Час об'єднуватися. Як і навіщо створюються аграрні кооперативи

Кілька років тому наша компанія виграла тендер на проектування «Першого кооперативного елеватора» для кооперативу «Зерновий». Цей проект з'явився як частина технічної допомоги канадського уряду. Замість того, щоб роздавати дрібні гранти невеликим фермерським господарствам, канадці вирішили привести і показати, як у них працює бізнес-модель кооперативів.

Мета проекту полягала в тому, щоб об'єднати дрібних і середніх виробників зерна, навчити їх новим інструментам ведення бізнесу, які збільшували дохід. Одним з експериментів цього проекту була інвестиція в кооперативний елеватор в такій пропорції 90% - канадські гроші, 10% інвестували наші фермери, члени новоствореного кооперативу. Канадські урядові інвестиції – це грант, але згідно з умовами кооперативу, його члени протягом п'яти років викуповують свою «частку». А виручені кошти вкладаються у будівництво другої черги елеватора.

Для того щоб об'єднати українських фермерів, канадський уряд вклав чимало коштів у навчальні тренінги, на яких детально роз'яснювалися вигоди кооперації.

Процес навчання був непростим, не всі аграрії готові були стати членом кооперативу. Але в результаті зараз в кооперативі «Зерновий» більш ніж 44 фермера з банком землі від 100 до 500 га. 

Спостерігаючи за зусиллями координатора проекту з боку канадського уряду Сергія Курдицкого, я був упевнений, що без цілеспрямованого навчання, наші аграрії навряд чи здатні масштабувати бізнес-модель самостійно.

Тим не менш, за останній рік я дізнався про десятки кооперативів, які виникають в різних регіонах країни. При підтримці великих агрохолдингів або самостійно українські аграрії починають об'єднуватися для того, щоб вчитися заробляти разом більше. Наприклад, члени кооперативу «Зерновий», навіть в той час поки елеватор знаходиться в процесі будівництва, вже економлять на спільній логістики, закупівлі добрив і техніки.

Нещодавно до нас звернулися чотири аграрія, «найбідніший», як він сам представився, заробив за минулий сезон 800 тисяч доларів. Вони не друзі, просто живуть в одному регіоні. І у кожного з них виникає питання, куди інвестувати, щоб, по-перше, примножити свій капітал, по-друге, створювати вже зараз більш стійку модель ведення бізнесу. Всі четверо готові скинутися на будівництво переробного підприємства. Жоден з них самостійно такий проект реалізувати не здатний. Вони поки що не називають себе кооперативом. Але рано чи пізно до цього прийдуть. У складний час люди завжди прагнуть до кооперації і взаємодопомоги.

В середині 19 століття мер кількох сіл Фрідріх Райффайзен створив першу касу взаємодопомоги, щоб допомогти селянам. До кінця століття було вже 600.  Кредитні каси «райфайзенки» працювали і на Західній Україні в великих селах. На кінець 1937 p. в краї було 543 "райфайзенки". Керівним органом кредитних кооперативів Західної України був "Центробанк" — кредитний кооператив другого ступеня. Його членами були в основному кооперативи. "Центробанк" поступово перетворювався на центральну касу української кооперації. Він фінансував як кредитну, так і закупівельно-збутову, молочарську, виробничу кооперацію.

Зараз, коли в Україні немає дешевих кредитів, кооперативні позики допомогли б багатьом аграріям. Аграрний сектор дозволив країні вистояти у найскладніший час. Вдивіться тільки в ці цифри: у 2016-му році 38% українського експорту – це агропродукція. Для сільського господарства в структурі ВВП перевищила 10%. Україна входить в трійку найбільших світових експортерів сільськогосподарської продукції. І це при тому, що агрохолдинги контролюють лише 15-20% українських сільгоспземель, і виробляють 30% всієї сільськогосподарської продукції. У нас колосальний потенціал. І про це знає весь світ. Але нам самим потрібно змінити ставлення до своїх ресурсів – землі, людям, знань, відносин один з одним.

Кооперативні об'єднання, на мій погляд, – це провайдери змін. У Нідерландах, як відомо, одне з найбільш ефективних сільських господарств, завдяки тому, що понад 100 тисяч фермерських господарств об'єднані в кооперативи. Їх інтереси обслуговують провідні університети – кооперативи інвестують у виведення більш перспективних сортів, створення технологій, розробку нового ефективного обладнання. Знамениті голландські тюльпани – це теж продукт роботи кооперативів. У Нідерландах понад 95% продукції фермери реалізують через кооперативи. В Іспанії та Греції через кооперативи продається понад 60% оливкової олії, а у Фінляндії - 70% м'яса, а в Бельгії -70% фруктів і овочів.

Досвід європейських країн показує, що з виникненням кооперативів зменшується кількість посередників в процесі просування продукції від виробника до кінцевого споживача. Кооперативне об'єднання дозволяє фермерам працювати на експорт без посередників. Як це власне роблять великі холдинги. А ще залучення кредитів, фінансування, а також можливість модернізувати діяльність – це додаткові переваги кооперативу. При цьому створення кооперативів не вимагає вливання значних коштів. Кооперація тільки на початковому етапі створюється, щоб вирішувати спільні проблеми.

Чим довше існує кооператив, тим більше він впливає на життя громади того чи іншого регіону. Кооперативні об'єднання - це передвісники нового способу життя не тільки у фінансовій частині, але і в частині якості життя, здатності створювати такий тип господарювання, який можна і не соромно передати дітям.