродом — побудувати механізми, як цього уникнути в АПК. Найскладнішою буде приватизація землі. Це, в першу чергу ментальне, а потім вже механічно-політичне рішення. Всі його складності знають популісти-політики і часто заробляють свої бали на цьому. Звідси всі розмови «не можна, нас скуплять за копійки». Такі речі тільки зміцнюють позиції олігархів, а земля не бере участі в реальній економіці.

Андрій Анпілов, аграрний експерт

Є ряд питань. По-перше, чому питаннями продажу держпідприємств займається Мінагрополітики? У нас є Фонд держмайна — передайте їх туди і займіться проблемами галузі. Але, тоді ж не буде інформаційних приводів для прес-служби написати про конкурси з вибору директорів. По-друге, міжнародний аудит та консультанти на держпідприємствах це звичайно добре, але повинні вони туди зайти після правоохоронних, фіскальних та інших держорганів. Не треба говорити, що віри більше аудиторам, після дефолтів агрокомпаній з аудитами ця версія трохи неспроможна.  Крім того, приватизація повинна бути швидкою. Ці компанії мають бути оцінені по грошовому потоку, який вони потенційно зможуть генерувати (наприклад, «Укрспирт»), і за вартістю активів, якими володіють. Особливо ті, які мають на правах постійного користування державні землі, як «Конярство України». Що тут дасть аудит? Фіксацію факту минулих збитків і тільки. Інвентаризація та оцінка — передусім!

Микола Верницький, директор консалтингової компанії «ПроАгро»

Сільгосппідприємства мають бути продані — державі вони не потрібні, окрім декількох стратегічних. Ринок сам себе може чудово відрегулювати. Але вони переважно не потрібні й іншим — як господарчі комплекси, вони нічого з себе не представляють. Цікаві там лише активи — земля або інші ресурси. Втім, поки не буде вирішене земельне питання, не зрозуміло, як їх продавати. Адже зараз не можна продавати землю сільгосппризначення. І офіційних способів змінити власника немає. Якщо це не буде вирішене, вони залишаться непривабливими для інвестора. 

                                                                                                                                                            Марія Бровінська