Частка насіння вітчизняних гібридів кукурудзи склала 18,6%

Про це повідомляє Олександр Захарчук, д.е.н., завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», передає прес-служба закладу.

«У 2021 році ввезено гібридів іноземної селекції — 19,9 тис. т, а також вироблено на території держави насіння іноземної селекції — 77,1 тис. т. Вітчизняне насінництво склало 22,2 тис. т, що на рівні 18,6% від загального результату», — йдеться в повідомленні.

Зауважимо, що батьківські форми гібридної кукурудзи вітчизняної селекції представлені 393 гібридами та лініями, що висівалися на полях сільськогосподарських товаровиробників. Іноземні гібриди та лінії, становили 793 одиниці. При цьому за межами України вирощені 699 гібридів, а також сертифіковано 225 одиниць іноземних гібридів та ліній, вирощених в межах України.

«На ринку продажу батьківських форм гібридної кукурудзи у 2021 році працювали 180 вітчизняних та іноземних компаній, у тому числі: 111 українських компаній, що реалізують вітчизняні та іноземні гібриди кукурудзи, та 69 іноземних компаній, які здійснюють свою діяльність в Україні, як представництва», — розповідає Захарчук.

З українських гібридів найкраще реалізовувалися:

• «ДБ Хотин» (2,3 тис. т), виробник — Державна установа Інститут сільського господарства степової зони НААН;
• «Гран 6» (1,1 тис. т), виробник — ТОВ «Всеукраїнський науковий інститут селекції»;
• «ДН Пивиха» (817 т), виробник — Інститут зернового господарства НААН;
• «ВН 63» (786 т), виробник — ТОВ «Всеукраїнський науковий інститут селекції»,
• «ДН Хортиця» (352 т), виробник — Інститут зернового господарства НААН;
• «Гран 310» (350 т), виробник — ТОВ «Всеукраїнський науковий інститут селекції»,
• «Гран 1» (334 т), виробник — ТОВ «Всеукраїнський науковий інститут селекції»,
• «Моніка 350 МВ» (287 т), виробник — Інститут зернового господарства НААН,
• «Данііл» (272 т), виробник — ТОВ «Науково-дослідний інститут аграрного бізнесу»;
• «ДН Аншлаг» (257 т), виробник — Інститут сільського господарства степової зони НААН.

Додамо, що серед іноземних найбільш поширеними у 2021 році були гібриди компаній «Монсанто Технолоджі ЛТД» — «ДКС4351» (6,5 тис. т) та «П9074» (3,5 тис. т).

«Найбільшими реалізаторами батьківських форм гібридного насіння кукурудзи є ТОВ „Піонер Насіння Україна“, ТОВ „Кортева Агрісаєнс Україна“ та ТОВ „Стасі насіння“ — структурні підрозділи фірми „Піонер“, а нині — вже „Кортева Агрісаєнс“. Загалом виробили та сертифікували 23,2 тис. т насіння кукурудзи, а їх частка у загально сертифікованому насінні склала 19,5%», — наголошує науковець.

Таким чином, сортовий сортимент гібридів кукурудзи, що пропонується вітчизняному виробнику постійно поповнюється вітчизняними та іноземними гібридами, які добре себе зарекомендували за 2−3 річний період проведення державної кваліфікаційної експертизи сортів рослин. Нові гібриди характеризуються доброю стійкістю до засухи, що доволі актуально в останні роки, стійкістю до шкідників і хвороб, а також показали гарні врожайні якості.

«Кукурудза є лідером вирощування та продажу у світі. Крім споживання в якості їжі для людей, ця культура є одним з лідерів у світовому виробництві зернофуражних культур, а також виходить на новий інноваційний ступінь свого розвитку в частині її технічної переробки. У нашій країні кукурудза традиційно була основною кормовою та продовольчою культурою. Ще 20 років тому на продовольчі цілі і технічну потребу використовувалося лише 35−40% зерна кукурудзи, а дві третини — на корм. Втім нині 70‑80% кукурудзи експортується за кордон, і лише 1/5 залишається на корм та інші технічні потреби», — підкреслює Олександр Захарчук.

За його словами, природно-ресурсний потенціал України є досить сприятливим для формування високих та стабільних урожаїв кукурудзи. Створення національних сортових ресурсів, а саме: своєчасна сортозаміна та впровадження нових гібридів кукурудзи з високим адаптивним потенціалом, показниками врожайності та якості, покращенням генетичного потенціалу, — може вирішити питання із забезпечення експорту, переробки для технічних цілей, виробництва біопалива, залишаючись при цьому ще й однією з основних зерно-фуражних культур.

Нагадаємо, «ТАС Агро» збільшить площі культур з меншою потребою добрив.