Бізнес побоюється відкату реформи з фіскалізації назад

Про це повідомляє прес-служба ЄБА.

«Експерти асоціації активно долучалися до розроблення і прийняття так званих детінізаційних законів наприкінці минулого року, а саме, Законів № 128-IX та № 129-IX про програмні РРО, прозорі правила підприємництва та посилення захищеності споживачів», — йдеться в повідомленні.

Водночас, сьогодні існують побоювання, щодо можливого відкату реформи фіскалізації, що буде мати місце, якщо законопроекти №3853−1 та №3853−2, що наразі зареєстровано у ВРУ, буде прийнято. Так, вони передбачають скасування не лише можливості споживачам перевіряти достовірність фіскального чеку та отримувати компенсацію, але й необхідність використовувати касові апарати бізнесом на спрощеній системі оподаткування в цілому.

«Ініціатори законопроектів, прагнучи бути європейською партією, намагаються повернути роботу бізнесу на 5 років назад. Водночас, бізнес, видаючи фіскальний чек, таким чином захищає споживача. Проте, використовуючи різні тіньові схеми, як, наприклад, ввезення товару по заниженій митній вартості, невидачу фіскального чеку, тощо — така захищеність є під питанням», — розповідає Сергій Бадрітдінов, директор «Інтертоп України».

Бадрітдінов зауважує, що держава зараз на правильному шляху, коли є можливість зробити торгівлю та країну загалом прозорою. Тож не можна допустити відкату якісних змін назад.

«В цьому контексті мова йде про рівність правил гри, адже це є викривленням конкуренції і є нечесним, коли один бізнес сплачує податки, а інший від них ухиляється», — наголошує Світлана Михайловська, заступник директора Європейської Бізнес Асоціації.

Слід додати, що відповідно до Закону «Про захист прав споживачів», продавець має видати споживачу фіскальний чек. Цим же законом передбачено, що у разі виявлення недоліків в товарі протягом гарантійного строку, споживач має право отримати гарантійний ремонт або відшкодування вартості ремонту чи знижку, а у разі істотного недоліку — заміну товару чи повернення грошей, однак, за умови надання фіскального чеку та технічного паспорту на технічно-складний виріб. Тобто, чек є підтвердженням укладення договору купівлі-продажу.

«Однак, якщо фіскального чеку немає, то, у випадку будь-якого спору, в тому числі судового, може і не бути відповідача, якому можна пред’явити претензію щодо якості. Немає чеку — немає і доказової бази щодо факту здійснення покупки, можливості ідентифікувати продавця як суб'єкта підприємницької діяльності та відстояти свої права, на жаль», — підкреслює Євген Школа, керівник юридичного департаменту компанії «Самсунг».

Разом з тим, програмне РРО дасть ще більший поштовх бізнесу виходити та працювати в онлайні. Адже раніше, наприклад, було незрозуміло як онлайн продажі інтегрувати з фізичною касою і частина бізнесу просто приймала рішення не продавати в онлайн, та не приймати безготівкові методи оплати. Зараз же для того, щоб фіскалізувати свої безготівкові онлайн операції достатньо прописати свою касу і всі операції автоматично фіскалізуються. При цьому, таке РРО працює 24/7 і повістю автоматизовано.

«Немає необхідності навчати касирів, слідкувати за касовою дисципліною, тощо. Також мені чомусь здається, що в найближчому майбутньому, скоріш за все, всі онлайн програми, в яких працює бізнес будуть мати елемент фіскалізації», — стверджує Андрій Воронін, СЕО Fondy Ukraine.

Звернемо увагу, що Законами № 128-IX та № 129-IX було запроваджено 5 ключових змін.

• По-перше, законодавчо закріплено можливість використовувати замість традиційних касових апаратів — програмні РРО, які можна завантажити на мобільний телефон, ноутбук або інший гаджет та видавати фіскальні чеки в електронному вигляді. Ця норма суттєво здешевила витрати бізнесу. За офіційними розрахунками Міністерства фінансів вартість програмного РРО для підприємця в перший рік використання становить близько 4 тис. грн, і це включаючи витрати на придбання мобільного телефону. Адміністрування програмного РРО в наступні роки коштує не більше 1,2 тис. грн на рік. У той час, як «класичний» РРО обходиться втричі дорожче — 11,3 тис. грн. Окрім цього, існує можливість використовувати безкоштовний програмний РРО розроблений податковою службою.
• По-друге, з 1 січня 2021 року має запрацювати ще одна прогресивна норма. Мова йде про можливість для споживача отримувати так званий «кешбек» або компенсацію вартості придбаного ним товару в разі, якщо споживач виявив, що йому надали підроблений фіскальний чек та відповідним чином поскаржився в податкову службу, а остання за результатами перевірки підтвердила порушення.
• По-третє, закони передбачають поступове розширення норм щодо обов’язкового використання касових апаратів, наприклад, з 1 січня 2021 року на так звані ризикові сфери, як-то інтернет продажі, реалізацію лікарських засобів, техніки, ювелірних виробів, автозапчастин. А з 1 квітня 2021 року на інші сфери торгівлі.
• По-четверте, нарешті був скасований штраф в гривню, який вже давно довів свою неефективність.
• По-п'яте, навіть незважаючи на смішний штраф в гривню, норма щодо обов’язкової видачі фіскальних чеків все одно мала позитивний ефект на детінізацію економіки. Так, за нещодавніми даними Державної податкової служби після початку системного впровадження з 2016 року РРО при продажі побутової техніки лише за рік відбулося значне (у 2,3 раза) зростання сум ПДВ, сплачених при реалізації побутової техніки та електроніки у кінцевих точках продажу — з 3,3 млрд грн у 2016 році до 7,4 млрд грн у 2017 році. У подальшому сума сплаченого до бюджету податку зростала відповідно у 2018 році — до 9,6 млрд грн, у 2019 році — до 9,8 млрд грн.

«Тож бізнес закликає не допустити скасування прийнятих якісних змін та рухатись в напрямку прозорості та ефективності. Прийняття ж законопроектів №3853−1 и №3853−2 буде мати абсолютно протилежні наслідки», — підсумовують у ЄБА.

Нагадаємо, в Україні кількість підприємців зросла на 60 тисяч.