Частка насіння озимого ячменю вітчизняної селекції зменшилась до 47,5%

Про це повідомив Олександр Захарчук, д.е.н., завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», передає прес-служба закладу.

«Під урожай 2022 року було ввезено 192 т насіння озимого ячменю іноземної селекції — 192 т, а також вироблено на території держави насіння іноземної селекції — 10,5 тис. т. Вітчизняне насінництво склало 9,7 тис. т, що на рівні 47,5% від загального результату. Частка насіння вітчизняної селекції за 2021 рік зменшилась порівняно з 2020 роком з 49,3% до 47,5%», — йдеться в повідомленні.

Озимий ячмінь вирощують в Україні як продовольчу, кормову й технічну культуру. Проте за обсягом використання його продукції в сільському господарстві він є однією з цінних зернофуражних культур, частка якої в балансі концентрованих кормів є досить значною. Зерно озимого ячменю, використовують як концентрований корм, навіть солому і полову, згодовують худобі у вигляді грубих кормів. Також зерно служить для виробництва круп та у пивоварній промисловості.

«Для забезпечення посівних площ, що зайняті під виробничими посівами — близько мільйона гектарів — необхідно 220 тис. т насіння ярого ячменю. Якщо прийняти, що лише дві третини із виробленого кондиційного насіння буде реалізовано, то це буде близько 13,6 тис. т, що складає лише 6,2% від загальної потреби. При цьому середньоєвропейський показник складає 50%», — розповідає науковець.

За його словами, насіння озимого ячменю вітчизняної та іноземної селекції представлені 46 сортами, що висівалися на полях сільськогосподарських товаровиробників. Іноземні сорти, становили 30 одиниць, в тому числі вирощені в межах України — 25 сортів. Вітчизняні сорти, становили 16 одиниць. На ринку продажу насіння озимого ячменю у 2021 році працювало 95 вітчизняних та іноземних компаній.

«З українських сортів найкраще реалізувалися сорти озимого ячменю, вироблені Селекційно-генетичним інститутом-Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення НААН — „Дев'ятий вал“ (5,6 тис. т), „Снігова королева“ (2 тис. т), „Достойний“ (768 т) та „Валькірія“ (741 тонн), а також „МІП Статус“ (135 т) та „Палладін Миронівський“ (120 т) Миронівського інституту пшениці імені В. М. Ремесла Національної академії аграрних наук України», — коментує Захарчук.

Слід додати, що останніми роками найбільш продуктивні високоврожайні сорти озимого ячменю пропонує Селекційно-генетичний інститут-Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення НААН (м. Одеса). Їхні сорти — «Дев'ятий вал», «Снігова королева», «Достойний» та «Валькірія» — становлять до 90% від загальних площ під посівами озимого ячменю української селекції.

Найбільш поширеними сортами іноземної селекції під посів 2022 року були:

• «Луран» (1,7 тис. т), виробник — Осева Ексімпо Прага с.р.о.;
• «Лестер» (963 т), виробник — Селген, а.с.;
• «КВС Тенор» (829 т), виробник — КВС Лохов ГмбХ;
• «Люсьєн» (682 т), виробник — Заатен-Уніон ГмбХ;
• «Вутан» (644 т), виробник — Сингента Кроп Проотекшн А Г;
• «Ізоцель» (630 т), виробник — Секобра речерчес С.А.С;
• «Хайлайт» (628 т), виробник — Дойче Заатфеределунг А Г;
• «Ханнелоре» (598 т), виробник — Заатбау Лінц рег.Ген.м.б.х;
• «Майбріт» (374 т), виробник — Заатен-Уніон ГмбХ.

«Найбільшими реалізаторами насіння озимого ячменю є Приватне агропромислове підприємство „Агропродсервіс“, яке сертифікувало на продаж в Україні 2 тис. т. Їх частка у загально сертифікованому насінні склала 10%. На другому місці — ПСП „Україна“, що виробила та сертифікувала 1,2 тис. т. На третьому місці — ТОВ „Сингента“, що виробила та сертифікувала 1,04 тис. т», — підкреслив експерт.

Крім того, до топ-10 реалізаторів цього виду агропродукції також увійшли ТОВ «Рост Агро» (877 т), ТОВ «ПКЗ-АГРО» — (818 т), ПП «Західний Буг» (767 т), Фермерське господарство «МТД» (650 т), ДП «Експериментальна база „Дачна“» СГІ НЦНС (553 т), ТОВ «Агроцентр „Раївський“» (515 т) та ДП «ДГ „Андріївське“» ІВПіМ НААН" (478 т).

«Ринку насіння озимого ячменю в Україні у 2021 році притаманні ті ж негативні риси, що й ринку кондиційного насіння озимої пшениці. Серед негативних трендів — продовження щорічної експансії іноземної селекції, яка витісняє вітчизняну, а також низький рівень продажу кондиційного насіння у порівнянні з країнами ЄС й іншими світовими лідерами», — резюмував Олександр Захарчук.

Нагадаємо, одеські виробники отримають часткову компенсацію вартості борошна для виробництва хліба.